Доступність посилання

24 Квітень 2017, Київ 18:41

На Андріївському узвозі – новий будівельний скандал 


«Театр на Подолі», Андріївський узвіз, Київ, 28 листопада 2016 року

Сьогодні киянам покажуть реставрований фасад «Театру на Подолі», що на Андріївському узвозі в Києві. Будівлю зводили харківські архітектори на гроші корпорації «Рошен», яка виступила меценатом проекту. Втім, уже до відкриття фасаду споруди в соцмережах прокотилася хвиля обурення. Будівлю порівнюють з «чорнобильським енергоблоком» і навіть – «крематорієм». Люди наполягають: фасад псує архітектурний ансамбль Андріївського узвозу, і обіцяють прийти з пікетами до театру. Натомість проектувальники звинувачення відкидають і запрошують поглянути на споруду без риштувань.

Ще не відкрили, а вже протестують: у соцмережах викликав обурення новий фасад будівлі Київського драматичного театру на Подолі. Одним з перших свої враження висловив киянин Ярослав Ємельяненко, офіс якого розташований на Андріївському узвозі. Він схожий на «крематорій» і руйнує архітектурний стиль історичного центру міста, переконаний киянин. І додає: будівля на туристичній вулиці Києва – це удар не лише по іміджу столиці, а й України.

«Те, що побудували – дуже нагадує своїми кубічним чорними формами перший чи другий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції. Наскільки я розумію, у авторів була надія на те, що виноград частково скриє цю будівлю. Але пардон, ми ж не можемо приховувати архітекторські огріхи просто плетючими рослинами. Дивитися на замок Річарда через технічні, обшиті чорною вагонкою куби цього енергоблоку... Це не театр, це будівля не з Андріївського узвозу», – обурюється він.

Перш, ніж обурюватися, архітектор радить подивитися

У нього прекрасний, з одного боку, контекстуальний, а з іншого – свіжий вигляд. Він зроблений з двох архаїчних технік: давньої цегельної кладки і фальцевого металу

Висновки щодо того, чи вписується будівля в архітектурний ансамбль робити зарано, наполягає архітектор проекту, харків’янин Олег Дроздов. І радить киянам – перед тим як обурюватися, приїхати і побачити споруду на власні очі і з різних ракурсів.

«У нього прекрасний, з одного боку, контекстуальний, а з іншого – свіжий вигляд. Він зроблений з двох архаїчних технік: давньої цегельної кладки і фальцевого металу. І якщо ви звернете увагу, то дахи усіх сусідніх будівель такі ж. І навіть частина мансарди так вкрита. Тобто він зроблений з двох традиційних андріївських фарб», – пояснює архітектор.

Перш, ніж будувати театр на Андріївському узвозі, столичній міськраді – замовнику проекту, варто було прорахувати наслідки цього, вважає меценат і генеральний директор кондитерської корпорації «Рошен» В’ячеслав Москалевський. Адже споруда театру має свою технологію будівництва, пояснює він.

Якби я будував театр з нуля, то я б звів його на Оболоні. Я б не поліз на Андріївський узвіз

«Великий чорний купол нагорі – це сцена. Чорна будівля фактично є глядацьким залом театру. Якби я будував театр з нуля, то я б звів його на Оболоні. Я б не поліз на Андріївський узвіз», – пояснює меценат.

Москалевський переконує, що готовий до діалогу. За його словами, нині розглядається кілька компромісних варіантів: закрити темну будівлю банером, замаскувати її диким виноградом або розмалювати муралом.

«Головне завдання театру було зробити його непомітним. Там стара цегла, яка доходить до рівня другого поверху і таким чином зберігається фасадна лінія, а все, що зверху – ми шукали матеріал, який би менше за все привертав увагу. Він достатньо дорогий і через два роки він має стати матовим», – пояснив Москалевський.

Справу варто розслідувати

Натомість в Українському товаристві охорони пам'яток історії та культури заявляють, що вимагатимуть розслідування щодо того, хто погоджував проект. Театр у нинішньому вигляді є грубим порушенням архітектури Андріївського узвозу, який до того ж є пам’яткою національного значення, наголошує член організації Олена Сердюк.

Жодних громадських обговорень щодо цього об’єкту не було. Я вважаю, що це грубе порушення

«Якщо такі масштабні проекти плануються в місті, особливо в тих місцях, які є візитівкою столиці, ці проекти проходять відповідно до закону, має бути громадське обговорення. Я знаю, жодних громадських обговорень щодо цього об’єкту не було. Я вважаю, що це грубе порушення, втручання в структуру міського середовища і самої пам’ятки», – стверджує вона.

Поєднати сучасне і минуле

Будівництво в історичному центрі міста завжди викликає безліч запитань. Тому ця ситуація має дати поштовх до публічної дискусії і поставити крапку у питанні: як поєднувати історичне і сучасне. Про це заявила в коментарі Радіо Свобода Анна Бондар, заступник директора, начальник управління ландшафтної архітектури та комплексного благоустрою у департаменті містобудування та архітектури Києва.

«У нас дуже ліберальне законодавство в галузі містобудування, якщо говорити з точки зору закону, то воно нічого не порушує. Якщо говорити про архітектурний ансамбль і будування, то це питання до обговорення», – говорить Бондар.

Ця ситуація «витвережує» і звертає увагу на те, наскільки суспільство не готове обговорювати те, яка архітектура можлива в історичному середовищі, додає києвознавець Владислава Осьмак.

Так, вона занадто велика, можливо, занадто темна, але давайте подивимося, як це виглядатиме в різних режимах

«Останні 25 років ми виходили з того, що в історичному середовищі ніколи нічого будувати не можна. І ця категоричність часом занадто категорична, тому я вважаю, краще будувати щось сучасне, аніж створювати якусь псевдоісторичну забудову, якої в Києві є чимало. Щодо театру, я знаю, що там буде скло, я знаю, що там буде цегла, підсвічування, я знаю, що увечері будівля з усіма цими елементами виглядатиме інакше. Так, вона занадто велика, можливо, занадто темна, але давайте подивимося, як це виглядатиме в різних режимах», – зауважує Осьмак.

Відкриття самого театру планують на весну 2017 року.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG