Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 22:48

«За чотири доби я спав сім годин» – президент Порошенко


Президент України Петро Порошенко. Архівне фото

Президент України Петро Порошенко. Архівне фото

Президент Петро Порошенко провів «непрості», за його словами, переговори з головою Європейської ради Дональдом Туском, президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером та президентом Європейського парламенту Мартіном Шульцем. Головна тема – перспективи безвізового режиму, який мають оголосити на саміті Україна-ЄС у Брюсселі 24 листопада. А також ситуація довкола ратифікації Нідерландами Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Очільники цієї держави все гучніше заявляють про те, що навряд ратифікують документ до кінця року.

«Президент Європейської ради також наголосив, що Україна виконала всі необхідні критерії для запровадження безвізового режиму. За його словами, нині ЄС має завершити певні внутрішні процедури, щоб надати право українцям на в’їзд до Європейського союзу без віз», – повідомив сайт Адміністрації президента про підсумки переговорів Порошенка і Туска.

Напередодні була також телефонна розмова з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом. Лідери держав домовились активізувати переговори про зону вільної торгівлі. Президент України Петро Порошенко також оголосив Ердогану, що відтепер турецькі громадяни можуть перебувати в Україні не 60, а 90 днів протягом 180-денного періоду. Туреччина аналогічний крок щодо українців зробила трохи раніше.

«За чотири доби я спав сім годин» Порошенко

Лише за останній рік Порошенко провів десятки, якщо не сотні подібних переговорів. На зустрічі з педагогічним колективом і студентами Острозької академії, відповідаючи на запитання, він навів приклад свого графіку за кілька останніх діб: «Я полетів у Норвегію, де ми підписали низку надзвичайно важливих багатосторонніх і двосторонніх документів. Ми закінчили о 2-й годині ночі, о 4-й я прилетів у Брюссель, о 8-й ми мали вже зустріч із президентом Європарламенту, де говорили про безвізовий режим, зустрічалися з керівниками фракцій Європарламенту, які мають забезпечити нам підтримку. Вдень – зустріч з 12 керівниками країн-членів Європейського союзу в Маастріхті, ввечері зустріч з генеральним секретарем НАТО… За чотири доби я спав сім годин», – сказав президент у четвер.

І напередодні саміту Україна-ЄС дипломатичні зусилля президента Порошенка в контексті безвізового режиму та «нідерландського питання» стають лише інтенсивнішими. Адже обіцянки подорожей без віз та Угоди про асоціацію президент повторює, починаючи зі своєї інавгурації в червні 2014 року. Проте з того часу терміни неодноразово зсувались.

Франція та Бельгія мають застереження щодо безвізового резиму через українську корупцію

Між країнами-членами Європейського союзу вже є консенсус щодо надання Україні безвізового режиму, запевняють в оточенні Порошенка.

«Ми отримали запевнення від президента Європарламенту, що як тільки буде узгоджений так званий механізм припинення – він подасть як невідкладне на голосування питання безвізового режиму для України. Аналогічні запевнення ми отримали і від лідерів ЄС», – заявляв заступник голови Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».

Застереження зараз мають лише дві країни: Франція та Бельгія. Головна їхня претензія – рівень корупції в Україні , інформує кореспондент Радіо Свобода з Брюсселя.

Для Порошенка дуже важливо отримати розпіарений безвізовий режим та схвалену Нідерландами Угоду про асоціацію, адже цього досягти легше, аніж побороти корупцію й підняти добробут громадян в Україні. Так вважає експерт-міжнародник Геннадій Друзенко.

На його думку, ефект захвату від безвізового режиму, якщо його врешті ухвалять, швидко зникне. Адже віза, хоч і коштує грошей та часу, проте це майже гарантоване право на в’їзд до Євросоюзу на рік-два або навіть п’ять, каже він. А от безвізовий режим передбачатиме, що на кордоні щоразу доведеться пояснювати мету поїздки, а також, що маєш на неї гроші, говорить Друзенко.

Геннадій Друзенко

Геннадій Друзенко

«Будь-яка статистика вам покаже, що в країни Європейського союзу їздить дуже незначна частина українців. І їх стає все менше і менше, бо люди не можуть собі цього дозволити. Тут ми маємо неспівмірність реального ефекту, якщо цього року «безвіз» дотиснуть, із реальним ефектом, який на собі зможуть відчути бодай половина українців», – вважає Друзенко.


Водночас деякі єврочиновники налаштовані досить схвально щодо успіхів України і, схоже, не поділяють тезу Друзенка про внутрішні негаразди. Київ зробив значні кроки на шляху реформ (зокрема, створивши низку антикорупційних інституцій та ухваливши закони для подальшої боротьби з корупцією й перетворень у сфері судочинства), і Євросоюз у цьому сприяв. Це констатує у своєму звіті за останні півтора року діяльності так звана Група підтримки України, що діє при Європейській комісії.

«Собак годують не тоді, коли на полювання йдуть»

Що стосується позиції Нідерландів щодо Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, то вплинути на це питання навряд чи вдасться численними дипломатичними зусиллями президента Порошенка. Так вважає експерт-міжнародник «Майдану закордонних справ» Олександр Хара.


«Як ми можемо впливати на внутрішньополітичні речі, хоч вони і торкаються нас. Не Україна була ініціатором проведення референдуму», – каже він.

Щоб «нідерландське питання» і не поставало, слід було значно раніше займатись зовнішньою політикою, додає він.

«Собак годують не тоді, коли на полювання ідуть»: тобто якби ми займались цим серйозно, знали б, що є проблемні країни, де слід було б більше розповідати про Україну, що тут відбувається. Але досі, наскільки мені відомо, повноцінного іномовлення Україна не має», – додає Хара.

Нідерланди мають вирішити долю Угоди про асоціацію до 1 листопада.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG