Київ – Наступного року на Чорнобильській атомній станції введуть в експлуатацію нове сховище відпрацьованого ядерного палива. Сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2), як і конфайнмент, зводять ще з 2007 року. Крім того, в Державному агентстві України з управління зоною відчуження кажуть: минулого року на всіх блоках ЧАЕС було вилучене ядерне паливо, тож станція перестала бути ядерним об'єктом, відповідно до класифікації Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).
Нове сховище для відпрацьованих ядерних відходів «сухого» типу на Чорнобильській атомній електростанції (СВЯП-2) має запрацювати в кінці 2018 року. Про це кажуть інженери, задіяні в його будівництві. Вже восени цього року там розпочнуться випробування. Сховище СВЯП-2 прийматиме відпрацьовані тепловиділяючі збірки із трьох зупинених блоків ЧАЕС.
Планується, що повноцінна експлуатація буде у третьому кварталі 2018 рокуАндрій Савін
«Приблизно у вересні-жовтні 2017 року будуть проводитися «гарячі» випробування з реальним ядерним паливом. Після чого – спілкування з Держатомрегулюванням для того, щоб отримувати ліцензію на експлуатацію. Планується, що повноцінна експлуатація буде у третьому кварталі 2018 року», – каже головний інженер проекту з підвищення безпеки на ЧАЕС Андрій Савін.
Об'єкт СВЯП-2 призначений для прийому, підготовки до зберігання і безпосередньо зберігання відпрацьованих тепловиділяючих збірок і відпрацьованих додаткових поглиначів, які накопичені на Чорнобильській АЕС. Нове сховище забезпечить, кажуть інженери, приймання на зберігання, підготовку до зберігання і зберігання протягом 100 років.
Принцип роботи
Зараз на об’єкті завершуються будівельні роботи, обладнання для ядерного палива виготовлене та частково змонтоване.
«Цикл обробки ядерного палива складний. Після того, як його у вагоні привозять сюди, контейнер переводиться з горизонтального у вертикальне положення, там знаходиться чохол з дев’ятьма тепловиділяючими збірками. Він виймається та складається в так звану «гарячу камеру» – основне приміщення, в якому буде проходити обробка палива», – каже Андрій Савін.
До зони зберігання відпрацьованого палива будуть транспортувати пенали, заповнені відпрацьованим ядерним паливом. Потім його будуть завантажувати в горизонтальні бетонні модулі-сховища. Коли пенал буде заповнений, ядерне паливо будуть осушувати, щоб створити безпечні умови подальшого зберігання. Вага одного пеналу – 31 тонна.
До того моменту, коли сховище введуть в експлуатацію, відпрацьоване ядерне паливо – а це понад 21 тисяча паливних збірок за весь час роботи електростанції, буде зберігатися в уже існуючому сховищі «мокрого» типу СВЯП-1, яке працює з 1986 року. За словами інженерів, проектна потужність басейнів старого сховища не дозволяє довготривало зберігати паливні відходи. Крім того, паливо краще зберігати в сухому середовищі, кажуть інженери.
Краще зберігати паливо в інертному середовищі. Таким середовищем є гелій чи азотВолодимир Пєсков
«Краще зберігати паливо в інертному середовищі. Таким середовищем є гелій чи азот. Це більш сприятливо для зберігання палива. Коли працює атомна електростанція, необхідно постійно виконувати його перезавантаження. На блоках є басейні витримки, але вони не безрозмірні. Тому має бути нове сховище», – каже заступник головного інженера ЧАЕС з експлуатації Володимир Пєсков.
СВЯП-2 буде зберігати відпрацьоване ядерне паливо впродовж 100 років. Для того, щоб його перевезти з першого сховища, знадобиться 9,5 років, кажуть фахівці.
Вартість
Будівництво СВЯП-2 фінансується з «Рахунку ядерної безпеки» Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Загальна вартість проекту будівництва нового сховища становить 381 мільон євро. Водночас, за словами Андрія Савінова, зараз існує умовна нестача у фінансуванні проекту на суму 19 мільйонів євро. Хоча гострої необхідності у цій сумі в повному обсязі немає, каже він. Кошти мають надходити поступово до лютого 2019 року, коли контракт із американською компанією «Холтек Інтернешнел», яка будує сховище, закінчиться.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) є розпорядником фонду «Рахунок ядерної безпеки», який було створено на пропозицію країн «Великої сімки» (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада) у квітні 1993 року, а через три роки – у квітні 1996 року – термін було подовжено. Ці кошти призначені для підвищення безпеки та виведення з експлуатації атомних об'єктів у Болгарії, Литві, Росії та Україні. «Цей фонд фінансує у вигляді грантів технічне вдосконалення безпеки об'єктів атомної енергетики, особливо тих, у функціонуванні яких є великий ризик. Донорами фонду є Бельгія, Велика Британія, Данія, ЄС, Італія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Японія», – зазначено на сайті Державного агентства України з управління зоною відчуження.
