Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 23:10

Україна як можливий головний біль наступного президента США (світова преса)


Американське видання Foreign Policy розмірковує над тим, що Україна може стати головним болем для наступного президента США. Інтернет-видання Європейського союзу Euractiv.com повідомляє, що французька компанія Euronews порушує трудове законодавство щодо журналістів своєї української версії. Французький лівоцентристський часопис Liberation пише про шанси посилення санкцій проти Росії з огляду на дії Москви у Сирії.

Американський журнал, присвячений проблемам закордонної політики Foreign Policy публікує матеріал «Україна буде великою проблемою для наступного президента США». Автор статті, екс-заступник радника з питань національної комунікації Ради національної безпеки США Марк Пфайфл зазначає, що з тих багатьох горщиків та каструль, які чекатимуть на наступного президента США у печі зовнішньої політики Сполучених Штатів, один з них, з написом «Україна», може почати кипіти. Проблеми України – це насичений борщ зі спеціями корупції, розкрадань і навіть убивств, і у цій суміші ніщо не представляє те, чим є насправді. Україна, втім, як пише автор, дещо відійшла з першого плану американської зовнішньої політики на тлі значно більших зовнішньополітичних провалів – на зразок Сирії, Лівії та «Ісламської держави». Пфайфл пише, що більшість американців вже забула вторгнення Росії до українського Криму в 2014 році, а один з президентських кандидатів, як виглядає, взагалі готовий пробачити оте все Росії. А тим часом Росія і надалі тримає в окупації Крим, проросійські бойовики і надалі ведуть криваву війну на сході України, а російське військо здебільшого концентрується вздовж східного кордону України, будучи цілком у змозі здійснити широкомасштабне вторгнення до 2018 року. За цих умов, наприклад, Віктор Медведчук, кум президента Росії Володимира Путіна і російського прем'єра Дмитра Медведєва, ніби нічого не сталося, займає владні позиції у Києві, а олігарх Рінат Ахметов, пов'язаний з Москвою та Януковичем, фінансує проросійські політичні партії.

На додаток до усього того, в Україні також вирує усюдисуща і систематична корупція, яку адміністрація Обами вважає загрозою для української держави. Але, попри підтримку і допомогу Заходу, від самого початку української незалежності в Україні досі присутня клептократія. Водночас інспірована Росією війна вбила тисячі українців і зробила ще мільйон з них переміщеними особами. Але на запитання, що важливіше, війна з Росією чи війна з корупцією, автор статті пише, що більшість українців відповідають, що війна з корупцією для них важливіша. Згідно з «панамськими документами», президент України Порошенко був заклопотаний реєстрацією своїх офшорних рахунків у той час, коли українські війська відступали під час найкривавішої битви на сході України. Але Україна – це не лише президент, як додає американське видання. Навіть найпалкіші українські активісти, політики та журналісти, яких називали реформаторами, як виглядає, не можуть встояти перед спокусою стати корупціонерами (тобто самим брати хабарі й коштовні «подарунки»). Журнал наводить приклад журналіста-розслідувача Сергія Левченка, який купив елітне житло, що привернуло увагу НАБУ, Національного агентства із запобігання корупції, яку було засновано в Україні за порадою США. Лещенко не зміг достеменно пояснити, звідки він взяв кошти на купівлю дорогого помешкання у центрі Києва.

Foreign Policy пише, що з'явилась інформація, що кошти на відвідини міжнародних форумів Лещенком брав на себе український олігарх Віктор Пінчук, який також свого часу сплатив 8,6 мільйона доларів до благочинної фундації екс-президента США Білла Клінтона. Разом з тим наступний президент США, на думку американського журналу, вочевидь, побачить Україну в облозі з усіх боків. Російське військо і проросійські бойовики триматимуть Україну за горло, а корупція руйнуватиме українську державу зсередини. Отож, як демонструє скандал з Лещенком, не все в Україні виглядає так, чим є насправді. Новий президент США, як пише американський журнал, муситиме розрізняти справжніх українських реформаторів від тих, хто перетворює антикорупційні «хрестові походи» на прибутковий бізнес, а також розрізняти порожні слова від реальних справ. Якщо цього не станеться, на думку автора статті, «експеримент» який триває чверть сторіччя, з українською незалежністю може, зрештою, зовсім википіти.

«Боротьба з корупцією в Україні постає цілковитою поразкою, каже Пфайфл»

Новинний веб-сайт Європейського cоюзу Euractiv.com друкує статтю «Скандал щодо блокування Москвою українських журналістів на Euronews». У матеріалі йдеться про те, що російська служба французького телерадіомовника Euronews, що фінансується Москвою, відмовилась надати робочі місця для журналістів української служби Euronews, що, як пише сайт, є порушенням французького трудового законодавства. Річ у тім, що, як пояснює веб-сайт, українську версію Euronews буде закрито, а 17 українських журналістів буде звільнено. Видання нагадує, що Euronews – це приватний засіб інформації, який отримує фінансування з боку ЄС. З приходом нового інвестора Euronews було дещо дестабілізовано. Саме останнім епізодом цієї дестабілізації, на думку видання, є закриття української версії Euronews і звільнення усіх 17 українських журналістів.

Далі веб-сайт пише, що відмова російської редакції Euronews перепрацевлаштувати у себе звільнених українських журналістів, які чудово вписалися до програм Euronews і досконало володіють російською, схоже на дискримінацію за національністю. Річ у тім, що російська редакція оголосила, що набиратиме ще журналістів на додаткові 5 робочих місць, проте російська служба Euronews однозначно відмовилась навіть розглядати можливість працевлаштування українських журналістів тієї ж компанії. Керівництво Euronews зазначило, що вказівку за жодних обставин не набирати українських журналістів на вакансії у російській службі Euronews було отримано безпосередньо від російського державного телебачення, яке є одним з акціонерів компанії Euronews. Втім, як пояснює видання, перешкоджання працевлаштуванню журналістів, які втрачають роботу, різко суперечить французькому трудовому законодавству, не кажучи вже про етичну відповідальність Euronews стосовно людей, які впродовж років працювали на цю компанію. Разом з тим керівництво Euronews заявило, що українських журналістів не можуть розглядати на роботу в російській версії Euronews через те, що було визначено «надзвичайно відмінну від російської культуру українців». Це пояснення, у свою чергу, відкинули самі журналісти, які зазначили, що і російські, і українські журналісти Euronews були народжені у Радянському Союзі, відтак їхня культура не може відрізнятися аж настільки радикально.

Euractiv.com у зв'язку з цим наводить приклад того, що, скажімо, в англійській редакції Euronews працюють журналісти з Австралії, Нової Зеландії, Шотландії, Ірландії, США і навіть Франції. І у цьому випадку культурні розбіжності не становлять проблеми. Ба більше, культурний розмай постає, бодай по написаному, однією із засадничих цінностей Euronews. Журналісти зазначають, що те, що відбувається з українськими журналістами на Euronews, є кричущим порушенням французьких законів, і журналісти налаштовані вести боротьбу. Далі видання наводить слова неназваного журналіста Euronews, який каже, що коли сьогодні керівництво компанії підкоряється вимогам російських акціонерів щодо набору журналістів на роботу, це означає, що завтра Euronews ретранслюватиме російську державну пропаганду.

«Скандал щодо блокування Москвою українських журналістів на Euronews»

Лівоцентристський французький часопис Liberation публікує статтю «Україна: санкції перед символічними кроками». У матеріалі пишеться, що Європейський союз, який запровадив економічні санкції проти Росії через анексію Росією українського Криму, як виглядає, є менш рішучим, коли йдеться про запровадження нових санкцій проти Кремля у відповідь на російські дії у Сирії. Часопис далі зазначає, що, запровадивши санкції проти Росії у 2014 році, ЄС був цілковито свідомий того, що ці санкції не повернуть Крим до лона України. Ці санкції були посилені дещо згодом, коли Путін, брязкаючи зброєю і напружуючи військові м'язи, здійснив спроби дестабілізувати східну Україну. І ось нині, коли Мінські мирні угоди не виконуються Кремлем, відносне затишшя на сході України лише пов'язано з тим, що Москва заклопотана своїми кроками у Сирії. Джерело французького видання у Брюсселі, тим часом, зазначає, що новий потужніший пакет санкцій проти Росії був би єдиною відповіддю ЄС, до якої б серйозно поставилась Москва.

Однак, як пише французька газета, на офіційному рівні у Брюсселі не піднімається питання про посилення і розширення пакету санкцій проти Москви у відповідь на дії Росії у сирійському конфлікті. Це питання, втім, за інформацією часопису, попри все, таки обговорюватиметься на брюссельській зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів Європейського союзу в понеділок. Хоча, як додає французьке видання, наразі не існує якихось конкретних пропозицій, які могли б бути винесеними на цю зустріч. І доки Росія порушує повоєнний міжнародний порядок своїми агресивними кроками в Україні, вона також порушує міжнародні гуманітарні закони, втручаючись в конфлікт у Сирії, допомагаючи режимові Асада. Отож, на думку видання, подібні дії Москви гідні нового пакету санкцій. А, власне, в цьому питанні ЄС не має консенсусу, бо ж, згідно зі статутом ЄС, подібні рішення мають ухвалюватися одностайним рішенням всіх 28 країн-членів.

Liberation зазначає, що ЄС, з огляду на свій статут, продовжуватиме здійснювати дипломатичні зусилля у напрямку вирішення конфліктів в Україні та Сирії. Хоча й дипломатичний вплив санкцій на Росію залишається під знаком запитання, ніхто не заперечує факту того, що економіка Росії потерпає від санкцій. Російська економіка, яка не спромоглась здійснити диверсифікацію, залишається і надалі залежною від сировини – газу і нафти, ціни на які помітно впали. Відтак через санкції та міжнародне становище Росія поринула в глибоку рецесію в 2015 році, а російська грошова одиниця рубль втратив 40% своєї вартості, збільшивши показники інфляції до 15%. Хоча за умов страждань російського населення в економічному плані, це не стає перешкодою для помітного успіху пропутінських партій на останніх виборах у Росії. На знак помсти, Москва запровадила ембарго на імпорт продуктів харчування з США, ЄС, Австралії, Канади та Норвегії на суму 9 мільярдів доларів. І, як стверджують у Москві, ЄС потерпає від цього ембарго. Водночас Росія не наважилась зачепити енергетичний важіль впливу, бо вона постраждала б від того першою. Країни ЄС вже менш залежні від російського газу, порівняно з тим, як це було в 2008 році, коли Кремль дещо прикручував кран постачання газу, намагаючись впливати на Захід. Тут математика, як пише французьке видання, доволі проста. Якщо Росія є представником 1% торгівлі в країнах Євросоюзу як торговельний партнер, то ЄС є представником 50% торгівлі у Росії. Але, навіть беручи все це до уваги, група країн ЄС – на зразок Кіпру, Греції, Словаччини та Угорщини – активно виступають якщо не за повне скасування санкцій проти Москви, то бодай за послаблення тих санкцій. Годі казати, як завершує французький часопис, що санкції проти Росії будуть посилені з огляду на дії Москви у Сирії.

«Україна: санкції перед символічними кроками»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG