Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 02:16

На Андріївському узвозі – новий будівельний скандал 


«Театр на Подолі», Андріївський узвіз, Київ, 28 листопада 2016 року

«Театр на Подолі», Андріївський узвіз, Київ, 28 листопада 2016 року

Сьогодні киянам покажуть реставрований фасад «Театру на Подолі», що на Андріївському узвозі в Києві. Будівлю зводили харківські архітектори на гроші корпорації «Рошен», яка виступила меценатом проекту. Втім, уже до відкриття фасаду споруди в соцмережах прокотилася хвиля обурення. Будівлю порівнюють з «чорнобильським енергоблоком» і навіть – «крематорієм». Люди наполягають: фасад псує архітектурний ансамбль Андріївського узвозу, і обіцяють прийти з пікетами до театру. Натомість проектувальники звинувачення відкидають і запрошують поглянути на споруду без риштувань.

Ще не відкрили, а вже протестують: у соцмережах викликав обурення новий фасад будівлі Київського драматичного театру на Подолі. Одним з перших свої враження висловив киянин Ярослав Ємельяненко, офіс якого розташований на Андріївському узвозі. Він схожий на «крематорій» і руйнує архітектурний стиль історичного центру міста, переконаний киянин. І додає: будівля на туристичній вулиці Києва – це удар не лише по іміджу столиці, а й України.

«Те, що побудували – дуже нагадує своїми кубічним чорними формами перший чи другий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції. Наскільки я розумію, у авторів була надія на те, що виноград частково скриє цю будівлю. Але пардон, ми ж не можемо приховувати архітекторські огріхи просто плетючими рослинами. Дивитися на замок Річарда через технічні, обшиті чорною вагонкою куби цього енергоблоку... Це не театр, це будівля не з Андріївського узвозу», – обурюється він.

Перш, ніж обурюватися, архітектор радить подивитися

У нього прекрасний, з одного боку, контекстуальний, а з іншого – свіжий вигляд. Він зроблений з двох архаїчних технік: давньої цегельної кладки і фальцевого металу

Висновки щодо того, чи вписується будівля в архітектурний ансамбль робити зарано, наполягає архітектор проекту, харків’янин Олег Дроздов. І радить киянам – перед тим як обурюватися, приїхати і побачити споруду на власні очі і з різних ракурсів.

«У нього прекрасний, з одного боку, контекстуальний, а з іншого – свіжий вигляд. Він зроблений з двох архаїчних технік: давньої цегельної кладки і фальцевого металу. І якщо ви звернете увагу, то дахи усіх сусідніх будівель такі ж. І навіть частина мансарди так вкрита. Тобто він зроблений з двох традиційних андріївських фарб», – пояснює архітектор.

Перш, ніж будувати театр на Андріївському узвозі, столичній міськраді – замовнику проекту, варто було прорахувати наслідки цього, вважає меценат і генеральний директор кондитерської корпорації «Рошен» В’ячеслав Москалевський. Адже споруда театру має свою технологію будівництва, пояснює він.

Якби я будував театр з нуля, то я б звів його на Оболоні. Я б не поліз на Андріївський узвіз

«Великий чорний купол нагорі – це сцена. Чорна будівля фактично є глядацьким залом театру. Якби я будував театр з нуля, то я б звів його на Оболоні. Я б не поліз на Андріївський узвіз», – пояснює меценат.

Москалевський переконує, що готовий до діалогу. За його словами, нині розглядається кілька компромісних варіантів: закрити темну будівлю банером, замаскувати її диким виноградом або розмалювати муралом.

«Головне завдання театру було зробити його непомітним. Там стара цегла, яка доходить до рівня другого поверху і таким чином зберігається фасадна лінія, а все, що зверху – ми шукали матеріал, який би менше за все привертав увагу. Він достатньо дорогий і через два роки він має стати матовим», – пояснив Москалевський.

Справу варто розслідувати

Натомість в Українському товаристві охорони пам'яток історії та культури заявляють, що вимагатимуть розслідування щодо того, хто погоджував проект. Театр у нинішньому вигляді є грубим порушенням архітектури Андріївського узвозу, який до того ж є пам’яткою національного значення, наголошує член організації Олена Сердюк.

Жодних громадських обговорень щодо цього об’єкту не було. Я вважаю, що це грубе порушення

«Якщо такі масштабні проекти плануються в місті, особливо в тих місцях, які є візитівкою столиці, ці проекти проходять відповідно до закону, має бути громадське обговорення. Я знаю, жодних громадських обговорень щодо цього об’єкту не було. Я вважаю, що це грубе порушення, втручання в структуру міського середовища і самої пам’ятки», – стверджує вона.

Поєднати сучасне і минуле

Будівництво в історичному центрі міста завжди викликає безліч запитань. Тому ця ситуація має дати поштовх до публічної дискусії і поставити крапку у питанні: як поєднувати історичне і сучасне. Про це заявила в коментарі Радіо Свобода Анна Бондар, заступник директора, начальник управління ландшафтної архітектури та комплексного благоустрою у департаменті містобудування та архітектури Києва.

«У нас дуже ліберальне законодавство в галузі містобудування, якщо говорити з точки зору закону, то воно нічого не порушує. Якщо говорити про архітектурний ансамбль і будування, то це питання до обговорення», – говорить Бондар.

Ця ситуація «витвережує» і звертає увагу на те, наскільки суспільство не готове обговорювати те, яка архітектура можлива в історичному середовищі, додає києвознавець Владислава Осьмак.

Так, вона занадто велика, можливо, занадто темна, але давайте подивимося, як це виглядатиме в різних режимах

«Останні 25 років ми виходили з того, що в історичному середовищі ніколи нічого будувати не можна. І ця категоричність часом занадто категорична, тому я вважаю, краще будувати щось сучасне, аніж створювати якусь псевдоісторичну забудову, якої в Києві є чимало. Щодо театру, я знаю, що там буде скло, я знаю, що там буде цегла, підсвічування, я знаю, що увечері будівля з усіма цими елементами виглядатиме інакше. Так, вона занадто велика, можливо, занадто темна, але давайте подивимося, як це виглядатиме в різних режимах», – зауважує Осьмак.

Відкриття самого театру планують на весну 2017 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG