Те, що Міжнародний валютний фонд надав Україні новий кредит, дійсно свідчить про довіру до уряду і до його заходів, націлених на фінансову стабілізацію. Проте, щоб досягнути економічного зростання, Україні потрібно серйозно взятися за визначення економічних пріоритетів, вважає старший економіст, член Наглядової ради центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Володимир Дубровський.
Вперше Україна просунулася настільки далеко у виконанні програми співпраці з МВФ
– Дійсно, вперше Україна просунулася настільки далеко у виконанні програми співпраці з МВФ. Зазвичай усі попередні програми припинялися достроково, тому що Україна не виконувала свої зобов’язання. Але це визнання не стільки реформ. Я вважаю реформами те, що змінює поведінку людей, те, що змінює відносини між людьми.
МВФ – це швидка допомога. Їхнє завдання – допомогти економікам, які потрапили в кризу, в скруту
Є поширене уявлення, що МВФ чи то є, чи то має бути двигуном саме розвитку економіки. Це не так. МВФ – якщо брати медичну аналогію, то МВФ – це швидка допомога. Тобто їхнє завдання – допомогти економікам, які потрапили в кризу, в скруту.
Вважається, що в розвитку економіки зацікавлені вже уряди цих країн, і уряди мають розробляти відповідні програми, якщо вже країна має стабільнішу макрофінансову систему. Якщо потрібні кредити саме державі, то вона може позичати гроші на фінансових ринках.
– Якщо говорити про розвиток економіки – німецькі оглядачі, наприклад, із задоволенням відзначають, що українські компанії почали купувати продукти машинобудування, які допоможуть у майбутньому розвинути економіку. Але тут питання ще і про те, чи має робити ставку українська економіка, особливо зараз, на промисловість, особливо важку промисловість? Чи розвивати те, що зараз розвивається поза всякими зусиллями держави – це сектор високих технологій, інновацій і таке подібне?
Протягом найближчих кількох років я думаю, що дійсно буде певний розвиток і в промисловості, тут такі перспективи є. Але вони ненадовго
– Справді, у нас є перспективи розвитку, які пов’язані зі створенням зони вільної торгівлі з ЄС, є перспективи, які утворилися внаслідок глибокої девальвації гривні, за якою українська робоча сила стала дуже дешевою. Тобто на тактичному рівні упродовж найближчих кількох років я думаю, що дійсно буде певний розвиток і в промисловості, не знаю наскільки важкої промисловості, в різних галузях. Але тут такі перспективи є. Але вони ненадовго.
Бо стратегічно Україна, на мій погляд, показує такий аналіз ставлення до тієї ж вартості робочої сили й інших переваг – воно не є стратегічно так добре вже позиціоновано саме на ринку індустріальних товарів. І, можливо, це і добре, бо ми живемо в постіндустріальну еру, і на сьогоднішній день у галузях промислового виробництва дуже жорстка конкуренція між дешевою робочою силою та роботами. І чи може якась країна зараз швидко розвиватися за рахунок саме розвитку промисловості – це є, як на мене, дуже великим питанням. Мені тут здається, що швидше «ні», ніж «так».
Україна, на щастя, має переваги у двох інших секторах. Це аграрний сектор і високі технології
Але Україна, на щастя, має переваги у двох інших секторах. Це, по-перше, загально відомо – аграрний сектор і, дійсно, високі технології, ті самі IT – інтелектуальні послуги те, що називається. Тобто, це включає в себе інновації й різноманітні розробки, надання, власне, послуг таких, як аудиторські – чому б і ні? Я знаю фірми, які цим займаються.
Сьогоднішні технології створюють можливість навіть для людей, які працюють на відстані, і в бідній країні створювати речі, які успішно продаються на глобальному ринку, і багато українських підприємців цим наразі займаються.
– А що потрібно для того, щоб саме ці галузі стали двигуном української економіки, який би давав не 1,5-2% зростання, а 6-7% хоча б?
Найперше, що потрібно – це не заважати. Не влаштовувати «маски-шоу», захистити їх від рейдерства, від різних порушень. По-друге, зберегти спрощену систему оподаткування
– Насправді найперше, що потрібно – це, дійсно, не заважати. Тобто не влаштовувати «маски-шоу», захистити їх від рейдерства, від різних порушень. По-друге, зберегти спрощену систему оподаткування, яка дуже допомагає насправді саме тим, хто працює в такому режимі фрілансерів або навіть працює нібито як найманий працівник, а отримує гроші як підприємець. Але на це варто погодитися, з огляду на те, що це втримує цих людей в Україні.
Найважливіше це зробити так, щоб ці люди робили свою роботу і створювали свої винаходи, програми і інше саме в Україні
Тобто, найважливіше це зробити так, щоб ці люди робили свою роботу і створювали свої винаходи, програми й інше саме в Україні, а не їздили кудись за кордон, де їхні права будуть краще захищені. Бо на сьогоднішній день ми, навіть попри сприятливі податкові умови для такого бізнесу, маємо відтік кадрів – і це найцінніші кадри. Це не ті, хто їдуть просто там доглядати за людьми похилого віку. Це, в тому числі, і програмісти, в тому числі і стартапери, дизайнери, і навіть ті, хто залишає своє виробництво в Україні, змушені створювати свої компанії деінде у світі, у країнах, де вони мають правовий захист. Бо в Україні, на жаль, з цим дуже погано. Ось це найкритичніша на сьогоднішній день реформа.
