Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 13:19

У новому законопроекті про освіту містяться положення, які дозволяють у вишах та школах викладати іншою мовою, окрім державної. Документ пройшов перше читання у Верховній Раді, але активісти привернули увагу до мовного питання. Письменниця Лариса Ніцой заявляє про небезпеку запланованого курсу на двомовну освіту. Один із ініціаторів подання законопроекту вже зазначає, що ці положення мають бути змінені і є результатом помилки чи недбалості. Втім, він не виключає, що скандальні положення могли бути вписані із розрахунком бути непоміченими. У Міносвіти кажуть, що навколо законопроекту здіймаються маніпуляції, а самі положення щодо мови не змінюють наявної ситуації в навчальних закладах.

Письменниця Лариса Ніцой порушила тему, яка швидко розійшлася мережею. Вона описала дискусію, яка відбувалась на нараді в Міністерстві освіти та науки щодо нового законопроекту про освіту.

Зустріч відбулася за ініціативою активістів, розповіла Лариса Ніцой в коментарі Радіо Свобода. Ініціатори зустрічі зауважують, що в цілому законопроект непоганий і прогресивний. Було два основні проблемні питання щодо нового законопроекту про освіту, які хотіли з’ясувати активісти: чому в законі не прописано жодної норми щодо вчителів-сепаратистів і чому закон дозволяє викладати у вишах та школі недержавною мовою?

Як зауважують активісти, у законопроекті не один раз прописано, що викладати у вишах та школах можна мовою національних меншин. Окрім загрози русифікації шкільного процесу, Лариса Ніцой наголошує і на проблемі Закарпатського регіону, де в навчальних закладах ведеться викладання угорською, після чого випускники не можуть інтегруватися в українське суспільство і виїжджають до Угорщини.

Виглядає так, ніби закон писали під російську мову​ – активістка

Зокрема, активісти наголошували на статті 7-й законопроекту, в якій дозволяється отримувати освіту обраною мовою з можливістю використання її в подальшому у своїй професійній діяльності.

«Студенти у виші можуть навчатися мовами своїх меншин. Доходить до абсурду, що, наприклад, студенти вчаться на лікарів: вірменин – вірменською, кримський татарин – кримськотатарською, румун – румунською. І цей лікар потім на практиці ці знання буде використовувати в українській лікарні. Ви приходити до лікаря, а він що, з вами румунською мовою буде розмовляти?» ­– пояснює в коментарі Радіо Свобода письменниця та активістка.

Письменниця Лариса Ніцой

Письменниця Лариса Ніцой

Лариса Ніцой зауважує, що повага має бути до всіх національних меншин і вони мають право вивчати власну мову, але мовою викладання предметів має бути державна, до того ж має бути передбачена методика інтеграції національних меншин в українське суспільство. В іншому випадку виглядає так, ніби закон писали під російську мову, зауважує письменниця.

Я підозрюю, що цей «гарненький» пункт написаний під російську мову. Просто вона не називається, але ж ми розуміємо, до чого це все ведеться

«Я підозрюю, що цей «гарненький» пункт написаний під російську мову. Просто вона не називається, але ж ми розуміємо, до чого це все ведеться. Ніхто не буде викладати студентам мовами меншин предмети. Це буде одна мова для всіх меншин – російська», – зазначає Лариса Ніцой.

Вона проводить власний аналіз законопроекту і запевняє, що в документі не йдеться ані про наслідки для вчителів щодо недотримання мовної політики, ані про інтегрування нацменшин в українське суспільство.

Якщо уявити, що я – сепаратистка, володію тільки російською мовою і не хочу й чути про українську, я вас усіх за пояс заткну з цим законом

«Якщо уявити, що я – сепаратистка, володію тільки російською мовою і не хочу й чути про українську, збираюся передавати свій світогляд дітям – я вас усіх за пояс заткну з цим законом, хто буде мені щось «по-вишиватницьки» доказувати. Цить. Закон на моєму боці. Сегреговані школи будуть; навчання мовою меншин (не кілька уроків, як у Європі чи Америці, а повністю викладання предметів) буде; навчання у вишах російською буде; звільнити «упоротих» педагогів – які підстави? В законі про це не сказано», – пише на своїй сторінці активістка.

«Приклад добре спланованої та підготовленої маніпуляції» – директор департаменту в Міносвіти

В одному зі своїх дописів письменниця стверджує, що особисто чула, як директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Юрій Кононенко сказав, що в Міносвіти «взяли курс на двомовну, білінгвальну освіту».

Ми зв’язалися з Юрієм Кононенком і він спростував твердження, що йому належали ці слова. В коментарі Радіо Свобода директор департаменту зазначив, що вважає переказ зустрічі від активістів повністю перекрученим.

«Приклад добре спланованої та підготовленої маніпуляції. Частини з того, що викладено в дописі, взагалі не було, а частина викладена таким чином, щоб спеціально спровокувати суспільство», – каже директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти.

В законі немає таких слів, як «вчитель-сепаратист», бо немає законодавчого визначення такому поняттю, зауважує Юрій Кононенко, але є прописані вимоги до вчителів та викладачів.

Завдання місцевої громади, щоби разом зі Службою безпеки України довести, що дійсно людина є такою, якій не місце у школі чи ВНЗ

«Є абсолютна чітка позиція і міністерства, і міністра, що таким викладачам (сепаратистам – ред.) не місце ні в вищих навчальних закладах, ні в школах. Але, якщо говорити про підпорядкування, то саме міністерство має лише 10 чи 11 навчальних закладів, де може призначати чи звільняти директорів цих закладів. Що стосується закладів комунальної власності, то це справа власника, як правило, це місцеві органи влади. Завдання місцевої громади якраз і полягає в тому, щоби разом зі Службою безпеки України довести, що дійсно людина є такою, якій не місце у школі чи вищому навчальному закладі. В нашій практиці дуже багато випадків, коли під цим соусом дехто зводить один з одним порахунки. Тут є тонка межа для того, щоб були чіткі висновки і вивчення цього питання, безумовно, що це повинні робити на місцях», – зазначає Кононенко.

​Юрій Кононенко стверджує, що слова «білінгвальний» та «мультилінгвальний» на нараді використовувались для того, щоб пояснити експериментальну роботу, яку міністерство веде кілька років, щодо кращого навчання українській мові представників національних меншин.

«Заклади, в яких викладання проходить мовами нацменшин, в нас існують багато років. Це не є новація цього законопроекту, це чинна система, яка пов’язана з Конституцією. Невірно говорити, що цей закон вводить в Україні цю систему», – пояснює директор департаменту.

Кононенко розповідає, що у випадку з вищою освітою законопроект повністю повторює норму чинного закону про вищу освіту.

​Новий законопроект про освіту розроблявся протягом трьох років і зараз проходить правки в комітетах Верховної Ради України. Щодо мови зазначається, що мовою освітнього процесу є державна, зауважує Кононенко. Розділи про можливість навчатися мовами меншин директор департаменту пояснює відповідністю Конституції України, а також ратифікованим європейським документам. Активісти ж стверджують, що всі ці документи гарантують нацменшинам право вивчати мову, а не навчатися нею.

Після проголошення незалежності України в 1991 році лише 49% школярів вчилися українською мовою, на 2015–2016 роки – 89% вчаться українською

«Активісти інколи не хочуть просто прочитати Конституцію і закони, в яких однозначно йдеться і про навчання мовами і про вивчення їх. Я не бачу сенсу в протиставленні. Такими обговорюваннями ми знову будемо збурювати суспільство, зокрема, представників певних меншин на те, щоби порушувати тему, яка є вже розв’язаною у нас. Після проголошення незалежності України в 1991 році лише 49% школярів вчилися українською мовою, на 2015–2016 роки – 89% вчаться українською. Тобто у нас зараз не лише українці, а і більшість представників нацменшин навчаються українською мовою. Кількість закладів з навчанням мовами національних меншин зменшується. Але це не означає, що люди, які хотіли би навчатись своєю мовою і її вивчати, не можуть мати цього права, тим більше, що воно гарантоване нашою Конституцією», – зазначає Юрій Кононенко.

Ми це «проморгали» – народний депутат

Законопроект про освіту був ухвалений у першому читанні у Верховній раді. Один з його ініціаторів, депутат від «Самопомочі» Олексій Скрипник зауважив в коментарі Радіо Свобода, що пункт про мову навчання потребує повторного детального вивчення.

Ми це «проморгали». Можливо, ті люди, які це вписали, якраз акуратно це продумали, тому що ми й так маємо погану ситуацію, а з цим зробимо ще гірше. Ми так країну ніколи не склеїмо

«Якщо відверто, ми це «проморгали». Просто не подумали про наслідки таких речей, і їх треба поміняти. Це соромно визнавати, але треба свої помилки визнавати. В даному випадку вважаю, що ми не продумали наслідки. А можливо, ті люди, які акуратно це вписали, якраз, навпаки, акуратно це продумали, тому що ми й так маємо погану ситуацію, а з цим зробимо ще гірше. Ми так країну ніколи не склеїмо», – зауважив депутат.

При цьому Олексій Скрипник не схильний до теорії змови, а більше вбачає в таких випадках недбалість. Депутат зауважує, що збирається піднімати у комітеті питання про виправлення норм у проекті закону, які дозволяють двомовність у викладанні в українських закладах.

Народний депутат Олексій Скрипник

Народний депутат Олексій Скрипник

Щодо вчителів-сепаратистів, Олексій Скрипник вважає, що такі речі не мають бути прописані в законі про освіту. Для реагування на проблему мають працювати інші антисепаратистські закони, але закон про освіту повинен мати позитивний характер, зауважує депутат і ініціатор законопроекту.

​(Малюнок художниці Вікторії Целуйко)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG