Американське закордонне мовлення очікують зміни внаслідок приходу нової адміністрації та нещодавніх поправок у законодавстві. Відразу кілька впливових американських видань попереджає, що американські медіа-компанії, такі як Радіо Свобода чи «Голос Америки» можуть втратити редакційну незалежність та перейти під прямий контроль адміністрації Дональда Трампа. Та інші оглядачі та адміністрація у самих цих компаніях наполягають, що одноосібні зміни такого формату непідвладні рішенню адміністрації, тож редакційна незалежність залишиться недоторканою.
Американські оглядачі побоюються, що нова адміністрація може використати можливості закордонного мовлення для створення «пропагандистського інструменту» нової адміністрації.
Кореспондент журналу Politico Тара Палмері б’є на сполох: «Новообраний президент Дональд Трамп має отримати у спадок посилений «Голос Америки», який як побоюються деякі офіційні особи, може слугувати як необмежений інструмент пропаганди для колишньої зірки реаліті-ТВ, який вже багато років виношує ідею створення власної мережі».
Нові можливості президентській адміністрації відкриває нещодавно ухвалене законодавство, яке стосується переважно питань оборони, але серед понад 1400 сторінок документу є кілька абзаців, які стосуються реформи структури керівництва та нагляду над системою закордонного мовлення. Відповідно до цих змін, Раду директорів міжнародного мовлення, незалежний орган, що здійснює нагляд за діяльністю «Голосу Америки», Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, Радіо Вільна Азія та мережею мовлення на Близький Схід, буде розпущено, а замість неї з’явиться єдиний керівник, що управлятиме всіма цими організаціями.
Керівництво чи контроль?
За задумом автора реформи, конгресмена-республіканця Едварда Ройса, ці зміни мають зробити структуру більш ефективною. Він вважає, що в еру «вірусного тероризму» та «дигітальної пропаганди» організації, що «допомогли зруйнувати «залізну завісу», відстали від часу і від конкурентів – таких, як російський телеканал RT (в деяких публікаціях якого, зокрема, як повідомляли на сайті stopfake.org, що бореться з неправдивою інформацією про події в Україні, спотворені або перекручені факти) чи катарський Al Jazzera.
Першим кроком до того, щоб американські закордонні мовники стати ефективнішими, на думку Ройса, має бути поява сильного керівника, однієї людини, призначеної президентом. У деяких кулуарах навіть називають ім’я претендента на таку посаду – керівника президентської стратегії Стіва Баннона, якого називають «білим націоналістом», колишнього шефа інформаційного веб-сайту Breitbart News.
На думку критиків, навіть якщо на посаді голови нового відомства з’явиться і менш суперечлива фігура, репутація закордонних мовників США як джерела перевіреної, безсторонньої та суспільно значущої інформації, може постраждати.
«Питання полягає у тому, і відповіді на це запитання ми поки що не маємо, чи за відсутності ради і з появою одного керівника правила незалежної журналістики будуть порушені. Це не мусить статися, але це непокоїть багатьох людей», – зауважує відомий американський політолог і колумніст, колишній аналітик Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Пол Ґобл.
Він звертає увагу на те, що і зараз Рада директорів міжнародного мовлення, чиї члени працюють на громадських засадах, складається з рівної кількості представників двох політичних партій, плюс представник президента – державний секретар. Тож, на його думку, і за нинішніх обставин та партія, до якої належить президент, має більший вплив на роботу ради. Інша річ, що поки що адміністрації не вживали його для того, щоб диктувати редакційну політику, а сама рада діяла як «протипожежна стіна», відділяючи журналістів від політичного впливу Конгресу, який фінансує закордонне мовлення, та адміністрації президента США.
Як забезпечити незалежність журналістів?
Пол Ґобл говорить, що нині є сумна іронія в тому, що люди, які раніше критикували Раду директорів міжнародного мовлення за неефективність, тепер захищають її, бо вбачають у ній запоруку журналістської незалежності.
«Раптом багато людей, які раніше звинувачували Раду, тому що вона встрявала у роботу міжнародних мовників у небажаний спосіб, тепер захищають її як зразок захисту журналістської цілісності і незалежності. Я думаю, що все залежить від того, яким буде механізм керування, і чи він перетвориться у механізм контролю», – зауважує аналітик.
У свою чергу керівництво Радіо Свобода поширило роз’яснення для своїх працівників, в якому також мовиться: «система «протипожежної стіни» залишається «святая святих», і діятиме в повному обсязі, вона продовжуватиме забезпечувати без винятків професійну незалежність журналістів та мовників. Єдиною різницею буде те, що замість Ради директорів буде один керівник, який забезпечуватиме нагляд за «протипожежною стіною», як цього вимагає законодавство».
Чи не з’явиться «Трамп-ТВ» за громадські гроші?
Проте критиків це не заспокоює. Вони говорять, що своїм нерозважливим рішенням Конгрес дав майбутній адміністрації Трампа необмежений контроль над цими ЗМІ. Вони побоюються, що отримавши у свої руки могутній інструмент впливу, адміністрація використає його у своїх цілях. Таку можливість їй дає минулорічне законодавство, що знімає обмеження з закордонних мовників на мовлення всередині Сполучених Штатів.
Нинішній член Ради директорів міжнародного мовлення, демократ Майкл Кемпнер, якого призначив президент Барак Обама і який був одним з донорів кампанії Гілларі Клінтон, говорить, що жоден президент, республіканець чи демократ, не повинен отримувати контроль над цією установою. «Це є суспільна коштовність. Її незалежність є головною запорукою довіри до неї», – говорить Майкл Кемпнер, якого цитує журнал Politico.
Критики побоюються, що майбутній президент Трамп не встоїть перед спокусою використати засоби масової інформації для того, щоб нарешті отримати своє «Трамп-ТВ», яке ще й оплачуватимуть американські платники податків, і яке обходитиметься США у 800 мільйонів доларів на рік.
Навіть якщо адміністрація Трампа захоче переорієнтувати гроші з фінансування мовлення на держави, які керуються дружніми йому автократами, на Близький Cхід, як він вже заявляв, то і тут буде потрібне рішення КонгресуПол Ґобл
Але колишній аналітик Радіо Свобода Пол Ґобл вважає, що жодному президентові не вдасться особисто вирішувати питання перерозподілу грошей. «Згідно з законодавством, гроші, виділені на фінансування закордонного мовлення, можуть бути використані лише для фінансування закордонного мовлення. Тож для того, щоб змінити це законодавство, буде потрібне рішення Конгресу. І це буде непросто. Навіть якщо адміністрація Трампа захоче переорієнтувати гроші з фінансування мовлення на держави, які керуються дружніми йому автократами, на Близький Cхід, як він вже заявляв, то і тут буде потрібне рішення Конгресу», – пояснює Пол Ґобл.
Він передбачає, що в цьому випадку, опозиція буде не лише з боку демократів, але і з боку частини республіканців. «Я думаю, що багато людей не хотіли б допустити того, щоб, наприклад, Радіо Свобода перестало мовити, виходячи з традицій цієї інституції. І я не впевнений, що ця битва буде пріоритетною для президента Трампа настільки, що він захоче в неї вв’язуватися», – вважає вашингтонський аналітик.
