Доступність посилання

ТОП новини

Які інфраструктурні проекти потрібно розвивати Україні замість Hyperloop


Ілюстраційне фото
Ілюстраційне фото

Гості: Олександр Кава, експерт у сфері транспорту, екс-заступник міністра інфраструктури України; Володимир Шульмейстер, експерт «Українського інститут майбутнього», екс-перший заступник міністра інфраструктури України.

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив про створення Центру транспортних інновацій і тестового майданчика для реалізації в Україні проекту Hyperloop – вакуумного потяга, швидкість якого може перевищувати 600 кілометрів на годину. Ідею про Hyperloop пов’язують з відомим винахідником Ілоном Маском.

За словами міністра, реалізація проекту розділена на три етапи: в цьому році має бути завершена експертна оцінка проекту Академією наук, на другому етапі – в 2019 році планується запуск тестового майданчика в Дніпрі, а на третьому етапі – будівництво.

ЗАВАНТАЖИТИ

Віталій Портников: У нас немає справжніх швидкісних потягів, немає швидкісного шосе, скажімо, Київ-Одеса або Київ-Дніпро... Може, вони нам і не потрібні. Просто зробимо «Ukrainian Hyperloop» і будемо собі їздити?

Олександр Кава (переклад): Hyperloop – це поки що модель у розробці. Чи дійде вона до перевезення пасажирів – на даний момент не доводиться констатувати.

Світ вже бачив багато геніальних ідей, геніальних проектів у транспортній сфері, які так і лишалися геніальними ідеями.

Доля вантажів, які перевозять залізницею, найбільша серед європейських країн
Олександр Кава

Щодо реальних інфраструктурних проектів в Україні, це мережа швидкісних автострад, які б з’єднали між собою обласні центри і сформували опорну мережу автомобільних доріг України. І друге – це розвиток залізничного транспорту. Доля вантажів, які перевозять залізницею, найбільша серед європейських країн. Паралельно треба працювати і над підвищенням швидкості пасажирських потягів.

Розширилася мережа маршрутів в Карпати – Харків-Рахів, Одеса-Рахів, раніше було неможливо доїхати прямим потягом з інших регіонів
Олександр Кава

Минулого року пустили потяг з Ужгорода до Лисичанська, який йде через усю територію України. Пустили нові потяги з Маріуполя в напрямку півдня і заходу країни. Суттєво розширилася мережа маршрутів в Карпати – наприклад, маршрут Харків-Рахів, Одеса-Рахів, коли раніше в Карпати взагалі було неможливо доїхати прямим потягом з інших регіонів...

Авіакомпанії неодноразово намагалися запускати рейси між обласними центрами. На жаль, великого попиту на такі перевезення не було. Всі спроби зазнали фіаско. Єдине, що лишилося – рейс однієї з українських авіакомпаній у гірськолижний сезон до Івано-Франківська з Дніпра, з Харкова, з Одеси...

– Що ви думаєте про заяву міністра, що цього року в Україні почне працювати авіакомпанія Ryanair?

Політики, на жаль, на темі Ryanair спекулювали доволі багато. Президент поставив завдання і міністру інфраструктури, і голові аеропорту «Бориспіль» знайти компроміс з компанією Ryanair, щоб цього року розпочала польоти до України.

Олександр Кава
Олександр Кава

Минулого разу авіакомпанія змогла домовитися з аеропортом «Львів», але аеропорт «Бориспіль» шукав причини, як не допустити Ryanair. Пам’ятаємо і той супротив з боку одного з українських перевізників, щоб польоти Ryanair не розпочалися.

– Пане Шульмейстер, які перспективи таких надсучасних інфраструктур для України? Чи, може, треба для початку зробити сучасні структури?

Якби перейшли на цементно-бетонні дороги, ефект гігантський з точки зору і розвитку супутніх галузей, і для ВВП країни
Володимир Шульмейстер

Володимир Шульмейстер: Дороги – однозначно. І цим вже займаються. На жаль, поки що у нас асфальт переважає. Хоча ми в «Українському інституті майбутнього» порахували: якби перейшли на цементно-бетонні дороги, ефект гігантський з точки зору і розвитку супутніх галузей, і для ВВП країни.

Є мафія по імпорту бітуму, котра тримається за асфальтовану тематику. Для автодору асфальтовані дороги – прекрасний спосіб освоєння ресурсу. Поточний ремонт, ямковий ремонт – закатується доволі багато грошей безконтрольно
Володимир Шульмейстер

Не так, як зараз, коли половина дорожнього фонду йтиме в інші країни при імпорті бітуму. Є мафія по імпорту бітуму, котра тримається за асфальтовану тематику. Для автодору асфальтовані дороги – це прекрасний спосіб освоєння ресурсу. Є так звані поточний ремонт, ямковий ремонт – це те, куди закатується доволі багато грошей безконтрольно. І це комусь зручно. На сьогодні вартість цементно-бетонної і асфальтованої дороги приблизно однакова.

Залізниця виявляється неконкурентоспроможною
Володимир Шульмейстер

Крім цього, в країни величезна заборгованість щодо модернізації портів. Величезна проблема з інфраструктурою і рухомим складом залізниці. Залізниця, на жаль, виявляється неконкурентоспроможною. Плюс аеропорти розвиватимуться – обласні аеропорти також мають знайтися своє місце на карті аеропортів України.

Що ж до Ryanair, чим менше політики в інфраструктурі, тим корисніше для інфраструктури.

– Пане Шульмейстер, у нас чимало інфраструктурних проектів, які роками залишаються на папері. Остання новина з черговим будівництвом «Повітряного експресу». Мені здається, що гроші на цей проект розікрали двічі. Як зробити так, щоб такі проекти дійсно втілювалися в життя, а не тільки оголошувалися?

Найголовніше – покарати тих, через кого проекти не реалізовуються. «Повітряний експрес» – рідкісний випадок, коли були і гроші, і можливості ці гроші перетворити на дорогу. Частина грошей вже вкрадена
Володимир Шульмейстер

Володимир Шульмейстер: Найголовніше – покарати тих, через кого ці проекти не реалізовуються. «Повітряний експрес» – це той рідкісний випадок, коли були і гроші, і можливості ці гроші перетворити на дорогу. На жаль, частина цих грошей вже вкрадена і гроші продовжуємо втрачати щодня – мало того, що їх не використовуємо, ще й нараховуються відсотки. До сих пір нікого не покарано.

Ще в 2015 році було ухвалене рішення ці кошти направити на інші проекти. За узгодженням з китайцями це можна було зробити. На жаль, до сих пір цього не зроблено – гроші не повернули. У нас патова ситуація з цим проектом. Це яскравий проект щодо того, як можна безграмотно використати залучені кошти.

– Пане Кава, реформа місцевого самоврядування якось позначилася на інфраструктурному розвитку?

Вінниця, отримавши більше повноважень і прав, змогла створити систему міського транспорту на рівні міст Східної Європи
Олександр Кава

Олександр Кава: Залежить від міста. Позитивні міста, наприклад, Вінниця, отримавши більше повноважень і прав, змогла створити систему міського транспорту на рівні міст Східної Європи.

Крім того, з 1 січня 2018 року проведена реформа системи управління автомобільними дорогами. ОДА передані дороги місцевого значення. Сумарно 123 тисячі кілометрів. «Укравтодор» відповідає лише за міжнародні, національні транспортні коридори. Сумарно це трохи менше 47 тисяч кілометрів. Голови ОДА під ці дороги отримали додаткове фінансування. Це частина коштів дорожнього фонду – сумарно близько 12 мільярдів гривень.

  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG