Доступність посилання

28 вересня 2016, Київ 20:06

Штайнмаєр і Еро привезли до Києва «обіцянку Москви» не стріляти на Донбасі


Керівники МЗС України Павло Клімкін (посередині), Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (праворуч) та Франції Жан-Марк Еро після прес-конференції у Києві. 14 вересня 2016 року

Керівники МЗС України Павло Клімкін (посередині), Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (праворуч) та Франції Жан-Марк Еро після прес-конференції у Києві. 14 вересня 2016 року

Обіцянку Москви про припинення вогню на Донбасі від цієї ночі на тиждень привезли до Києва міністри закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр та Франції Жан-Марк Еро. Вони заявляють: альтернативи мінському процесу немає. І нагадують українській владі про необхідність ухвалення законів про вибори на непідконтрольній частині Донбасу і так званий особливий статус. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголосив на тому, що Росія відповідальна за все, що відбувається на Донбасі, а також, що невід’ємною частиною виконання «Мінська» є звільнення всіх незаконно ув’язнених українців у Росії, Криму та на непідконтрольній частині Донбасу.

Мінським угодам немає альтернативи, немає ніякого плану Б

«Мінським угодам немає альтернативи, немає ніякого плану Б», – наголосив у Києві після переговорів із президентом України Петром Порошенком міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро.

І він, і його німецький колега Франк-Вальтер Штайнмаєр укотре наголосили: Франція і Німеччина підтримують суверенітет і територіальну цілісність України, водночас лише «Мінськ» вони вважають тим шляхом, що може привести до миру на сході України.

Обидва міністри кажуть про важливість виконання як безпекової, так і політичної частини Мінських домовленостей. Напередодні Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що готовність до компромісу щодо «Мінська» необхідна з усіх сторін.

Журналісти просять міністрів пояснити, якою вони бачать послідовність виконання Мінських угод. Жан-Марк Еро зазначає: для закладення фундаменту подальшого успішного мирного процесу важливими є припинення вогню та розведення важкої техніки. «Але важливим є й ухвалення закону про проведення виборів (на непідконтрольній частині Донбасу – ред.), а також надання «особливого статусу» цьому регіону», – додав французький міністр.

Керівництво України раніше неодноразово заявляло, що виконання політичної частини Мінських угод можливе після виведення з території України російських військ і найманців та бойової техніки, а також після відновлення повного контролю за кордоном.

У Росії натомість закликають до виконання політичної частини Мінських угод паралельно з безпековою.

«Те, що робиться на Донбасі, – це виключно дії Росії» – Клімкін

Від ночі з середи на четвер у зоні бойових дій на Донбасі має розпочатися «режим тиші». За словами Штайнмаєра, є «обіцянка Москви» про припинення вогню на тиждень. У самих угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» підтвердили намір не стріляти.

«Для мене, звичайно, не існує ніякої окремої діяльності у Донецьку і Луганську, – зазначив на спільному з німецьким і французьким колегами брифінгу міністр закордонних справ України Павло Клімкін. – Те, що робиться на Донбасі, – це виключно дії Росії».

Українська сторона наполягає, що дотримується «режиму тиші» ще з 1 вересня.

15 вересня міністри закордонних справ України, Німеччини та Франції відвідають Слов’янськ і Краматорськ.

«Нормандську зустріч» може наблизити чергова зустріч у Мінську

Глава МЗС Франції Жан-Марк Еро анонсував на наступний тиждень ухвалення угоди про розведення на Донбасі військ. За його словам, таких домовленостей очікують від чергової зустрічі Тристоронньої контактної групи у Мінську.

«Наступного тижня буде важливий етап, який може дати нам і консолідацію, і надію у здійсненні подальших кроків, зокрема – підготовку зустрічі у Нормандському форматі, – зазначив міністр. – Це – підписання угоди про розведення військ і початок розведення військ у 3 пілотних зонах».

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман (посередині) під час зустрічі з керівниками МЗС Німеччини та Франції у Києві. 14 вересня 2016 року

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман (посередині) під час зустрічі з керівниками МЗС Німеччини та Франції у Києві. 14 вересня 2016 року

«Я не буду зупинятися на всіх деталях угоди, але підкреслюю: ми сподіваємося, що всі сторони докладуть зусиль для досягнення поступу у виконанні безпекових умов», – сказав Еро.

Чергове засідання контактної групи у Мінську заплановане на 21 вересня.

Клімкін: звільнення заручників – невідємна частина «Мінська»

Того-таки 21 вересня у Мінську українська сторона сподівається на залучення всіх сторін до активізації звільнення незаконно затриманих і утримуваних Росією та проросійськими бойовикам українських громадян. Про це в ефірі телеканалу «112 Україна» заявив радник голови СБУ Юрій Тандіт.

У середу, з огляду на візити німецького та французького міністрів, родичі полонених прийшли під посольства цих країн із закликом допомогти звільнити членів їхніх родин.

«Невід’ємною частиною Мінських домовленостей є звільнення всіх політичних в’язнів і заручників, які на сьогодні перебувають у Росії, на території окупованого Криму та Донбасу», – наголосив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

На відсутності поступу у звільненні заручників та політв’язнів заявив на переговорах із міністрами Франції та Німеччини президент України Петро Порошенко. Згідно з повідомленням прес-служби глави держави, Порошенко зокрема нагадав про заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, якого російська влада Криму незаконного утримувала у психіатричній лікарні понад два тижні.

Штайнмаєр: ані Німеччина, ані Франція ніколи не визнають анексії Криму

Президент України також закликав не визнавати легітимність парламентських виборів у Росії, які Москва планує провести зокрема в окупованому Криму.

На брифінгу за участі міністрів закордонних справ України, Німеччини та Франції журналісти намагалися уточнити в іноземних гостей, чи їхні країни визнають російські вибори з огляду на те, що Росія не відмовляється від своєї ідеї провести голосування також у Криму.

«Ані Німеччина, ані Франція ніколи не визнають анексії Криму, – відповів на це Франк-Вальтер Штайнмаєр. – Тому у Криму на цих виборах не буде спостерігачів ОБСЄ».

На російських виборах у Криму не буде також спостерігачів ЄС. Крім того, на російських виборах у цілому не буде спостерігачів ПАРЄ.

Україна ставить під сумнів легітимність виборів до російської Державної думи в цілому – через проведення голосування в анексованому Криму. Міністр закордонних справ Павло Клімкін раніше не виключив, що Україна може, наприклад, припинити роботу у ПАРЄ, якщо там визнають легітимність російської делегації, сформованої з нового складу Держдуми Росії.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG