Вирішуючи, чи стане Україна членом НАТО, альянс зважає на ризики, пов’язані з можливою реакцією Росії, вважає експерт з безпеки Тарас Жовтенко. А колишній представник України в НАТО Петро Гаращук впевнений, що для вступу до НАТО Україна має спершу залагодити розбіжності в поглядах із найближчими сусідами, такими як Польща та Угорщина.
Перед Україною стоять конкретні вимоги для вступу в НАТО – зокрема політичні, економічні та безпекові реформи, каже експерт з проблем національної безпеки Тарас Жовтенко, однак, зазначає, що ключове значення в інтеграції до альянсу належить не їм.
Рішення буде прийматись, враховуючи кон’юнктуру в сфері європейської безпекиТарас Жовтенко
«Рішення альянсу буде прийматися більше з огляду не на якісь певні формальні маркери, які виставляє альянс для України остаточним списком, – це рішення буде прийматись, враховуючи політичну кон’юнктуру в першу чергу в сфері європейської і євроатлантичної безпеки, ту роль і місію, яку Україна в цій системі відіграє, і те, яким чином рішення про прийняття України в НАТО буде здійснювати або послаблювати цю систему», – вважає Жовтенко.
Експерт підкреслює, що й українські реформи, які цікавлять НАТО, не обмежуються лише сферою оборони.
Альянс буде звертати увагу на економіку і стабільність політичної системиТарас Жовтенко
«В першу чергу альянс буде звертати увагу на економіку, на соціально-економічний розвиток нашої держави, і на стабільність політичної системи. Тому що яка б професійна армія не була, якщо немає економічного підґрунтя для її достатнього фінансування, для підтримки боєздатності, сучасних озброєнь і так далі – це однозначно слабкий момент в перспективі», – пояснює він в ефірі Радіо Свобода.
Військовий аналітик Центру Разумкова Олексій Мельник вважає, що війна на Донбасі не є ключовою перешкодою на шляху України до вступу в НАТО, якщо брати до уваги сам конфлікт, а не те, що відбувається навколо нього.
Прийняття в України означає запрошення альянсу до війни з РосієюОлексій Мельник
«Ключовий для них (НАТО – ред.) фактор, який вони мають оцінити, – це наскільки прийняття нового члена зміцнить безпеку альянсу. Якщо взяти сам по собі ізольований конфлікт на території країни – це не є перешкода. Але якщо розглядати його в ширшому контексті: стороною конфлікту цього є Росія, і прийняття в України в альянс означає запрошення цього альянсу до війни з Росією. Очевидно, що вони не готові брати на себе такі ризики, і треба до цього ставитися з повним розумінням», – міркує Мельник.
Жовтенко визнає, що для НАТО прийняття України до свого складу пов’язане з ризиками.
Росія завжди буде болісно до цих питань ставитисьТарас Жовтенко
«Ризики є однозначно стосовно реакції Росії, Росія завжди буде дуже болісно до цих питань ставитись. І, зрештою, кінцеве рішення про прийняття України в альянс може зруйнувати взагалі сценарій Росії з повернення колишнього геополітичного впливу принаймні в межах пострадянського простору», – констатує він. На думку експерта, рішення НАТО буде базуватись на тому, наскільки вигоди від вступу України перевищуватимуть ризик роздратувати Кремль.
Колишній представник України в НАТО Петро Гаращук нагадує, що зміни для вступу до НАТО прописані в національній програмі співпраці і поділяються на п’ять напрямків: політико-економічний, оборонно-військовий, ресурсний, безпековий та правовий. На його думку, найбільш успішними в Україні є реформи оборонного сектору.
Нема жодного питання до оборони України щодо відповідності стандартам НАТОПетро Гаращук
«Глибина, ширина цих реформ просто вражає. І зараз, за оцінками багатьох військових керівників членів НАТО, скажу, що під час професійних дискусій нема жодного питання до українських військовослужбовців, сектору безпеки та оборони України щодо відповідності стандартам НАТО. Разом із тим не можна сказати, що ми майже готові до цього. Ні, ще треба багато зробити», – зауважує він.
Серед того, що ще треба зробити, Гаращук називає подолання корупції, а також вирішення дипломатичних конфліктів із сусідами України. Наприклад, із Польщею, яка різко реагує на вшанування пам’яті провідника ОУН Степана Бандери, а також Угорщиною, чиє невдоволення викликає мовна політика українського Міністерства освіти.
Угорщина блокує засідання на рівні міністрів закордонних справПетро Гаращук
«Угорщина блокує засідання Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони, яке, до речі, має відбутися в червні напередодні найвищого форуму НАТО в липні. Чи поїде наш міністр оборони на це засідання, чи ні? Чи буде там формат «Україна-НАТО», чи ні?», – питає Гаращук.
Він нагадує, що в НАТО діє правило консенсусу, і якщо Угорщина продовжить блокувати участь України в засіданні, такої участі не буде.
Голова Громадянської ліги «Україна-НАТО» Сергій Джердж стверджує, що Україна має постійно нагадувати про своє бажання вступити до альянсу.
Коли просиш максимально, отримуєш щось посерединіСергій Джердж
«Є така формула, що коли просиш максимально, отримуєш щось посередині. Тут же декілька процесів: з одного боку, ми повинні і суспільству давати об’єктивну інформацію, розповідати, тлумачити цей євроатлантичний курс: що відбувається, що змінюється, які позитиви від цього», – перераховує він.
Громадський діяч висловлює думку, що саме те, що Київ зійшов з курсу на НАТО за президентства Віктора Януковича, уможливило російську агресію.
«Відсутність реального руху України до НАТО стала причиною війни, тому що Янукович у 2010 році скасував будь-який вектор руху до НАТО, багато програм поперейменовувались, з усіх назв аналітичних центрів, пов’язаних з державними структурами, слово НАТО забрали. Навіть у МЗС ліквідували відділ НАТО», – згадує він.
Натомість співпраця з НАТО, на переконання Джерджа, посилює Україну, і Росія змушена на це зважати.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
