Полтава, 6 квітня 2001 - Твердження про несприятливий для іноземного бізнесу інвестиційний клімат в Україні став майже штампом у засобах масової інформації. З огляду на це видається цікавим наступне.
Позачергові загальні збори учасників спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Полтавська газонафтова компанія” прийняли рішення про виведення з СП англійської фірми “Джей-пі-Кенні...” і прийняття замість неї ТОВ Науково-виробничого центру “Нафтогазтехнологія”. Його колектив працює в галузі газовидобування понад 6 років, має значний досвід інтенсифікації видобутку газу, інвестував та сприяв інвестуванню значних коштів в пошук та експлуатацію родовищ газу на Полтавщині.
До складу СП “Полтавська газонафтова компанія” входили Фонд державного майна України та згадана фірма з туманного Альбіону “Джей-пі-Кенні...” Оскільки контрольним пакетом акцій (51%) володів Фонд держмайна, то саме він, згідно із законом, і мав право контролювати діяльність підприємства. Але, фактично, цю роль взяли на себе англійські інвестори. Як наслідок, від імені спільного підприємства укладалися угоди та вигідні контракти з афілійованими фірмами, тобто, з власниками нафтогазової компанії з боку англійців.
Через невигідну для української економіки практику непомірно зростала кредиторська заборгованість спільного підприємства перед британськими компаніями, порушувалися вимоги установчого договору та статуту щодо прийняття колегіальних рішень. На думку новообраного генерального директора спільного підприємства Олександра Сомова, зосередивши владу в своїх руках, англійські інвестори створили систему, вигідну для осіб, які займали керівні посади в “Джей-пі-Кенні...” Іноземні представники непомірно експлуатували українські вітчизняні надра, не дбали про екологію, не виділяли коштів на відновлення свердловин, на впровадження нових технологій відповідно до своїх зобов‘язань. Видобуту сировину не переробляли в Україні, а відправляли за кордон. Англійська сторона, порушуючи умови установчої угоди та статуту СП, не з’являлася на збори. НЕ було їх і на останніх, позачергових, на яких обговорювалися актуальні виробничі питання. Тож власник – Фонд державного майна – врешті-решт сказав англійцям “Гуд бай!”
Позачергові загальні збори учасників спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Полтавська газонафтова компанія” прийняли рішення про виведення з СП англійської фірми “Джей-пі-Кенні...” і прийняття замість неї ТОВ Науково-виробничого центру “Нафтогазтехнологія”. Його колектив працює в галузі газовидобування понад 6 років, має значний досвід інтенсифікації видобутку газу, інвестував та сприяв інвестуванню значних коштів в пошук та експлуатацію родовищ газу на Полтавщині.
До складу СП “Полтавська газонафтова компанія” входили Фонд державного майна України та згадана фірма з туманного Альбіону “Джей-пі-Кенні...” Оскільки контрольним пакетом акцій (51%) володів Фонд держмайна, то саме він, згідно із законом, і мав право контролювати діяльність підприємства. Але, фактично, цю роль взяли на себе англійські інвестори. Як наслідок, від імені спільного підприємства укладалися угоди та вигідні контракти з афілійованими фірмами, тобто, з власниками нафтогазової компанії з боку англійців.
Через невигідну для української економіки практику непомірно зростала кредиторська заборгованість спільного підприємства перед британськими компаніями, порушувалися вимоги установчого договору та статуту щодо прийняття колегіальних рішень. На думку новообраного генерального директора спільного підприємства Олександра Сомова, зосередивши владу в своїх руках, англійські інвестори створили систему, вигідну для осіб, які займали керівні посади в “Джей-пі-Кенні...” Іноземні представники непомірно експлуатували українські вітчизняні надра, не дбали про екологію, не виділяли коштів на відновлення свердловин, на впровадження нових технологій відповідно до своїх зобов‘язань. Видобуту сировину не переробляли в Україні, а відправляли за кордон. Англійська сторона, порушуючи умови установчої угоди та статуту СП, не з’являлася на збори. НЕ було їх і на останніх, позачергових, на яких обговорювалися актуальні виробничі питання. Тож власник – Фонд державного майна – врешті-решт сказав англійцям “Гуд бай!”
