Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 16:21

Атака на Гонтареву – помста окремих олігархів? (Огляд преси)


Голова правління Нацбанку України Валерія Гонтарєва

Голова правління Нацбанку України Валерія Гонтарєва

«Український тиждень» стверджує, що нерідко українські політики у пориві боротьби за владу, а надто особисті рейтинги витворяють неймовірні речі, коли домисли, відверта маніпуляція і дрібки правди стають основою, на якій будують «велику політику». Саме за таким сценарієм, як переконує видання, відбуваються нинішня чергова спроба відставки голови НБУ Валерії Гонтаревої. Фактично потужна хвиля її дискредитації – наслідок протистояння олігархів із новими людьми у владі, стверджує тижневик. Дмитро Фірташ, Костянтин Жеваго, Олег Бахматюк, Сергій Арбузов, ще кілька десятків менш відомих, але впливових людей – ось неповний перелік тих, кому, за твердженням видання, переступили дорогу Валерія Гонтарева та НБУ під її керівництвом, вивівши їхні банки з ринку. До цієї компанії видання приєднує й Ігоря Коломойського, бо регулятор, на думку автора статті, змушує його припинити використовувати «Приватбанк» для фінансування власного бізнесу. Більше про анатомію дискредитації голови Нацбанку «Український тиждень» пише в статті «Атака на Валерію Гонтареву: зерно і полова».

Аналізує ситуацію навколо НБУ і тижневик «Новое сремя». Видання пише, що власники «Приватбанку» увійшли в гостру фазу протистояння з Нацбанком. Знаряддя війни, як стверджує видання, – масована піар-кампанія і американські лобісти. Розв'язкою цього конфлікту може стати усунення з посади Валерії Гонтаревої або націоналізація найбільшої фінустанови країни. Заголовок публікації – «Приватний танець».

А в матеріалі «Момент розплати настав» дописувач тижневика «Новое время», народний депутат Сергій Лещенко стверджує, що всю потворність української політики можна показати на одному прикладі використання влади для особистого збагачення. Мова – про братів Дубневичів, переможців у номінації «Власники найбільшого «кешу» в країні». Безкарність і бажання урвати розбещують – тим більш несподіваним для корупціонерів настає момент розплати, переконує депутат.

Тижневик «Новое время» стверджує, що соцмережі дарують відчуття одностайності, проте в них – не вся країна. Автор статті Павло Казарін переконує, що в Україні природним чином співіснують дві країни. Одна – йде на Майдан, займається волонтерством, записується в армію. А друга – зосереджена на побутовому виживанні. Вони нагадують паровоз і вагони. У першій можуть задавати напрямок, але доля другої – це інерція, в тому числі соціальна. Якщо скинути її з рахунків, то весь потяг легко може зійти з рейок. Україна – не тільки не Росія. Вона ще й не Великобританія, зазначає автор. А тому єдине, на що має сенс сьогодні витрачати час, – це створювати інститути: антикорупційні і судові, правозахисні та правоохоронні. І попутно – прибирати людський фактор в ухваленні рішень із усіх усюд, де це тільки можливо. Створювати все те, що буде працювати незалежно від прізвища першої особи, наголошує тижневик у статті «Під одним дахом».

«Як «чорна бухгалтерія» Партії регіонів може перетворитися на невидиму», – у публікації під таким заголовком тижневик «Дзеркало тижня» пише, що після перемоги Дональда Трампа українська влада може зам'яти скандал із його політтехнологом Манафортом, який фігурує в «амбарній книзі» регіоналів. Водночас провал епізоду щодо Манафорта, наприклад, «за браком доказів» може дискредитувати справу з тіньовою бухгалтерією регіоналів загалом, яка справді потребує прозорого і професійного викриття політкорупційної системи Януковича. Тим більше, що за інформацією «Дзеркала тижня», днями НАБУ отримало додаткові докази виплат Манафорту з рахунків, афілійованих із Віктором Януковичем.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG