Доступність посилання

ТОП новини

«Спецоперація СБУ» і «вагнерівці» у Білорусі: хто послав найманців до Лукашенка?


«Українські спецслужби примудрилися створити фейковий проєкт, до якого залучили 180 громадян Росії», – так російське інтернет-видання «Комсомольская правда» ще 6 серпня пояснювало, звідки у Білорусі взялася група із 33 бойовиків-найманців, так званих «вагнерівців». Менше ніж через два тижні про те, що саме СБУ зібрало найманців із Росії у Білорусі, аби потім їх спіймати, повідомили українські ЗМІ із посиланням на українських журналістів. У зриві спецоперації обвинуватили, у першу чергу, голову Офісу президента Андрія Єрмака. У відповідь він нагадав про російське походження версії щодо причетності України до найму так званих «вагнерівців». В самій СБУ назвали поширену в ЗМІ інформацію російським фейком та інформаційним «вкидом».​

За твердженням «Комсомольської правди» (КП»),яка посилається на «співробітника російських спецслужб», Служба безпеки України своєю «операцією» хотіла завдати удару по ПВК «Вагнер», «Роснєфті», а головне, по російсько-білоруських відносинах. «КП» перелічує об'єкти «удару» саме у такому порядку. Поряд із цим видання називає ще одну мету.

«Можливість екстрадиції громадян Росії в Україну, чому Київ був би вельми радий – така можливість помститися за своїх моряків, яких Порошенко відправив «на убой» у Керченську протоку», – пише «Комсомольська правда» у статті, яку названо розслідуванням.

«Розслідування» російського видання розповідає історію вербовки групи найманців, які пізніше були затримані у Білорусі. За версією «КП», якийсь «Сергій Петрович» обдзвонював колишніх бійців ПВК «Вагнер» і пропонував на добрих умовах поохороняти нафтові об'єкти у Сирії. При цьому вербувальник докладно розпитував про біографію та бойовий досвід.

«Ніби тонкий психолог, він фактично займався розвіддопитом, козиряючи подіями та фактами, за якими можна було зробити висновок, що це точно один із босів ПВК «Вагнер». Або ж і високий чин із Міноборони. Полковник – мінімум, – робить висновок автор «розслідування» і продовжує: Тому ніхто навіть не насторожився, коли він запитував про навички управління «Буками» чи про знайомство з російськими військовими у зоні АТО».

Далі видання розповідає, як протягом кількох місяців збирали групу, як до цього процесу долучився «відставний полковник російської армії Кривенко», як наймачі отримали від потенційних працівників усі їхні документи, фото та інші відомості. Вже у липні цього року, розповідає «розслідування» раптово змінився представник наймача, на місці «Сергія Петровича» з'явився «Артур», який і запропонував «переорієнтуватися на об'єкти «Роснєфті».

Зрештою було сформовано 4 групи найманців, перша з яких виїхала до Білорусі і там була затримана. У ній були переважно «люди, які раніше мали українське громадянство і воювали на Донбасі», пише «КП». Група мала намір вилетіти з Мінська за маршрутом Стамбул-Гавана-Каракас, і вже мала на руках авіаквитки, стверджує видання.

І ось саме тут «Комсомольська правда» знаходить «докази» участі СБУ в операції з найму бойовиків. Квитки купували у Львові, стверджує видання.

«Авіаквитки виглядали як придбані через інтернет-сайт фірми Must Go (зареєстрованої у Києві). Однак із зазначенням на квитках реквізитів туристичної компанії Coral Travel. Але через офіс «Турецьких авіаліній» у Москві було встановлено, що вони були придбані… «в авторизованому агентстві, зареєстрованому на території України, що випливає з відповіді представництва турецької авіакомпанії», – йдеться в «розслідуванні».

«КП» стверджує, що документи, отримані від турецької авіакомпанії, показують також, що у ланцюгу покупців квитків були ще дві українські компанії: «Тревел» Сет та «Изи тревел Украйнс».

Зниклі докази

Але, виявляється, усіх цих квитків, ланцюг купівлі яких «розслідувало» російське видання, просто не існує. Це визнає сама «КП» і пояснює тим, що «куратори» раптово змінили дату вильоту, квитки перебронювали, а ті, що були на руках у найманців, наказали знищити.

«Порвавши квитки, росіяни тим самим знищили важливі докази, вервечка від яких привела би до Львова і Києва, кудись до будівлі СБУ. Тому і всі оплати у межах «проєкту» «кураторами» проводилися виключно готівкою», – робить висновок «Комсомольська правда».

Олександр Лукашенко виступає на мітингу своїх прихильників, Мінськ, 16 серпня 2020 року
Олександр Лукашенко виступає на мітингу своїх прихильників, Мінськ, 16 серпня 2020 року

Далі стаття у російському виданні розповідає, що і трудові договори з найманцями були несправжніми, і що вони підписані несправжніми підписами несправжніх представників «Роснєфті», і що контактувала з групою не представниця посольства Росії. Крім того, «розслідування» припускає, що СБУ проводила свою «операцію» в контакті зі спецслужбами Білорусі, але доводила до них не усю інформацію.

«Не дарма ж Олександр Лукашенко 24 липня під час відвідин бригади спецпризначення обмовився про «іноземні ПВК», які збираються розводити у Білорусі безлад», – зауважує «КП».

Висновок «розслідування» «Комсомольської правди», що найманців до Мінська заманила СБУ, якимось чином був опублікований добою раніше у виданні «Московский комсомолєц». Там, із посиланням на нібито одного з найманців, який в останній момент відмовився від поїздки, розповідається практично та сама історія.

Ці дві публікації не викликали в Україні резонансу. Вони лишалися б практично не поміченими, якби версію про «операцію СБУ» з найму бойовиків у Росії через майже два тижні після російських-інтернет видань не переповів чи то колишній співробітник, чи то агент Національного антикорупційного бюро України Євген Шевченко, а за ним не переповів би редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов.

Заява про зраду

Заяви Шевченка і Бутусова йдуть далі версій російських видань, вони обвинувачують керівництво держави у державній зраді. Євген Шевченко розповідає, яким чином нібито збиралися затримувати бойовиків.

«Після набору групи «вагнерівцям» купили квитки на рейсовий літак із Мінська (з пересадкою у Стамбулі). На той же рейс був куплений квиток ще одному агенту СБУ, в якого під час перельоту над територією України мав статися епілептичний напад або щось ще гірше, що потребувало би негайної посадки літака у Києві для надання екстреної медичної допомоги «хворому». В якості медбратів у літак мала зайти група спецпризначення «Альфа» і затримати усіх найманців», – пише Шевченко у фейсбуці.

Далі Шевченко звинувачує голову Офісу президента України Андрія Єрмака у зриві цієї операції. Він стверджує, що за день до запланованого арешту заступник голови СБУ Руслан Баранецький особисто доповів про операцію президентові Володимиру Зеленському, що відбувалося за присутності Андрія Єрмака.

«Після доповіді Єрмак вимагав негайного скасування операції нібито через те, що протягом чотирьох днів мав відбутися великий обмін полоненими. Але скасувати операцію було вже неможливо – «вагнерівці» їхали автобусом у Мінськ. Зрештою, Баранецький був змушений підкоритися президентові, який прийняв точку зору Єрмака, і вони домовилися, що відкладуть виліт найманців із Мінська на чотири дні

За даними СБУ, вже наступного дня ФСБ у повному обсязі отримали інформацію про спецоперацію наших контррозвідників, яка готується. І щоб це не виглядало настільки вже очевидним, вони «злили» ці дані у КГБ Білорусі, після чого відбулося затримання і потім повернення найманців у РФ. А велики обмін, яким Єрмак аргументував президента, так і не відбувся», – стверджує у дописі Шевченко.

Заради перемир'я

Юрій Бутусов більш детально розповідає про момент доповіді президентові щодо спецоперації. Він стверджує, що присутніми були: керівник ГУР МО Василь Бурба разом із заступником голови СБУ Русланом Баранецьким, перший заступник секретаря РНБО Руслан Демченко, заступник голови ОП Роман Машовець, секретар президента Марія Левченко, голова Офісу президента Андрій Єрмак і президент Володимир Зеленський. Крім того, у версії Бутусова Єрмак мав інші аргументи щодо скасування чи перенесення затримання найманців.

«За даними «Цензор.Нет», на нараді глава Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що операцію необхідно перенести. Єрмак погодився на переговори з Дмитром Козаком, помічником президента РФ Путіна, що затримання терористів завадить початку чергового перемир’я», – пише редактор видання у фейсбуці.

Відтак Юрій Бутусов запідозрив зраду серед найвищих посадовців країни.

«Служба безпеки України зобов’язана порушити розслідування за статтею державна зрада, а Верховна Рада зобов’язана створити слідчу комісію з перевірки причетності президента Володимира Зеленського і його найближчого оточення до витоку інформації, до зриву секретної операції СБУ і ГУР МО із затримання терористів у Білорусі», – пише він.

Крім того, Юрій Бутусов та журналістка Яніна Соколова оприлюднили у соцмережах відео, на якому нібито і є розмова «вербувальника з СБУ» з найманцем. Але відео достеменно не доводить, що на ньому є співробітник української спецслужби.

Згідно з розповіддю Юрія Бутусова, доповідь СБУ президентові відбувалася 24 липня цього року. А вже 5 серпня Володимир Зеленський своїми указами звільнив Василя Бурбу з посади начальника Головного управління розвідки Міноборони країни і призначив на цю посаду Кирила Буданова.

Новий головний розвідник

Новий очільник ГУР МО дав інтерв’ю «Укрінформу», в якому наголосив, що інформація про «операцію СБУ» була оприлюднена російськими ЗМІ через тиждень після затримання бойовиків у Білорусі і публічних звинувачень на адресу Росії з боку білоруської влади у втручанні у внутрішні справи держави та спробах вплинути на результати виборів.

«Достатня кількість фактів свідчить про те, що це спецоперація російських спецслужб... Дуже детальну фейкову версію про нібито причетність СБУ до появи «вагнерівців» у Мінську опублікували російські спецслужби в російському виданні «Комсомольська правда» 6 серпня», – зауважує в інтерв'ю Буданов.

Начальник Головного управління розвідки Мігістерства оборони України Кирило Буданов
Начальник Головного управління розвідки Мігістерства оборони України Кирило Буданов

На думку керівника української військової розвідки, група найманців, затриманих у Білорусі, була там саме у зв'язку з президентськими виборами.

«Тут було відразу кілька завдань. Перше: психологічний тиск на білоруську владу. Спровокувати на більш жорсткі дії проти протестувальників. Друге: покласти відповідальність на Україну і погіршити українсько-білоруські відносини. Третє: змусити спиратися на російську підтримку. Приблизно так само було і з колишнім українським президентом Януковичем», – переконував Кирило Буданов.

Про публікацію в «Комсомольській правді» згадав і Андрій Єрмак, коментуючи обвинувачення у зраді для видання LB.ua. Він також заперечив, що «пропонував перенести операцію» через необхідність проведення переговорів із Росією.

«Очевидно, що версія про участь українських спецслужб у появі російських бойовиків-найманців у Білорусі напередодні виборів з’явилась не в Україні, а в російських ЗМІ, а саме – в російській «Комсомольській правді» 6 серпня. Це виглядає, як добре продумана та спланована дезінформаційна кампанія. І дуже дивує, що деякі українські громадяни публічно розповсюджують саме цю версію подій. Можна припустити, що деякі внутрішні сили також вирішили використати цю дезінформаційну кампанію проти України у власних цілях напередодні виборів», – сказав Єрмак.

Технології Лукашенка?

Тим часом видання Vesti.ua стверджує, що має листування радників президентів України і Росії, з якої зрозуміло, що будь-яка ініціатива Єрмака наштовхується на вимоги російської сторони включити у комюніке зобов’язання України щодо запровадження «формули Штайнмаєра». Відтак саме українські переговорники зацікавлені отримати додаткові козирі, а тому переносити операцію із затримання найманців не було ніякого сенсу, робить висновок видання.

Зрештою повідомлення про нібито зірвану спецоперацію із затримання найманців виглядає як фейк через низку невідповідностей та її явну утопічність. Про це у коментарі Радіо Свобода сказав колишній заступник голови СБУ Олександр Скіпальський.

«Виходячи з мого практичного досвіду, це є фейком. Це підтверджується тим, що така спецоперація навряд чи могла бути проведена: її план виглядає як малореальний та утопічний. Уявіть, що люди, які працюють під контролем вищого керівництва російської держави та її спеціальних органів, повірять у подібну приманку якогось міфічного агента, якого підставила їм Служба безпеки України. На мою думку, це така собі пропагандистська «качка», запущена для того, щоб поглибити протистояння та скомпрометувати українські спецслужби», – пояснив Скіпальський.

Тим часом Служба безпеки України назвала російським фейком та інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ в спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі.

«Служба безпеки не коментує чутки, не підтримує медійно інформаційні операції ворога і не бере участі в публічному обговоренні різних фантастичних сценаріїв. Тим більше, коли такі інформаційні «вкиди» мають на меті нанесення шкоди Україні. Однак, як виняток, зазначаємо – дані стосовно участі СБУ у так званій «вагнерівській спецоперації» є звичайним фейком. А його першоджерелом, наголошуємо, більше тижня тому було саме російське видання», – йдеться в повідомленні СБУ в фейсбуці, оприлюдненому 19 серпня.

У Службі безпеки заявили, що жоден співробітник СБУ не брав участі «в розмовах бойовиків із вербувальником, які нібито зафіксовані на аудіозаписах. Тому титрування одного з учасників розмов, як «офіцер СБУ», є домислом та свідомою маніпуляцією».

«Ми розуміємо, що ініціатори таких інформаційних «вкидів» діють за логікою «кілька разів переказана брехня може комусь здатися правдою». Тож закликаємо українські ЗМІ та окремих лідерів суспільної думки в гонитві за сенсаціями більш уважно ставитися до інформаційної гігієни та не поширювати чуток на користь недружніх країн», – наголосили у СБУ.

А в Білорусі білоруські слідчі, а також Олександр Лукашенко і надалі стверджують, що найманці не збиралися летіти з Білорусі.

«Це все брехня – про Стамбул, про Венесуелу. Про Африку і Лівію. Ці люди – вони дали свідчення – були направлені навмисно в Білорусь. Команда була «чекати». Квитки, куплені на Стамбул, це легенда», – заявляв Лукашенко.

Слід пам’ятати, що група найманців з’явилася у Білорусі за два тижні до виборів президента. Тим часом гучні спецоперації проти прибулих з-за кордону «організаторів змов та вибухів» давно перетворилася у політичну технологію Лукашенка. Такі арешти відбуваються саме напередодні виборів або акцій протесту, що дозволяє Лукашенкові у ручному режимі регулювати напружені ситуації, використовувати їх для залякування опозиції, пише білоруське видання TUT.BY.

Протести у Білорусі набувають масовості. Мінськ, 16 серпня 2020 року
Протести у Білорусі набувають масовості. Мінськ, 16 серпня 2020 року

Крім того, за два дні до виборів президент Білорусі Олександр Лукашенко заявляв, що він отримав від Володимира Путіна листа на п’ятьох сторінках з фактами про групу затриманих найманців та запевняв, що він із президентом Росії «домовилися розібратися щодо бойовиків».

А у день виборів Лукашенко вже переконував, що йому все одно, хто послав групу найманців до Білорусі, головне, що «вони не влаштували тут пожежі у центрі Мінська». Він також зауважив, що групу найманців організували іноземні спецслужби і додав, що відносини з Росією надалі будуватимуться з урахуванням цього.

  • Зображення 16x9

    Дмитро Баркар

    У журналістиці з 1995 року. Працював регіональним кореспондентом BBC-Україна. З 2008 року – парламентський кореспондент радіо Ера-FM. З 2010 року –  на Радіо Свобода (кореспондент, редактор та ведучий програм). Основна тематика: політичні події та аналіз.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG