Симферополь, 25 липня 2001 - У середу позачергова сесія Кримського парламенту призначила головою уряду автономії народного депутата України Валерія Горбатова. Той тепер обіцяє сформувати новий професійний уряд і зробити Крим найстабільнішим і найбагатшим регіоном України. Тим часом місцеві спостерігачі звертають увагу на юридичну процедуру звільнення старого і призначення нового кримського прем’єра та на політичне тло, на якому усі ці процеси проходили.
В Криму – у розпалі процес формування нового уряду автономії. Щойно обраний прем’єром представник “Трудової України” Валерій Горбатов провів перші урядові призначення. Комуністи отримали посади поки що двох віце-прем’єрів, а міністром фінансів і головами двох республіканських комітетів призначено ставлеників “Трудової України”, інтереси якої у Криму представляє народний депутат України Лев Міримський. За словами Валерія Горбатова, формування нового складу кримського уряду триватиме до вересня. Але, мова зараз не про це.
Наскільки ж законною є зміна глави кримського уряду і чи дотримано при цьому процедуру, визначену чинним законодавством? Екс-прем’єр-міністр автономії Сергій Куницин та його прихильники дають однозначну негативну відповідь. Рішення про його відставку – не правове, а політичне. Аргументи тут серйозні – судові рішення. Зокрема, Центральний районний суд Симферополя визнав незаконними минулорічні постанови Верховної Ради Криму про відставку Сергія Куницина та його уряду. 18 липня це рішення після розгляду в Верховному Суді Криму набрало чинності.
Втім, Верховна Рада автономії, увільняючи того ж 18 липня Сергія Куницина із посади голови уряду, посилалася саме на свої минулорічні постанови і на згоду Президента України. А, як відомо, письмове погодження з адміністрації глави держави було підписано лише 20 липня. І все це на тлі заяв президента Кучми про те, що він не дасть згоди на зміну кримського прем’єра і на тлі рекомендацій президентської адміністрації Сергію Куницину “спокійно працювати”. Такі політичні і правові “неузгодження” дещо блякнуть у порівнянні зі скандалами, що можуть вибухнути уже найближчим часом довкола імен переважної більшості членів фракції “Трудова Україна” у парламенті Криму. Ще два роки тому Центр громадських зв’язків кримського міліції у своїй офіційній заяві попереджав депутатів Котляревського, братів Тутерових, Аронова, Дичука і Шацьких, що з їхнім минулим їм місце не в сесійному залі, а на лаві підсудних. Тепер усі ці депутати, окрім пана Аронова – не за гратами, а у лавах “Трудової України”
Чи знали про це у Києві? Як бути тепер із судовими рішеннями? Що сьогодні скажуть правоохоронці? На ці запитання немає відповідей. Як немає відповіді і на запитання, чи несе відповідальність і яку – президент України за те, що відтепер відбуватиметься в Криму, де до влади за підтримки Києва прийшли комуністи разом з напівкримінальними і проросійськими політико-економічними силами.
В Криму – у розпалі процес формування нового уряду автономії. Щойно обраний прем’єром представник “Трудової України” Валерій Горбатов провів перші урядові призначення. Комуністи отримали посади поки що двох віце-прем’єрів, а міністром фінансів і головами двох республіканських комітетів призначено ставлеників “Трудової України”, інтереси якої у Криму представляє народний депутат України Лев Міримський. За словами Валерія Горбатова, формування нового складу кримського уряду триватиме до вересня. Але, мова зараз не про це.
Наскільки ж законною є зміна глави кримського уряду і чи дотримано при цьому процедуру, визначену чинним законодавством? Екс-прем’єр-міністр автономії Сергій Куницин та його прихильники дають однозначну негативну відповідь. Рішення про його відставку – не правове, а політичне. Аргументи тут серйозні – судові рішення. Зокрема, Центральний районний суд Симферополя визнав незаконними минулорічні постанови Верховної Ради Криму про відставку Сергія Куницина та його уряду. 18 липня це рішення після розгляду в Верховному Суді Криму набрало чинності.
Втім, Верховна Рада автономії, увільняючи того ж 18 липня Сергія Куницина із посади голови уряду, посилалася саме на свої минулорічні постанови і на згоду Президента України. А, як відомо, письмове погодження з адміністрації глави держави було підписано лише 20 липня. І все це на тлі заяв президента Кучми про те, що він не дасть згоди на зміну кримського прем’єра і на тлі рекомендацій президентської адміністрації Сергію Куницину “спокійно працювати”. Такі політичні і правові “неузгодження” дещо блякнуть у порівнянні зі скандалами, що можуть вибухнути уже найближчим часом довкола імен переважної більшості членів фракції “Трудова Україна” у парламенті Криму. Ще два роки тому Центр громадських зв’язків кримського міліції у своїй офіційній заяві попереджав депутатів Котляревського, братів Тутерових, Аронова, Дичука і Шацьких, що з їхнім минулим їм місце не в сесійному залі, а на лаві підсудних. Тепер усі ці депутати, окрім пана Аронова – не за гратами, а у лавах “Трудової України”
Чи знали про це у Києві? Як бути тепер із судовими рішеннями? Що сьогодні скажуть правоохоронці? На ці запитання немає відповідей. Як немає відповіді і на запитання, чи несе відповідальність і яку – президент України за те, що відтепер відбуватиметься в Криму, де до влади за підтримки Києва прийшли комуністи разом з напівкримінальними і проросійськими політико-економічними силами.
