Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 05:56

Українські «скрепи» у Раді: закони про боротьбу з насиллям у сім’ї


Ілюстраційне фото. Засідання Верховної Ради

Ілюстраційне фото. Засідання Верховної Ради

Кожна третя особа з чотирьох не звертається по допомогу після домашнього насилля. Верховна Рада вирішила: час державі втрутитись у проблеми, що залишаються «за зачиненими дверима» сім’ї. Парламент підтримав за основу законопроекти про протидію, а також покарання за такий вид агресії. Утім, вилучив усі згадки про гендер та сексуальну орієнтацію, як наполягали кілька фракцій. Парламент погодився, що представники християнської церкви повинні проконсультувати, чи відповідають ці закони «українській духовності». Правозахисники ж пояснюють: поняття «гендер» настільки ж українське, як і, скажімо, німецьке.

Статистика домашнього насилля в Україні – тривожна: щороку жертвами стають від 110 до 165 тисяч жінок. Три мільйони дітей стають свідками або жертвами такої агресії щороку. І чотири з п’яти безхатченків потерпали від домашнього насилля. Такі дані з парламентської трибуни озвучила Ірина Луценко, заступниця голови комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

«Потрібно політику «закритих дверей» домашніх проблем перенести, і зробити державною політикою», – сказала вона.

Перший крок до цього Рада зробила: за основу ухвалила законопроект про запобігання та протидію домашньому насиллю. Коли він запрацює, в Україні мають з’явитись реальні механізми діяти на випередження. Тобто цілодобові кол-центри, служби підтримки, спеціалізовані притулки і експерти співпрацюватимуть, щоб швидше вирішити проблему тієї чи іншої людини.

За насилля в сімї – виправні роботи або арешт

«Однією з важливих речей цього законопроекту є те, що дитина, яка є свідком насильства, – визнається жертвою, і отримує весь комплекс допомоги. Це новий підхід, і дуже важливий. Оскільки ми розуміємо, як це впливає на дитину, на її подальшу долю, упевненість в собі, здатність бути повноцінним громадянином», – сказала заступник міністра соціальної політики Наталія Федорович.

Ще одне нововведення: за домашнє насилля можуть запровадити кримінальну відповідальність. За таку агресію можуть незабаром карати громадськими роботами від 150 до 240 годин, арештом до шести місяців, обмеженням або позбавленням волі до п'яти років. Відповідний законопроект підтримали також за основу.

Цінності і духовність найбільше турбували депутатів

Проте найбільше уваги депутати приділили не тому, як зменшити кількість жертв та насильників в Україні, а формулюванням у законопроектах. Відразу кілька фракцій – «Опозиційний блок», «Батьківщина» і «Радикальна партія» – виступили проти вживання слова «гендер» у цих документах. Вони вимагали прибрати також фразу про «сексуальну орієнтацію». Депутати наполягали навіть після того, коли заступник міністра соціальної політики Федорович пояснила, що таких слів у законопроектах і без того немає.

Головна ідея цих парламентарів – поняття гендеру «не відповідає українським цінностям, загрожує українській духовності». А тому, лунало в Раді, потрібно залучити Всеукраїнську раду церков до роботи над законопроектом.

«Давайте припинимо вбивати українську церкву, українську духовність, нав’язувати чужинецькі цінності», – сказав депутат від «Радикальної партії» Ігор Мосійчук.

Ярош: Гендер – це про соціальні ролі в суспільстві

Живучи в третьому тисячолітті, депутати так і не розібрались, чим є гендер, каже експерт із цього питання Оксана Ярош. Це поняття в жодному разі не підмінює і не викривлює традиційного поняття статі, говорить вона. Гендер визначає соціальні ролі, що є в суспільстві.

«Кожне суспільство має свій гендер, і має свої відносини між жінками і чоловіками. Певно, що гендер український відмінний від шведського, австралійського чи іранського. Але це соціальна складова, його треба вивчати, дивитись, чому є це насилля», – каже вона.

Ярош також звертає увагу на те, що в Україні вже понад десять років діє закон про рівні права та можливості жінок і чоловіків, і там увесь час вживається поняття «гендерна рівність». Експерт радить депутатам не вбачати проблему там, де її немає.

Українські депутати ідуть за електоратом, не ведуть його за собою – Магда

Після засідання парламенту, у кулуарах, депутатів запитували: чому вони не приділяли стільки уваги цінностям та духовності, звітуючи про статки в електронних деклараціях? Парламентарі залишали ці запитання без відповіді.

Тему гендеру, сексуальної орієнтації і ролей у родині депутати використали для спекуляцій, каже політолог Євген Магда. Політики зараз не люблять викликати навіть найменше незадоволення у електорату, тому й уникають голосувати за законопроекти, які можуть збурити суспільний резонанс, вважає він.

«Не лише у цій темі українські парламентарі пливуть за течією. Вони, нажаль, на відміну від представників, скажімо, нормальної політичної еліти, ідуть за своїм електоратом, а не ведуть його за собою», – каже він.

Євген Магда

Євген Магда

Верховна рада також не ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Проект закону передано на доопрацювання в Комітет у закордонних справах.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG