Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 00:26

«Журналістські стандарти» телеканалу RT Deutschland у Німеччині, новий натиск на російські ЗМІ та висновки репортерки France24 про конфлікт на Донбасі – це теми дайджесту дезінформації від оперативної робочої групи зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх зв’язків.

Телеканал RT – це місце, де «правда розмивається». Такого висновку дійшов німецький журналіст Мартін Шлак після трьох тижнів роботи під прикриттям у команді редакторів німецької служби RT (RT Deutschland) у Берліні, мовиться у дайджесті дезінформації. Мартін Шлак працює на журнали Spiegel, Stern і NEON, а в німецьке відділення телеканалу, що фінансується російською владою, прийшов на роботу під виглядом стажиста.

«За звичайним офіційним фасадом він виявив світ, де події висвітлюються вибірково, щоб підтвердити вже сформований у глядачів погляд на світ: нехитрий антиамериканізм, існування глобальної змови проти Росії, недовіра до медіа, яких RT називає «провідними ЗМІ»», – пишуть у дайджесті.

А сам Шлак зазначає, що скрізь, де можливо, матеріали RT сіють сумніви в тому, що Німеччина – це країна, де діють принципи верховенства права. Пропозиції Шлака повідомити про факти, які могли б бути неприємними для російської влади, просто ігнорувалися редактором RT. А деякі матеріали характеризувалися редакційною колегією як «доручення з Москви».

Журналіст вважає, що реальна небезпека телеканалу RT полягає в тому, що він створений, щоб затвердити людей в їхньому вже сформованому погляді на світ, а не займатися пошуком фактів.

У відповідь на статтю Мартіна Шлака в RT заявили, що, працюючи на каналі, Шлак переглянув свої погляди і почав сумніватися у провідних ЗМІ. «Це властиво стилю роботи цього ЗМІ», – говорить Шлак. У своїй статті він дійсно висловлює свої сумніви, але при цьому докладно розбирає психологічні чинники, що визначають групове мислення, і описує, як, врешті-решт, відкидає свої сумніви; все це було проігноровано RT.

У Росії посилюють тиск на власні ЗМІ

20 жовтня з’явилось нове повідомлення про обмеження свободи ЗМІ в Росії. Згідно з інформацію в медіа, провідний новинний агрегатор країни, «Яндекс», оголосив, що через новий закон він буде змушений ввести додатковий фільтр, який не дозволить новинам із сайтів видань, які не зареєстровані російською владою як ЗМІ, з’являтися в результатах пошуку.

«На перший погляд, це здається технічним питанням, однак ця зміна серйозно вплине на доходи російських ЗМІ», – пишуть експерти. Наприклад, 25% відвідувачів провідного російського ЗМІ «Комерсант» приходять на сайт газети завдяки «Яндекс.Новини», який збирає новинну картину дня з публікацій ЗМІ в режимі реального часу, використовуючи автоматичні теги для ключових слів. Новий закон одним махом істотно обмежить можливість доступу російських медіакористувачів до невеликих незалежних ЗМІ, в тому числі до закордонних російськомовних ЗМІ. Про можливі наслідки нового закону детальніше йдеться на сайті Meduza.

«Новий закон про новинні агрегатори став ще одним кроком у звуженні коридору, яким незалежні ЗМІ можуть дійти до російськомовної аудиторії. Він вписується в 15-річну історію недружніх поглинань, законодавчих, технічних і економічних заходів, спрямованих проти незалежних ЗМІ, а також нападів і вбивств російських журналістів», – мовиться у дайджесті.

Хронологія чинення тиску на російські ЗМІ

2001: захоплення телеканалу «НТВ», що виступав із критикою на адресу уряду і випускав сатиричну передачу, в якій висміювали владу

2002: новий закон запроваджує відповідальність для ЗМІ за поширення «екстремістських» матеріалів

2004: вбивство журналіста Forbes Russia Пола Хлєбнікова

2006: вбивство журналістки «Новой газети» Анни Політковської

2007: російська служба BBC припиняє мовлення в ФМ-діапазоні

2009: вбивство журналістки «Новой газети» Анастасії Бабурової

2010: напад на журналіста газети «Коммерсант» Олега Кашина

2014: незалежний телеканал «Дождь» був відключений більшістю супутникових і кабельних операторів після опитування, що ставило під сумнів дії радянського керівництва в роки Другої світової війни

2014: Тиск на «Лента.ру» в зв’язку з висвітленням подій в Україні; співробітники переїжджають в Ригу і створюють там портал Meduza

2015: новий закон, що обмежує можливу частку іноземного володіння в російських ЗМІ до 20 відсотків

2016: провідне онлайн-ЗМІ «РБК» змушене змінити керівництво після публікації матеріалів про близьке оточення Путіна і «панамські документи»

2016: новинні агрегатори змушені ввести фільтр для новин із зарубіжних і незалежних ЗМІ

До Донецька грошовим слідом

У суботу, 15 жовтня, на телеканалі France24 вийшов англомовний сюжет, знятий у Донецьку. У ньому розслідують, хто озброює угруповання «ДНР»/«ЛНР», і хто фінансує відновлення регіону. Журналістка телеканалу взяла інтерв’ю у представників «силових структур» бойовиків, громадян та дійшла висновку, що участь Москви очевидна, причому не тільки у військовій, а й в інших сферах.

У сюжеті наголошено що дезінформація залишається важливою частиною конфлікту; це яскраво проілюстровано роботою інформаційного агентства Донбасу Doni. Наприклад, репортерові France24 вдалося записати випадково почуту розмову, в якому репортер агентства Doni запропонував військовим переодягнути деяких людей в українську військову форму, щоб зобразити наступ української армії. Цивільне населення в цьому регіоні не має доступу до незалежних ЗМІ і покладається виключно на російські державні ЗМІ.

Місцеві угруповання також стверджують, що їхня зброя – це «трофеї», захоплені в української армії після сутичок. Боєць, в якого брали інтерв’ю, не міг пояснити, як захоплюється зброя, оскільки в конфлікті рідко спостерігаються прямі сутички, а воєнні дії здійснюються переважно з використанням артилерійських сил. У репортажі-розслідуванні телеканалу France24 продемонстрували російські армійські вантажівки «Урал», що часто зустрічаються на вулицях Донецька, і йдеться про проведення із 2014 року російськими військовими професійного вишколу для місцевих бойовиків. Крім того, бойовики отримують 270 євро на місяць, що приблизно в чотири рази перевищує місячну зарплату цивільних осіб у Донецьку.

Окрім цього, в регіоні здійснюється масштабна програма відбудови; місцева компанія координує роботу, але всі запити направляють у Росію. Відповідаючи на запитання про фінансування, координатор сказав: «Я розумію, що ви хочете запитати про це, але, я не думаю, що сторона, яка фінансує, хотіла б, щоб ми говорили про це».

«Дайджест дезінформації» – це аналітичний звіт, підготовлений Оперативною робочою групою Європейської служби зовнішніх зв’язків зі стратегічних комунікацій, EEAS East StratCom Task Force.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG