Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 16:17

​У дитинстві в Донецьку ми гралися там, де вбили кілька тисяч людей – Натан Щаранський


Вшанування пам'яті жертв розстрілів у Бабиному Яр. Київ, 29 вересня 2016 року

Вшанування пам'яті жертв розстрілів у Бабиному Яр. Київ, 29 вересня 2016 року

Меморіальний музей пам’яті жертв Бабиного Яру планують відкрити через 5 років – до старого проекту долучилися провідні українські і російські бізнесмени. Також його підтримали єврейські релігійні громади і навіть «Сохнут» – одна з найбільших єврейських організацій у світі. Проте київські історики виступають проти проекту нового музею і продовжують відстоювати необхідність перетворення в меморіал всього парку Бабин Яр.

​За п’ять років у Києві може з’явитися Меморіальний центр жертв Бабиного Яру в Україні – декларацію про намір його створити підписали в Києві 29 вересня представники місцевої влади, українського і російського бізнесу, члени єврейських організацій і релігійних громад. Серед ініціаторів створення музею бізнесмени Віктор Пінчук, Павло Фукс і Михайло Фрідман, музикант Святослав Вакарчук, головний равин України Яков Дов Блайх, голова виконавчої ради Єврейського агентства «Сохнут» Натан Щаранський й інші.

Також декларацію підписав спортсмен Володимир Кличко – проект підтримує його брат, міський голова Києва Віталій Кличко. За словами останнього, міська влада зробить все можливе для відкриття меморіалу до 80-ї річниці трагедії в Бабиному Яру.

Віталій Кличко, Петро Порошенко та Володимир Гройсман на церемонії з нагоди 75-ї річниці розстрілів у Бабиному Яру. Київ, 29 версня 2016 року

Віталій Кличко, Петро Порошенко та Володимир Гройсман на церемонії з нагоди 75-ї річниці розстрілів у Бабиному Яру. Київ, 29 версня 2016 року

«Треба привести в порядок Бабин Яр, зробити там музей, зробити меморіал. Такі меморіали є в Ізраїлі, в Вашингтоні, в Берліні, в Варшаві і навіть в Лос-Анджелесі», – заявив Кличко після підписання декларації.

Підтримав ініціативу і президент України Петро Порошенко. У своєму виступі він наголосив, що Голокост був злочином не лише супроти окремого народу, а супроти всього людства і що ця трагедія не має повторитися.

Пропонує взяти його концепцію за основу музею-меморіалу одеський скульптор Михайло Рева. Цю ідею він розробляв декілька років, як розповів Радіо Свобода сам митець в ексклюзивному коментарі. ​

ааааааааа

Головне сьогодні це створити музей, створити базу для вивчення архівних документів

«Головне сьогодні це створити музей, створити базу для вивчення архівних документів, передати наступним поколінням інформацію про трагічні події в Бабиному Яру й інших місцях масових вбивств під час Другої світової війни. Поки що все базується на моєму проекті, де я використовую образ молитовної тканини», – каже скульптор.

Важливо, щоб задачу вирішували на міжнародному рівні – із залученням експертів з меморіалу Яд-Вашем у Єрусалимі, з вашингтонського музею Голокосту та інших центрів, вважає Рева. Наповнення музею, його остаточний вигляд і значення буде визначатися на наступному етапі – організатори планують провести в Києві конференцію із залученням місцевих та іноземних істориків й інших експертів.

Сьогодні проблема Бабиного Яру в тому, що його не існує. Зробили усе, щоб знищити будь-які нагадування про трагедію

«Ті об’єкти, ті пам’ятники, які там є зараз, створювалися точково, вони не пов’язані між собою. А ми хочемо створити єдиний музейний простір. Сьогодні проблема Бабиного Яру в тому, що його не існує. Зробили усе, щоб знищити будь-які нагадування про трагедію», – говорить одесит.

Перше символічне каміння в музей-меморіал Бабиного Яру заклали ще восени 2011 року. Тоді серед ініціаторів створення музею був народний депутат України, президент Всеукраїнського єврейського конгресу Вадим Рабинович. До сьогоднішньої ініціативи вони стосунку не мають, кажуть організатори – це ініціатива інших українських бізнесменів і багатьох іноземних дипломатів.

Втім, у коментарі Радіо Свобода відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру і науковий співробітник Музею історії Києва історик Віталій Нахманович, який також багато років займається проблемами створення меморіалу пам’яті про Бабин Яр, засудив відродження проекту.

За його словами той проект передбачає будівництво на колишньому єврейському цвинтарі. Земельна ділянка, загальною площею близько 28 гектарів, була виділена Київрадою ще в 2010 році поблизу телевізійного центру.

Віталій Нахманович

Віталій Нахманович

«В Києві має бути музей Голокосту, в Києві має бути музей історії Бабиного Яру. Але те, що вони пропонують, це не те і не се. Тобто це – невідповідне місце, невідповідний зміст, тому я абсолютно не підтримую цього проекту.

Раніше це була хоча б українська ініціатива, тепер це взагалі, фактично, російська ініціатива

Раніше це була хоча б українська ініціатива, тепер це взагалі, фактично, російська ініціатива. Сьогодні нам тільки російської ініціативи бракувало», – заявив Нахманович.

Історик і далі буде займатися реалізацією проекту комплексного музею-меморіального парку «Бабин Яр», який не передбачає створення нових об’єктів, а має об’єднати існуючі меморіальні споруди в єдину концепцію. Робити це разом із ініціативною групою він відмовляється.

«Я керуюсь своїм сумлінням і своїм знанням. Тому я проти цього проекту в принципі, як я можу з ними об’єднатися?» – говорить Нахманович.

21 вересня цього року міська прокуратура Києва повернула в державну власність будівлю контори Єврейського кладовища поблизу парку. Потім будівлю на території кладовища передали Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» спеціально для створення Меморіального музею.

Однак мер Києва Віталій Кличко не відповів на запитання журналістів щодо точного місця розташування майбутнього музею, але наголосив, що той буде на території самого Бабиного Яру.

Організатори наполягають на тому, щоб новий меморіал будувався лише після вивчення і експертиз відповідних єврейських організацій. Дослідження мають гарантувати, що музей не буде створений з порушенням єврейської традиції, яка дуже критично ставиться до будівельних робіт на території кладовищ.

Проект отримав міжнародну підтримку, у тому числі від колишнього президента Польщі Олександра Квасневського, екс-сенатора США Джо Лібермана, екс-міністра і віце-канцлера Німеччини Йошки Фішера та інших. Зокрема, спеціально на підписання меморандуму в Київ на кілька годин приїхав голова виконавчої ради Єврейського агентства «Сохнут» Натан Щаранський. Свого часу уродженець Донецька був дисидентом і залишив Радянський Союз ще в 1986 році – після багаторічного тюремного ув’язнення його обміняли на радянських шпигунів. Сьогодні він координує співпрацю між Ізраїлем і єврейськими громадами по всьому світу і каже – про Голокост в радянській Україні нічого не розповідали.

Я народився в Сталіно, яке пізніше стали називати Донецьк. Всього за кілька років до мого народження там вбивали десятки тисяч євреїв

«Я народився в Сталіно, яке пізніше стали називати Донецьк. Всього за кілька років до мого народження там вбивали десятки тисяч євреїв. В одну з закинутих шахт, біля якої ми грали, скинули тисячі людей. В Артемівську тисячі людей заживо замурували в штольнях. Ми про це нічого не знали», – розповів Щаранський.

Новий меморіал дозволить Україні і Ізраїлю разом працювати над тим, щоб трагедія не повторилася, і займатися освітою молоді, заявив Щаранський. Фінансування проекту відбуватиметься за рахунок благодійних коштів, загальний бюджет становитиме кілька десятків мільйонів доларів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG