Доступність посилання

26 вересня 2016, Київ 18:38

«Нові чиновники»: хто кидає все і йде на держслужбу, і чому не всі витримують?


Плакат щодо закону про державну службу

Плакат щодо закону про державну службу

Поняття «нові чиновники» закріпилось після Революції гідності, коли хвиля ентузіастів прийшла на державну службу, прагнучи навести лад у державі. Дехто з них залишився і працює досі. Утім, багато хто вже повернувся до більш звичних сфер бізнесу, громадської діяльності, ІТ-проектів. Систему зламати надто складно, зарплати невисокі, суспільство часто надто критичне – так пояснюють своє рішення екс-чиновники. Тож, хто такі – нові держслужбовці?

Дмитро Шимків – один із тих, хто залишив успішну та прибуткову кар’єру та пішов на державну службу. До Євромайдану він був генеральним директором «Mіcrosoft Україна», а у 2011 році – навіть кращим ТОП-менеджером в країні.

Проте коли у 2013 році почались революційні події в країні, він взяв відпустку за власний рахунок і пішов на Майдан. Незабаром після того він погодився перейти на державну службу та зараз працює заступником глави адміністрації президента України з питань проведення адміністративних, соціальних та економічних реформ. Коли уряд Арсенія Яценюка мінявся на уряд Гройсмана – Шимківу пропонували крісло, утім, він відмовився і залишився в адміністрації.

«Справа у політичній ситуації, а не в тому, що бракує політичної волі»

Проте не всі витримують на державній службі довго. Маючи 15-річний досвід у бізнесі та низку успішних громадських і творчих проектів, Олег Дерев’янко вирішив у 2015 році перейти на роботу у Міністерство освіти.

Всім, хто брав участь у Майдані, хотілось якомога швидше реалізувати ті ідеали, за які ми виходили

«Всім, хто брав участь у Майдані, хотілось якомога швидше реалізувати ті ідеали, за які ми виходили. Окрім того, було усвідомлення, що починалась війна, і ми розуміли, що у державному управлінні не було фаховості, людей, які були спроможні реалізовувати реформи. Не кожен поїхав на схід, у мене от троє дітей, і я вважав за обов’язок віддати рік і попрацювати на державу. Фактично, безкоштовно, враховуючи різницю в заробітках, порівняно з бізнесом», – розповідає Дерев’янко.

Олег Дерев’янко звільнився з посади заступника міністра освіти та науки України – керівника апарату менше, ніж за рік. Зробив це свідомо, каже, щоб привернути увагу до того, що і після Майдану реформи часто мають «косметичний характер» та рухаються повільно.

«Навіть не через те, що немає волі у конкретних міністерствах, а через політичну ситуацію, яка в країні сталась. На рівні уряду, на рівні парламенту, і навіть на рівні президента у певному сенсі. Тому треба було щось міняти, привертати максимальну увагу», – говорить він.

Щоби ситуація якісно змінювалась, потрібно багато не просто нових людей, а й таких, що є професіоналами із готовністю ламати систему, додає екс-чиновник. І неринкова зарплатня держслужбовців зовсім не стимулює фахівців залишатись у цій галузі надовго.

«Тут відповідь абсолютно очевидна: на ключових позиціях по державних управлінцях, від яких залежить упровадження змін, мають бути ринкові зарплати. Це означає, що не такі, як у бізнесі, але пристойні», – додає він.

Скільки платять держслужбовцям, і чи в цьому справа?

Низькі зарплати часто називають головною перепоною, чому професіонали не йдуть на державну службу. Водночас, із 1 травня діє новий «Закон про держслужбу», який змінив підхід до нарахування зарплатні.

Інфографіка з презентації, підготовленої Національним агентством України з питань державної служби

Інфографіка з презентації, підготовленої Національним агентством України з питань державної служби

Загалом, для держслужбовців всіх рангів заробітна платня збільшилася, адже змінилися базові ставки посадових окладів.

Прем’єр-міністр у червні 2016-го заробив 28 тисяч гривень. Віце-прем’єри – близько 24 тисяч. Міністри ж заробляють по-різному: від майже 20 тисяч (міністр культури, міністр молоді та спорту) до трохи більше 7 тисяч (стільки отримують міністр оборони та міністр аграрної політики і продовольства). Ці дані наводить VoxUkraine.

У новостворених антикорупційних відомствах від початку обумовлювалась порівняно висока зарплатня. Головному спеціалісту Відділу по роботі з персоналом у НАБУ на сайтах вакансій пропонують понад 15 тисяч гривень.

Водночас, є суми в рази більші на топ-менеджерських посадах у стратегічних державних компаніях. Зарплата нового керівника «Укрзалізниці» Войцеха Бальчуна становитиме від 463 тисяч гривень на місяць. А голова «Укргазвидобування» отримує 398 тисяч гривень на місяць.

Уявлення про кумівство на держслужбі застаріле – Грезєв

Щоби нові люди приходили на державну службу, вони повинні, щонайменше, знати про вакансії. Завдання моніторити, яке відомство і яких професіоналів потребує, взяв на себе Владислав Грезєв. Його HR-агентство Lobby X напряму співпрацює з міністерствами та допомогло закрити вже понад 50 ключових посад на державній службі.

«Коли ми публікуємо будь-яку вакансію, то не зазначаємо відразу зарплати. Вони можуть відрізнятись, і кілька наших, умовно кажучи, роботодавців – це проектні офіси реформ, де заробітні плати зовсім інші, ніж на державних службах. Це вже обговорюємо, безпосередньо, з кандидатами, які підходять», – каже він.

Будь-хто, хто відчуває в собі сили, може потрапити на таку роботу

Уявлення, що на державній службі панує кумівство і без зв’язків на «смачні» посади не потрапити, вже не відповідає дійсності, каже Грезєв.

«Дуже багато потрібно для того, щоби змінювати країну. І потрібні люди, які можуть фахово це зробити. Таких людей треба підшуковувати, допомагати їм це робити. Будь-хто, хто відчуває в собі сили, може потрапити на таку роботу. Жодних панібратських відносин вже немає», – додає Владислав Грезєв.

«Нове – це небезпека», такий панівний тренд в ментальності держслужбовців

Чи готові держслужбовці за малі гроші працювати якісно? Нові люди – можливо, а от чиновники старої генерації часто не люблять зміни. Важливо розуміти ментальність чиновника як явища в Україні.

Психологічний дискомфорт виникає у держслужбовців, які починають працювати в умовах адміністративної реформи

«Це є одна з найнезахищеніх верств населення, хоча і працюють вони в умовах значних обмежень. «Нове – це небезпека», тренд панує в свідомості, в ментальності держслужбовців, «Потребуватимуть мене чи звільнять, якщо будуть зміни і мою посаду скасують?» Психологічний дискомфорт виникає у держслужбовців, які починають працювати в умовах адміністративної реформи та за обставин, які їм незнайомі», – каже Марина Білинська, віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України.

За 25 років можна знайти кілька тисяч професіоналів для держслужби – Магда

Саме Євромайдан дав початок змінам у державному секторі, вважає політолог Євген Магда. І «новим обличчям» часто бракує досвіду, але їм не бракує ентузіазму.

Думаю, що все-таки зміни відбуваються

«Десь бачимо, що взяли закордонних фахівців, але вони не дуже надовго прижились на високих управлінських посадах. Десь ми побачили, що є певні зрушення позитивні, у тому що вже залучають і українських фахівців. Знаєте, все-таки за 25 років можна знайти кілька сотень і кілька тисяч людей, які спроможні демонструвати високу якість і освіти, і управлінської підготовки. І думаю, що все-таки зміни відбуваються», – каже він.

Результати дослідження, проведеного навесні Українським інститутом публічної політики спільно з Національною академією державного управління при президентові України, засвідчують, що 65% опитаних державних службовців готові брати активну участь у проведенні реформ. При цьому 27% респондентів необхідною умовою запровадження змін вважають отримання нових знань та навичок, 31% – наявність реальних результатів від реформ. Водночас, 47% опитаних державних службовців розчаровані відсутністю реальних змін в системі держаного управління.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG