Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 12:59

Про деякі підсумки ювілейного 10 засідання міжурядової українсько-угорської комісії з питань захисту прав меншин


Про деякі підсумки ювілейного 10 засідання міжурядової українсько-угорської комісії з питань захисту прав меншин

Будапешт, 10 травня 2001 ― Непряму позитивну діяльність комісій з питань захисту прав меншин висловлено на зустрічі міністра у справах нацменшин Югославії Расіма Ляїча з його угорськими партнерами по переговорах, що відбулася у вівторок у Будапешті.

Угорці запропонували югославам створити такий самий урядовий комітет, який вже діє у рамках угорсько-українського базового договору. Таким чином, можна зробити висновок, що якби подібна форма співпраці не зареконмендувала себе з хорошою сторони,то про неї могли б згадувати вряди-годи лише у формальних висловах.

Втім, якщо говорити про фактор меншин у зовнішній політиціУгорської Республіки він є дуже важливим. Про закордонних угорців часто ведуть мову не тільки на засіданнях уряду чи національних зборах країни. Є чимало громадських об’єднань, серед них є і радикальні, які наполегливо нагадують владі, а то й вимагають від останньої ухвалити, у той чи інший спосіб, відповідні рішення для блага угорських меншин за кордоном.

Цим, власне, і пояснюється завжди активна позиція угорської делегації на спільних засіданнях з урядовцями України. Хоча потрібно віддати належне і українській стороні, яка останніми роками навчилася пред’являти рахунки, не доводячи, звісно, діалог до відвертого конфлікту.

Втім, гостра дискусія, якщо судити із заяв учасників 10 засідання міжурядової комісії з питань захисту меншин таки мала місце. Угорці, наприклад, аж ніяк не в захваті, що український уряд не квапиться із поданням законопроекту у Верховну Раду про реабілітацію осіб підданих репресіям за національною ознакою, тим більше, що їх проводила тодішня радянська влада. Зі свого боку, Київ здивований тим, чому українській громаді в Угорщині досі не надано належного приміщення, не дивлячись на неодноразові запевнення влади і попри те, що решта 12 меншин в Угорщині його мають. За законом українцям належить мати 300 квадратних метрів службової площі.

На думку керівництва державного самоурядоного органу українців в Угорщині і Товариства української культуру, таку ситуацію можна пояснити лише браком політичного бажання. Слід, однак, зауважити, що найбільше вимог української меншини на минулому засіданні задоволено у галузі культури.

Угорська держава взяла на себе зобов’язнання сприяти проведенню Дня української культури в Угорщині, встановленню пам’ятника княгині Анастасії, дружині угорського короля Андрія Першого. Влада, також гарантує громаді ексклюзивне право встановлення на території країни пам’ятників українським діячам, пам’ятних знаків України, тощо. Чомусь найбільш проблематичним на переговорах у Києві виявилося питання створення двосторонньої комісії науковців щодо вивчення «білих плям» в історії двох народів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG