Доступність посилання

01 жовтня 2016, Київ 16:49

Роми – жертви бездіяльності влади і суспільних стереотипів – експерти


Співробітники поліції намагаються заспокоїти місцевих жителів в селі Лощинівка. 28 серпня 2016 року

Співробітники поліції намагаються заспокоїти місцевих жителів в селі Лощинівка. 28 серпня 2016 року

Київ – В Україні час від часу на локальному рівні спалахують конфлікти між місцевими жителями та ромами, але події у селі Лощинівка на Одещині змусили правозахисників бити на сполох: за бездіяльності місцевої влади і правоохоронців вбивство дитини спровокувало міжетнічний конфлікт, який закінчився погромом ромських будинків і вигнанням ромів з селища. Правозахисники вважають, що не лише в Україні, а й у більшості країн Європи роми усе частіше стають жертвами ксенофобії і сегрегаційної політики на місцях.

Одеська область, село Лощинівка: вбито маленьку 9-річну дівчинку, у злочині селяни звинуватили 21-річного Михайла – представника громади ромів. Це вбивство спровокувало заворушення у селі: місцеві жителі пошкодили будинки, де живуть роми, закликаючи виселити їх.

​Сільська рада підтримала селян, змусивши ромів покинули свої будинки. Жителі Лощинівки, при цьому, розповідали журналістам, що роми прийшли у село кілька років тому, заселили порожні будинки і займалися здебільшого нелегальним бізнесом, збуваючи наркотичні речовини. Жителі Лощинівки та їхні рідні згадують, що раніше у селі не було проблем і конфліктів на міжетнічному грунті.

Полтавщина, село Макухівка: тут місцеві жителі поскаржились правоохоронцям, що їхніх односельчан побили нібито заїжджі роми, налякавши також і місцеву малечу. Правоохоронці склали протокол і допитали учасників та свідків конфлікту. Наразі роми у селі не з’являються, повідомили полтавські обласні видання.

В обох випадках – і у Лощинівці, і у Макухівці – місцева влада і правоохоронці фактично стали на бік селян, а самі селяни звинувачують у конфліктах не лише ромів, а і місцевих чиновників. Останні, на думку жителів, знали про наявні проблеми у стосунках між селянами і представниками ромської громади, але зарадити цьому не поспішали.

Це прецедент, тобто, якщо з одного села можна вигнати тих же ромів, то давайте завтра в іншому місці когось виженемо

«Це прецедент, тобто, якщо з одного села можна вигнати тих же ромів, то давайте завтра в іншому місці когось виженемо, тому що так вирішила місцева влада», – прокоментував ситуацію у Лощинівці голова коаліції ромських організацій «Стратегія-2020» Володимир Кондур.

Фактично бездіяльність місцевої влади і правоохоронців призвели до дискримінації цілої етнічної групи, вважають правозахисники і представники ромських організацій.

Вони назвали конфлікт у Лощинівці «локальним проявом масштабної проблеми», яка потребує максимальної уваги з боку правоохоронців та органів влади на найвищому рівні. У своїй заяві правозахисники, представники офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Національної поліції та ромської і єврейської громад України закликали владу врегулювати конфлікти за участю ромів та інших етнічних громад у рамках правового поля і унеможливити повторення подібних випадків у майбутньому, не допустити розпалювання міжетнічної ворожнечі з боку влади та «окремих громадян України» Київ закликали і в ОБСЄ та ООН.

Як «закрити» міжетнічну «скриньку Пандори»?

Тим часом, як зазначають правозахисники і представники національних громад України, конфлікти на Одещині і Полтавщині відкрили своєрідну «скриньку Пандори», яка містить ксенофобію та яку необхідно «вчасно закрити». Хоча ні в Україні, ні в Євросоюзі не мають надійних «ліків» від ксенофобії, визнають фахівці.

Щодо конфлікту у Лощинівці, то правозахисники вважають, що головне – довести провину підозрюваного, з одного боку, а з другого – притягнути до відповідальності винних у погромі, відповідно до чинного законодавства («розпалювання міжнаціональної ворожнечі»).

Поліція в Лощинівці. 28 серпня 2016 року

Поліція в Лощинівці. 28 серпня 2016 року

Не менш важливо – дослідити ситуацію у Лощинівці і з’ясувати, яким чином селяни дізналися, кого підозрюють у скоєнні вбивства, що й спровокувало погром, і подбати про те, щоб постраждалі ромські родини отримали компенсацію за втрачене майно. Експерти називають подібні випадки «неприпустимими» з огляду на законодавство України і ратифіковані Києвом міжнародні документи. Україна приєдналася до багатьох міжнародних документів щодо захисту від дискримінації, зокрема Конвенції про ліквідацію расової дискримінації, наголошують фахівці.

Нині – ситуація з ромами, вчора була ситуація з сирійськими біженцями в Яготині, а завтра може бути інша ситуація

«Нині – ситуація з ромами, вчора була ситуація з сирійськими біженцями в Яготині, а завтра може бути інша ситуація. Подібні прояви та дії щодо тієї чи іншої меншини … є недопустимими. Якщо говорити про відповідальність і про трагедію людей, то кожен громадянин України або особа, котра перебуває на території цієї держави, має не тільки чітко усвідомлювати, а і бути впевнена у тому, що за будь-який злочин вона нестиме покарання», – заявила начальник Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та ґендерної рівності офісу омбудсмена Аксана Філіпішина.

Як вивести ромів із «замкненого кола»?

В Українській Гельсінській групі вважають, що влада і громадськість повинні разом проводити моніторинг виконання Україною взятих на неї зобов’язань щодо захисту прав національних меншин. Коаліція «Стратегія-2020», у свою чергу, пропонує створити незалежну інституцію, котра буде діяти як ефективний і незалежний правовий механізм у захисті прав меншин.

Голова комітету Верховної Ради України з питань захисту прав людини та національних меншин Григорій Немиря пропонує не розглядати поодинокі інциденти, пов’язані з дискримінацією ромів, як «ізольовані випадки». До конфліктів на етнічному ґрунті призвели не лише бездіяльність влади і «мова ворожнечі», а і соціальна скрута на селі та міграція ромів, вважає народний депутат.

Роми були і, на жаль, залишаються найбільш вразливою і найменш захищеною меншиною

«Роми були і, на жаль, залишаються найбільш вразливою і найменш захищеною меншиною. Це не нова констатація. А що є новим? Новим є те, що війна на сході України ще більш поглибила їхню ситуацію. За даними ООН, приблизно 6 тисяч ромів були змушені покинути ті місця, де вони перебували та які опинились у зоні конфлікту. Ці роми зараз перебувають в інших місцях, де не ведуться активні бойові дії», – повідомив Немиря.

Громадські активісти та неурядові освітянські організації пропонують владі

реорганізувати систему середньої освіти для так званих «сегрегованих» шкіл, в яких здобувають освіту рідною мовою представники національних меншин. Викладання державною мовою у цих школах або немає, або воно зведене до мінімуму, зазначають освітяни. На їхню думку, у таких школах відбувається дискримінація дітей за мовною ознакою, вони недостатньо оволодівають державною мовою України і це заважає їм, уже дорослим, повноцінно інтегруватися в українське суспільство.

«У європейських законах, а саме в Європейській хартії захисту регіональних мов або національних меншин, Рамковій конвенції про захист національних меншин та Гаазьких рекомендаціях щодо прав національних меншин на освіту, які ратифікувала Україна, говориться, що національні меншини зобов’язані інтегруватися в суспільство через оволодіння державною мовою, а також про те, що школи з викладанням виключно мовою меншини – не відповідають європейським нормам. На жаль, в Україні в тисячах шкіл для національних меншин порушуються європейські норми та право дітей національних меншин у повноцінному отриманні освіти мовою нашої держави, що має великі негативні наслідки», – зазначають освітяни у зверненні до міністра освіти України.

Один з авторів звернення, педагог і дитячий письменник Лариса Ніцой у коментарі для Радіо Свобода зауважила: знання державної мови, спілкування українською мовою сприятиме соціальній інтеграції національних меншин в єдину українську спільноту.

Я пропоную напрацювати певну навчальну схему, використавши досвід країн, які мають успішні моделі викладання предметів державними мовами з урахуванням побажань національних меншин

«Ми звертаємось до нашого міністра освіти – переглянути навчальні програми для шкіл національних меншин, оскільки у них закладені дискримінація дітей – і то ще здавна. Наприклад, я пропоную напрацювати певну навчальну схему, використавши досвід країн, які мають успішні моделі викладання предметів державними мовами з урахуванням побажань національних меншин. Нехай це буде, наприклад, модель країн Балтії», – зазначила Ніцой.

Щоправда, за даними правозахисників і соціологів, приблизно половина ромських дітей не відвідує середню школу взагалі,

а з тих, хто відвідує, атестат про закінчену середню освіту отримують до 30 відсотків учнів з ромської громади. І на заваді цьому – як тотальна бідність ромських родин, кочівний спосіб життя, так і нерозуміння батьками важливості відвідування дитсадків та шкіл, а відтак – відсутність у самих дітей мотивації отримати освіту. Про це свідчать результати досліджень, які здійснили експерти неурядової організації «Правовий простір» за підтримки міжнародного фонду «Відродження».

Для подолання існуючих проблем правозахисники працюють з ромськими громадами, інформують ромів про їхні права і про те, як налагодити співпрацю з місцевими спільнотою і владою, та яким чином захистити свої права, відповідно до міжнародного права та Конституції України. Але донині, як визнають фахівці, суспільні стереотипи щодо ромів і байдужість влади до проблем цього народу, як і раніше, утримують ромську спільноту в своєрідному «замкненому колі».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG