Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:32

В центрі української столиці нерідко можна натрапити на покинуті та занедбані будинки – архітектурні, історичні та культурні пам’ятки. В них ніхто не живе – вони повільно, але невпинно руйнуються. Часто їхні недобросовісні власники, які колись отримали за безцінь будинок під реконструкцію, доводять його до руйнації та просто зносять, отримуючи врешті під забудову шмат землі у центрі міста. Кому ж належить занедбана українська архітектурна спадщина? Це вирішили дослідити «Схеми», спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший».

Під час роботи над спецпроектом виявилося, що в окремих випадках навіть влада, маючи свої ресурси, не може встановити, кому належить той чи інший будинок. Згадок про власників немає в усіх можливих офіційних джерелах, а саме це дає можливості шахраям безпідставно заволодіти такими «нічийними» пам’ятками у центрі столиці.

Київ, лютий 2016 року. У самому центрі міста, на вулиці Богдана Хмельницького, 12-14, як картковий будиночок обвалилась пам’ятка архітектури – будинок кінця ХІХ століття. Загинула одна людина, ще кількох ледве врятували з-під завалів. Цей будинок давно був визнаний аварійним, але власники без необхідних погоджень розпочали будівельні роботи всередині – що й призвело до трагедії. І таких будинків – які є архітектурними пам’ятками, що давно перейшли у приватні руки недобросовісних власників у Києві, – чимало.

Наприклад, старий будинок на розі вулиць Волоської та Іллінської – пам’ятка архітектури та містобудування. Ще можна уявити, як колись виглядала садиба у серці Подолу, але невдовзі від неї можуть залишитися лише спогади та свідчення істориків – адже нині це притулок для безхатченків. На будинку оголошення – «продається».

Будинок на розі вулиць Волоської та Іллінської у Києві – пам’ятка архітектури та містобудування

Будинок на розі вулиць Волоської та Іллінської у Києві – пам’ятка архітектури та містобудування

«Ця садиба на початку ХІХ століття була пов’язана з історією Києво-Братського монастиря. Потім належала представнику відомої київської родини підприємців, домовласників Дехтерьових. На другому поверсі, на балконі, – там він зараз закритий банером «продається» – ще збереглася балконна решітка з вензелем домовласника – купця Шишкіна. Саме на його замовлення в 1870 роках цей будинок був зведений. А для Києва – це давні будинки», – розповідає історик і пам’яткознавець Олена Мокроусова.

Історик і пам’яткознавець Олена Мокроусова

Історик і пам’яткознавець Олена Мокроусова

Аби знайти власника історичного будинку, журналісти «Схем» телефонували за номером з оголошення про продаж, однак упродовж часу підготовки матеріалу на дзвінки так ніхто і не відповів. Тож з’ясовувати, кому належить будівля, було можливо лише через офіційні структури. Виявилося, що інформацією про власників нерухомості не володіють ні в Бюро технічної інвентаризації, ні в Міністерстві юстиції – тобто ні в старих, ні в нових реєстрах.

Менше з тим, у результаті тривалого процесу інвентаризації, оголошеної мером Києва Віталієм Кличко, після обвалу будинку на вулиці Хмельницького, в КМДА таки встановили власників пам’ятки на розі Волоської та Іллінської. Виявилось, що одна з фірм власників належить дружині колишнього мера Южноукраїнська.

Будинок на розі вулиць Волоської та Іллінської у Києві продається, але за вказаним номером ніхто не відповідає

Будинок на розі вулиць Волоської та Іллінської у Києві продається, але за вказаним номером ніхто не відповідає

«Схеми» отримали перші результати цієї інвентаризації. На підставі обстеженнь мерія пропонує повернути у власність громади деякі будинки, як, наприклад, згадану пам’ятку на Волоській. Але з цим можуть виникати труднощі, адже власників частини столичних будинків, що перебувають на межі руйнації, так і не встановлено. Про це розповів по завершенні інвентаризації її куратор, заступник Кличка Петро Пантелеєв.

«Взагалі-то таку оцінку проводили дуже-дуже давно. Є будинки, по яких у нас є питання. Є в нас інформація про власника, ми звертаємось до Єдиного державного реєстру – там зовсім інша інформація. Або інформації немає», – зазначає заступник голови КМДА.

Журналісти «Схем» вирішили перевірити отриману інформацію. Власників частини будинків, яких не змогла встановити мерія, вдалося знайти через офіційні реєстри та запити. Але про деякі будівлі згадки немає ніде. Більше того – офіційні органи стверджують, що деякими об’єктами не володіє ніхто.

З’ясувати можливу інформацію про власників пам’яток «Схеми» спробували у столичному управлінні збереження історичного середовища та охорони об’єктів культурної спадщини. Саме це управління має підписувати охоронні договори із власниками об'єктів і стежити за їхнім виконанням. Але і тут на запит відповіли відпискою. Коли ж знімальна група завітала безпосередньо до відділу інспекції, аби все ж таки отримати хоч якусь відповідь, там відповіли, що інспекції проводять постійно, але, часом, безрезультатно.

Управління збереження історичного середовища та охорони об’єктів культурної спадщини

Управління збереження історичного середовища та охорони об’єктів культурної спадщини

«Остання перевірка на Волоській, 5/14, була, у 2014 році, якщо я не помиляюсь. Справа в тому, що там якесь незрозуміле товариство. Акти про правопорушення нам постійно вертаються. Ми писали в правоохоронні органи, але за два роки ніхто так і не був спроможний встановити власника», – заявив заступник начальника відділу інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду при Управлінні Андрій Печінкін.

Серед «нічийних» з точки зору держави будинків опинився й будинок у самому серці Києва на вулиці Великій Васильківській.

Будинок на вулиці Великій Васильківській – історична пам'ятка

Будинок на вулиці Великій Васильківській – історична пам'ятка

Його «сусіда» за № 37 знесли ще на початку двотисячних, бо трапився обвал.

Будинку неподалік пощастило менше – він обвалився ще у 2000-х роках

Будинку неподалік пощастило менше – він обвалився ще у 2000-х роках

«Цей будинок побудований у 1888 році за проектом архітектора Павла Тустановського. Він був братом-близнюком іншого архітектора. Тобто два брати були, в яких дуже цікава біографія. Ну і знов таки, цей будинок – елемент забудови вулиці великої Васильківської – там за виключенням невеликим майже весь фронт забудований, а на непарній стороні зберігся», – розповідає історик Олена Мокроусова про ще один «нічийний» будинок.

Ще одна така будівля без відомого власника – частина старовинної садиби на розі вулиць Волоської, Борисоглібської та Набережно-Хрещатицької – щойно виявлений об’єкт культурної спадщини.

Cтаровинна садиба на розі вулиць Волоської, Борисоглібської та Набережно-Хрещатицької у Києві

Cтаровинна садиба на розі вулиць Волоської, Борисоглібської та Набережно-Хрещатицької у Києві

«З середини ХІХ століття садиба належала родині купців-старообрядців Самофалових. Це ім’я доволі відоме в історії київського старообрядництва. Але найбільш цікавими мені здаються домовласники початку ХХ сторіччя. Спочатку власником став Хургін, а потім його бізнес-компаньон Верозуб. Ці прізвища широкому загалу нічого не скажуть. Але насправді це були власники одного з найбільших у місті підприємств із виробництва цегли і кахлів. Тобто з їхньої цегли побудована половина Києва», – розповідає історик.

Будинок не має даху, але тут зареєстроване ОСББ

Будинок не має даху, але тут зареєстроване ОСББ

Тепер частина цієї садиби, за офіційними даними, «нічийна». Частину її суд давно вирішив повернути у комунальну власність, але рішення ніяк не могли виконати через те, що фізично не могли відшукати нинішнього власника. Зрештою будинком зайнялась КМДА, але нині у будинку вже створене нове ОСББ і частина квартир зареєстрована на приватних осіб. Держава ж досі не може визначитись – кому ж належить увесь будинок. В управлінні збереження історичного середовища та охорони об’єктів культурної спадщини кажуть, що в курсі, що будинок «розвалюється» і тепер вони шукатимуть для нього інвесторів.

Також держава не знає, кому належить будинок за номером 24 на самому... Андріївському узвозі.

Андріївський узвів – пам'ятка архітектури національного значення

Андріївський узвів – пам'ятка архітектури національного значення

«Він побудований наприкінці ХІХ сторіччя за проектом відомого київського архітектора Горденіна. Якщо почати вивчати його творчість, то ми вже можемо підвищити рівень цієї пам’ятки. Крім того, взагалі Андріївський узвіз – це пам’ятка архітектури національного значення. Комплекс вулиці, отже, кожен невеликий будиночок має цінність», – пояснює Олена Мокроусова.

Держава не знає, кому належить будинок за номером 24 на Андріївському узвозі

Держава не знає, кому належить будинок за номером 24 на Андріївському узвозі

Мерія під час інвентаризації не змогла встановити власника цієї будівлі. «Схеми» також не знайшли в жодних реєстрах інформації про те, кому ж належить ця будівля. При тому, що для держави він – офіційно «нічийний», продається. За номером, вказаним на оголошенні про продаж, власник знаходиться швидко.

З’ясувалося, що на якомусь етапі будинок на Андрівському узвозі перейшов у власність «Альфабанку» як заставне майно – і банк тепер пустив пам’ятку на продаж. Тепер вони продають його за мільйон доларів, попереджаючи, що всередині можна робити все, що завгодно, головне – зберегти фасад.

Тим часом фахівці кажуть, що відсутність інформації про майнові права в офіційних реєстрах часто призводить до неправомірного відчуження об’єктів спадщини на користь недобросовісних ділків.

«Якщо хтось чогось не знає, то, я думаю, що це саме тому, що комусь це дуже потрібно. Розумієте, це частина корупційної схеми, за якої будинки відчужуються з комунальної власності, потім доводяться до стану руйнування, або свідомо руйнуються», – пояснює громадська діячка та екс-депутат Київради Олена Єскіна.

Вулиця Велика Васильківська у Києві

Вулиця Велика Васильківська у Києві

Юристи ж кажуть: історичні будинки, які нібито офіційно нікому не належать, просто можуть вкрасти.

«Після того, як БТІ втратило право реєструвати право на нерухомість, права передали державним реєстраторам і запровадили з 1 січня 2013 року електронний реєстр, почастішали випадки шахрайства. Нібито декілька правочинів назад був оформлений або договір купівлі-продажу, або договір дарування на нотаріальних бланках, або на біржових ще бланках 1997-1998 років. Договір купівлі-продажу між однією особою й іншою. Звичайно, ці особи жодного стосунку до цього майна не мають. Із таким документом ці люди йдуть до нотаріуса. І нотаріус без довідки з БТІ вносить такі дані до державного реєстру», – пояснює шахрайську схему адвокат з питань захисту культурної спадщини Ірина Невмержицька.

Підтвердження слів юриста «Схеми» знайшли в реєстрі судових рішень. Кілька років тому аферист запросто продав іноземним фірмам будинки в історичній частині Подолу, розказавши, що його фірма виграла інвестиційні конкурси на реконструкцію цих будівель. Перевірити ці дані в реєстрі, звісно, не вдалося, тому чоловік отримав 32 мільйони гривень від довірливих інвесторів. Його засудили до 11 років позбавлення волі.

Аби таке шахрайство не повторилося і місто не втратило історичну спадщину, за справу взялися пересічні кияни. Один з них – власник бюро «Цікавий Київ» Арсеній Фінберг, який зміг зібрати 10 тисяч підписів до його петиції на захист пам’яток, що змусило Київраду її розглянути та прийняти.

«Я порушив тему збереження історичних пам’яток і впорядкування того, що зараз є. Нині є так званий офіційний реєстр історичних пам’яток. Він не актуальний, тому що там деяких будинків вже немає. Мені захотілося створити повноцінний каталог історичних пам’яток, щоб зафіксувати поточний стан, зафіксувати поточні проблеми. І потім вже, зробивши зріз стану історичних пам’яток, починати працювати з кожною пам’яткою, з порушеннями, які ми виявляємо, якщо управління пам’яток їх не завжди виявляє», – розповів він.

За його словами, нині близько 150 волонтерів ходять містом і фотографують ці будинки.

«Я готовий передати цей сайт на наповнення управлінню, якщо буде в постанові чітко прописана їх відповідальність за наповнення і строки», – додає Арсеній Фінберг.

Програма «Схеми» готує спеціальний проект про справжніх власників покинутих та занедбаних історичних, культурних та архітектурних пам’яток столиці.

  • 16x9 Image

    Валерія Єгошина

    Журналіст програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та Першого Суспільного телеканалу України

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG