Доступність посилання

ТОП новини

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову


Політична карикатура Олексія Кустовського
Політична карикатура Олексія Кустовського

(Рубрика «Точка зору»)

Разом із початком нового політичного сезону загостряться вічно актуальні для українців теми. Наближення виборів – у першу чергу президентських – змусить владу мобілізовувати агітаційні ресурси й підсумовувати успіхи, яких, чесно кажучи, негусто. У цій ситуації доведеться витягувати козир із рукава – і таки голосувати за громадський законопроект про мову (5670-д), щоб завоювати прихильність патріотичного електорату.

Суспільство вимагає української

Скидається на те, що цієї осені законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» має всі шанси успішно пройти голосування у Верховній Раді. На це складаються два головні чинники: а) позитивне сприйняття суспільством так званої «українізації»; і б) готовність влади на всі лади підтверджувати свою патріотичність і збирати таким чином відсотки для виборів.

Під час Маршу вишиванок у центрі Києва, 24 травня 2015 року
Під час Маршу вишиванок у центрі Києва, 24 травня 2015 року

Чому суспільство готове до продовження українізації? Бо виявилося, що попри скажений лемент адептів «русского мира», набуття українською мовою належних їй прав у державі Україна не тягне за собою проблем.

Пам’ятаєте, як нас лякали квотами для української музики на радіо? Буцімто і музики якісної немає, і радіостанції не спроможні заповнити ефір у відповідності до нового Закону, і люди таке радіо не захочуть слухати. А виявилося навпаки: квоти допомогли українському радіо стати кращим, не таким примітивним і попсовим. А про яку кількість доти невідомих українських гуртів ми дізналися! Радіо стало приємніше слухати, а музична індустрія отримала імпульс – у тому числі фінансовий – для розвитку.

Про фільми й говорити нічого, адже саме україномовний дубляж давно переконав навіть російськомовне населення, що сучасні блокбастери можуть природно й невимушено звучати державною мовою. Хоча нас також годували байками, що люди не ходитимуть на фільми з українською озвучкою, що в нас немає потрібної кількості дикторів і апаратури, що українська мова не здатна адекватно відтворити американський сленґ і так далі. І що в підсумку? Кінотеатри забиті вщерть, українська озвучка якісна й сучасна, а деякі фільми в українському перекладі взагалі стали легендарними (як, наприклад, «Тачки»). Це вже не кажучи про власне український кінематограф, який упевнено розвивається і тішить все кращими фільмами.

Те ж саме було й навколо книговидання: обмеження ввозу російських книжок в Україну деякі сумнозвісні діячі намагалися представити як акт цензури, переконували, що українська видавнича сфера банально не готова забезпечити ринок, адже бракує перекладачів, редакторів, та й сама мова начебто недостатньо розвинена для видання спеціалізованої медичної чи технічної літератури. Завершилося тим, що український книжковий ринок переживає справжній бум – сотні новинок, зріст тиражів і продажів, а для літературних ярмарків і фестивалів скоро доведеться наймати стадіони.

Влада підтримає запит суспільства?

Усі попередні успіхи україномовного культурного продукту створили сприятливий ґрунт для подальшої українізації. Мова впродовж усіх років незалежності була інструментом політичної боротьби й засобом мобілізації електорату, і майбутні виборчі кампанії не стануть винятком із правила – конфлікт мови і язика знову буде у фокусі.

Пікетування Київської міської ради на підтримку проекту рішення про застосування української мови у сфері обслуговування. Київ, 20 квітня 2017 року
Пікетування Київської міської ради на підтримку проекту рішення про застосування української мови у сфері обслуговування. Київ, 20 квітня 2017 року

Але цього разу в української мови є всі шанси вийти переможницею – якщо не з війни, то, принаймні, з битви за права в рідній державі. Як уже було сказано, суспільство позитивно оцінило хід і наслідки українізації. Крім того, групою фахівців, громадських діячів та політиків розроблено спільний – не ідеальний, але, безумовно, вдалий – законопроект 5670-д, і досягнуто широкого консенсусу щодо його лобіювання. Ну і, нарешті, сама влада, починаючи цієї осені довгу президентську гонку, намагатиметься догоджати електорату й хизуватися успіхами. А оскільки досягнень не аж так багато, то цілком імовірно, що саме підтримка української мови разом із поглибленням євроінтеграційного курсу стануть стовпами виборчої кампанії.

Для патріотичної спільноти головне тепер не розслаблятися і не змарнувати шанс, який – завдяки успішності україномовного продукту і щасливому збігу суспільно-політичних обставин – цієї осені може нарешті наблизити українську до позицій справді повноправної державної мови.

Чи не вперше за всі роки незалежності цей шанс виглядає реальним.

Андрій Любка – письменник

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції

  • Зображення 16x9

    Андрій Любка

    Український поет, прозаїк, есеїст. Автор восьми книжок, лауреат літературних премій «Дебют» та «Київські лаври». Твори перекладені на понад десять мов, окремими книжками виходили в Австрії та Польщі. Живе в Ужгороді.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG