Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 05:18

Справа у КСУ щодо «мовного закону» Ківалова-Колесніченка зрушила з місця


Опозиційні депутати блокують трибуну Верховної Ради України, щоб не допустити ухвалення так званого «мовного закону» Ківалова-Колесніченка. Київ, 25 травня 2012 року

Опозиційні депутати блокують трибуну Верховної Ради України, щоб не допустити ухвалення так званого «мовного закону» Ківалова-Колесніченка. Київ, 25 травня 2012 року

Конституційний суд України 17 листопада розпочав розгляд справи про відповідність Конституції так званого «мовного закону» Ківалова-Колесніченка. Клопотання про відведення п’ятьох суддів, які фігурують у справі про узурпацію влади Віктором Януковичем, відхилили. Суд задовольнив клопотання про залучення експертів та свідків, а також про дослідження доказів у справі голосування закону «Про засади державної мовної політики» 3 липня 2012 року.

Активісти та депутати пікетували будівлю Конституційного суду з вимогами визнати закон неконституційним. Біля будівлі під час проведення акції перебували два автобуси з правоохоронцями.

Київ, 17 листопада 2016 року

Київ, 17 листопада 2016 року

Супротивники «мовного закону» Ківалова-Колесніченка наголошують, що він суперечить статті 10 Конституції, яка визначає державною мовою українську і зобов’язує державу забезпечити її розвиток і функціонування. Претензії є також до процедури ухвалення закону – позивачі стверджують, що вона проходила із численними порушеннями.

Київ, 17 листопада 2016 року

Київ, 17 листопада 2016 року

Учасниця пікету Марина вважає російську – мовою агресора, тому перейшла на українську після Революції гідності, коли почалася війна на Донбасі.

У розмові з Радіо Свобода вона зазначила: «Своїх дітей я виховую виключно україномовними. А мої батьки говорять російською, бо вони проживають у місті Миколаєві, де населення звикло розмовляти російською».

Марина, учасниця пікету біля Конституційного суду

Марина, учасниця пікету біля Конституційного суду

У 2012 році закон «Про засади державної мовної політики» ініціювали тодішні депутати-регіонали Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко.

Народний депутат із фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко, один із авторів мовного законопроекту, в залі засідань Верховної Ради України, 25 травня 2012 року

Народний депутат із фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко, один із авторів мовного законопроекту, в залі засідань Верховної Ради України, 25 травня 2012 року

Закон залишає за українською мовою статус державної, але суттєво розширює використання 18 регіональних мов.

Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і народний депутат України, співавтор так званого «мовного закону» Сергій Ківалов, нагороджений медаллю Пушкіна. Москва, Кремль, 22 лютого 2013 року

Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і народний депутат України, співавтор так званого «мовного закону» Сергій Ківалов, нагороджений медаллю Пушкіна. Москва, Кремль, 22 лютого 2013 року

Через два дні після втечі Віктора Януковича у 2014 році депутати Верховної Ради України проголосували за закон, який скасовував «мовний закон» Ківалова-Колесніченка, однак він не був підписаний на вищому рівні.

Один зі співавторів подання до Конституційного суду щодо визнання закону Ківалова-Колесніченка неконституційним, народний депутат ВО «Свобода» Андрій Іллєнко переконаний, що закон спрямований проти української мови.

«Якщо до цього закону у найбільш русифікованих за радянських часів регіонах принаймні документообіг мав бути українською мовою, то зараз, згідно з цим законом, це не обов’язково. Тобто він працює системно проти української мови», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.

Народний депутат Андрій Іллєнко під час виступу на пікеті біля Конституційного суду

Народний депутат Андрій Іллєнко під час виступу на пікеті біля Конституційного суду

Партії «Свобода» часто закидають, що нібито голосування за скасування закону у лютому 2014 року і спровокувало агресію Кремля – дало Росії привід вторгнутися в Україну і почати так званий «захист російськомовних». У 2014 році виконувач обов’язків голови Верховної Ради і президента відмовився підписувати це рішення, тож закон і досі діє.

«Цей закон був ухвалений через три дні після того, як Путін розпочав агресію. І всі ці розмови про те, що закон, який ухвалив парламент 232 голосами про скасування закону Ківалова-Колесніченка, став приводом до війни – це є повна маячня», – наголосив лідер ВО Свобода Олег Тягнибок.

Плакати на пікеті Конституційного суду України. Київ, 17 листопада 2016 року

Плакати на пікеті Конституційного суду України. Київ, 17 листопада 2016 року

Нинішній розгляд справи розпочався із вимоги відвести п’ятьох суддів Конституційного суду від розгляду. Із клопотанням виступив представник Свободи Олег Бондарчук.

«Частина суддів Конституційного суду, а це на сьогодні п’ять суддів, є саме тими суддями, які в 2010 році в неконституційний спосіб скасували чинну Конституцію і надали можливість Януковичу узурпувати владу. Ми не віримо цим суддям, ми не віримо, що вони є незалежними в розумінні незалежного суду», – пояснив він.

Під час дебатів судді застерегли, що відведення затягне розгляд справи. Також вони нагадали, що кримінальне провадження в справі узурпації влади Віктором Януковичем ще не завершене. За їхніми словами, це означає, що стосовно всіх фігурантів діє презумпція невинуватості. А отже, стверджують у суді, звинувачення проти їхніх колег поки що не підтверджені. Клопотання про відвід Конституційний суд відхилив.

Позивачі попросили суд залучити експертів із мовного питання та допитати як свідків депутатів, які брали участь у голосуванні за «мовний закон» 3 липня 2012 року та можуть розповісти про порушення процедур розгляду. Серед запропонованих осіб – Арсеній Яценюк, Андрій Парубій, Микола Томенко, Володимир Яворівський, Сергій Соболєв, Юрій Кармазін, Іван Заєць, Ярослав Кендзьор та Андрій Павловський.

До суду також звернулися з проханням дослідити докази, які можуть підтверджувати порушення під час ухвалення закону. Суд задовольнив ці клопотання та оголосив безстрокову перерву у розгляді, на час, поки виконуватимуться ці судові процедури.

Опозиційні депутати блокують трибуну Верховної Ради України, щоб не допустити ухвалення так званого «мовного закону» Ківалова-Колесніченка. Київ, 25 травня 2012 року

Опозиційні депутати блокують трибуну Верховної Ради України, щоб не допустити ухвалення так званого «мовного закону» Ківалова-Колесніченка. Київ, 25 травня 2012 року

На цю ж тему:

«Мовний закон» Ківалова-Колесніченка. Троянські коні Кремля

Війна між Україною і Росією. Мовно-культурний фронт

Українська мова і приціл Путіна

Україна і «русский мир». Хто боїться «змістовної українізації»?

Мовна політика України. Антиукраїнський закон досі чинний

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG