Дмитро Бастанов
Страсна субота! Цей день християни ще називають великою або тихою суботою. Віруючі в Ісуса Христа, за канонами, перебувають у смутку на спомин про те, як більше двох тисяч років тому розп’яли сина Божого в людській подобі. Вони читають в Євангелії про сходження Ісуса до пекла, заради спокути гріхів людей, які повірили і повірять у нього як у особистого спасителя.
В Християнських церквах у Страсну суботу читають Євангельські глави присвячені останньому тижню перебування Ісуса Христа на землі. Спів хорів у православних храмах, органна музика в Католицьких костелах, композиції груп прославлення в протестантських молитовних будинках є тихими та ліричними. Натомість недільної ночі і впродовж світлого свята, разом із священицьким привітанням «Христос воскрес» лунатиме урочисте, з багатоголосся хорів, органів, церковних груп, що сповіщатимуть про перемогу Сина Божого над смертю, про істинне Христове Воскресіння!
В світовій музичній культурі чимало композиторів і музикантів намагалися передати своє прочитання біблійних сюжетів та власні духовні переживання. Органна музика впродовж багатьох століть є важливою, не лише для католиків, а й цікавою для парафіян різних релігійних конфесій, зрештою для світського слухача.
В аудіоподкасті «Радиво» ви почуєте тисячоголосся нового і найбільшого органу в Україні, створеного німецькою фірмою Aleksander Schuke. Це перший орган за часів незалежності України, який придбали у фабрики з понад столітньою історією виробництва клавішно-духових інструментів.
Харківська обласна влада спеціально для цього інструменту вирішила звести новий будинок органної та камерної музики з унікальною акустикою залузали. До цього філармонія мала інструмент чеської компанії Rieger-Kloss, який був установлений в Успенському соборі. Але харківська єпархія української православної церкви Московського патріархату, не забажала ділити храм з органною залою. Після тридцяти років концертів класичної і духовної музики філармонія урочисто презентувала новий універсальний концертний орган від майстрів Aleksander Schuke. Його так-би мовити господарем можна вважати органіста Станіслава Калініна. Чотирнадцять років він грав на чеському інструменті, а тепер, як він сам жартує «виховує» інструмент, себто вивчає повний потенціал нового німецького органу.
Органна кафедра, де розташовані мануали, тобто клавіші духового велетня, розміщена високо над сценою. Поруч з органістом може стати соліст або камерний ансамбль. Міць органу вражаюча: вага – 40 тонн, висота – 10 метрів, має понад 5,5 тисяч труб, 72 регістра, систему електронних комбінацій, а їх тисячі, органіст вправляється з чотирма рядами клавіш та ножними педалями, які дають на дві ноти більше ніж у традиційних органах, що потрібно солістові для виконання сучасної музики.
Це найбільший інструмент в Україні. Тут майстрам вдалося поєднати два органи в одномуСтаніслав Калінін
«Це найбільший інструмент в Україні. Тут майстрам вдалося поєднати два органи в одному: інструмент абсолютно універсального спектру та інструмент німецького бароко. Ще одна цікава особливість цього органу в тому, що не всі тембри, не всі голоси, грубо кажучи, не всі труби, знаходяться в середині основного корпусу. В більшості органів всі труби були всередині корпусу. Труби одного з мануалів винесені за межі корпусу інструмента. Два дерев’яних ящики, що розташовані за спиною органіста, це – частина органу. Я частину звуків чую правим вухом, а частину – лівим. Таке собі стерео звучання. Але в залі звучання компактне, ці звуки поєднуються і звучать доволі не погано. Органістові, на його місці, де грає, не переливки, бо він чує не той звук, що має слухач у залі. Частину труб я чую біля вуха, а частина труб від мене далеко»,– усміхається Станіслав Калінін шостий штатний органіст в Харкові за тридцятирічну історію будинка органної та камерної музики.
Своєрідним продовженням органу вважається зала: тут тисячоголосся органу складається, так би мовити, в єдиний оркестр. Тому європейські фахівці зі звуку проводили спеціальні розрахунки для досягнення максимально ідеальної акустики для цього органу. Проте, це – не просто органна зала, це – багатофункціональний майданчик для концертів класичної музики.
Якщо сам клавішно-духовий інструмент перебуває на другому ярусі сцени –внизу виступає великий симфонічний оркестр філармонії із хором. Над сценою спеціальні панелі, що рухаються. Ними можна змінювати геометрію стелі, таким чином змінюється акустика височезної 18-метрової зали, залежно від вимог концерту. Так облаштовані європейські концертні зали, розповідає головний диригент академічного симфонічного оркестру і керівник Харківської філармонії Юрій Янко.
Органіст Станіслав Калінін до свого органу ставиться не просто як до музичного партнера, а як до людини зі своїми звичками, характером і норовом.
Для мене орган – це не просто живий організм, це не просто співрозмовник чи соратник, чи друг, в даному випадку – це маленька дитина, а йому як п’ять місяців відколи почав концертуватиСтаніслав Калінін
«Для мене орган – це не просто живий організм, це не просто співрозмовник чи соратник, чи друг, в даному випадку – це маленька дитина, а йому як п’ять місяців відколи почав концертувати, при тому, що вимушений був кілька років пилитися на філармонійних складах, бо не було грошей на зборку та налаштування звука, так от його потрібно виховувати, йому потрібна максимальна увага. Перші місяці я, дійсно, відчував його як дитинку, у якої є проблеми зі здоров’ям, тому що у нього не зміцнів імунітет, він реагував на вологість зали, температуру – дуже хворобливо на все реагує. Без сумніву, цей інструмент з характером, має свою волю. Це – інструмент, який викликає повагу», – ділиться враженням про перші місяці співпраці з органом Станіслав Калінін.
До того ж, музикант переконує, що духовна сутність органу вплинула на подальший його особистісний розвиток, як світогляд, так і на комунікативні якості.
«До органу я був тільки піаністом. І грав переважно у ансамблях або дуетом. Саме через те, що я став органістом у мене з’явилися відчуття яких до цього ніколи не було – відчуття соліста, я зберігаю це відчуття. Як згадую себе в дитинстві, юнацтві, то розумію, що за природою я інтроверт, я замкнута людина, якась доля в мені цього залишилася. Проте орган, органна музика і сцена дали мені якесь відчуття сміливості, якесь відчуття ризику, розуміння важливості того, що я роблю тут і зараз, а головне цінувати кожну мить проведену на сцені, і кожну хвилину життя. Я ж тепер сам веду свої концерти, раніше мені нелегко було подолати страх», – розповідає Станіслав Калінін.
В подкасті «Радиво» ви також почуєте унікальний орган Львівського будинку органної та камерної музики, що базується в костелі Святої Марії Магдалини. Органіст Олена Мацелюх покаже, як звучать металеві і дерев’яні труби інструмента. Орган в костелі Святої Марії Магдалини грає більше за шістдесят років, як під час мес, так і в філармонійних концертах.
Це природа органу, звучати в храмі. Храм є особливим місцем, де збирається особлива енергетикаОлена Мацелюх
«Це природа органу звучати в храмі. І коли він звучить у концертних залах, то також добре, але храм є особливим місцем, де збирається особлива енергетика, яка є притаманною для органу. І коли виконуєш ту чи іншу програму в храмі чи в концертній залі, повірте – це велика різниця», – вважає органіст зі Львова Олена Мацелюх.
В неділю у Харкові Станіслав Калінін, а у Львові Олена Мацелюх гратимуть духовну класику, присвячену святу Христового Воскресіння.
«Радиво» – програма про незвичайних-звичайних українців. Звучить щосуботи о 17:08 в ефірі радіо «Ера-FM» та в аудіоподкастах на сайті Радіо Свобода.
Розповідайте програмі «Радиво» про себе, своїх друзів і колег, які мають цікаві ідеї, проекти, зрештою не стоять на місці, а повсякчас розвиваються: Vol.noskov@gmail.com
