Будапешт, 30 липня 2001 – Таким чином, ідея впровадження семирічного мораторію на продаж землі після вступу Угорщини до ЄС, на чому наполягали раніше аграрії й деякі інші парламентські фракції, лопнула, немов мильна булька. Втім, «тихий розпродаж» орних сільгоспугідь за допомогою так званих кишенькових договорів у північно-західній Угорщині вже відбувається кілька років, незважаючи на те, що держава має намір анулювати ці оборудки, націоналізувавши землю. Інтерес до цього району виявляють австрійські фермери. А зараз вони зможуть включитися у відкриту змагання поряд з іншими іноземними покупцями. Офіційно – нині ціна одного гектара орної землі в Угорщині становить 200-250 тисяч форинтів, або трохи менше 1000 американських доларів. Однак, як зазначає провідний фахівець аграрного науково-дослідного інституту інформатики Йожеф Алвінц, з отриманням «зеленого світла» на найвищому рівні ціни швидко рухатимуться, і можуть зрости на 100-300 відсотків.
Усього в обороті ринкових операцій буде задіяно близько 2 мільйонів гектарів, проте з врахуванням трохи дальшої перспективи, за умови, коли тарифи на землю в Угорщині зрівняються з європейськими, слід очікувати навіть восьмикратного злету,- говорить експерт. Але ціни, звичайно, будуть не всюди однакові. У східних областях країни, де порівняно бідніші ґрунти і далеко не чорнозем, значного подорожчення не передбачається. Ба більше, в області Боршут Абавуй Замплейн, зауважив депутат місцевих загальних зборів Іштван Течі, навіть не дуже-то й видно тих покупців з-за кордону. Йдучи зі сходу на захід, потрапляємо до області Гевеш. За дуже багатьма ознаками тут вже відчувається розгортання земельного ринку. Але притоку швидких інвестицій перешкоджають часті повені, від яких потерпають місцеві фермери. Норовиста Тиса щороку розливається тут на родючі поля, і це відлякує клієнтів з-за кордону.
Тим часом, противники продажу землі іноземним громадянам кидають «блискавки» на адресу уряду. Члени фракції дрібних господарів поряд із висловом «зрада батьківщини» вживають таких епітетів як «замах на угорських землеробів» і «природна катастрофа». На думку одного з них – депутата Йожефа Чаатарі, – у цій справі треба запровадити не менш як десятилітній мораторій, водночас зміцнюючи сільськогосподарську галузь. Більш радикальні політики закликають виступити організованим фронтом проти намірів уряду вже 15 серпня. Саме тоді буде повторно розглядатися земельне питання в кабінеті міністрів.
Усього в обороті ринкових операцій буде задіяно близько 2 мільйонів гектарів, проте з врахуванням трохи дальшої перспективи, за умови, коли тарифи на землю в Угорщині зрівняються з європейськими, слід очікувати навіть восьмикратного злету,- говорить експерт. Але ціни, звичайно, будуть не всюди однакові. У східних областях країни, де порівняно бідніші ґрунти і далеко не чорнозем, значного подорожчення не передбачається. Ба більше, в області Боршут Абавуй Замплейн, зауважив депутат місцевих загальних зборів Іштван Течі, навіть не дуже-то й видно тих покупців з-за кордону. Йдучи зі сходу на захід, потрапляємо до області Гевеш. За дуже багатьма ознаками тут вже відчувається розгортання земельного ринку. Але притоку швидких інвестицій перешкоджають часті повені, від яких потерпають місцеві фермери. Норовиста Тиса щороку розливається тут на родючі поля, і це відлякує клієнтів з-за кордону.
Тим часом, противники продажу землі іноземним громадянам кидають «блискавки» на адресу уряду. Члени фракції дрібних господарів поряд із висловом «зрада батьківщини» вживають таких епітетів як «замах на угорських землеробів» і «природна катастрофа». На думку одного з них – депутата Йожефа Чаатарі, – у цій справі треба запровадити не менш як десятилітній мораторій, водночас зміцнюючи сільськогосподарську галузь. Більш радикальні політики закликають виступити організованим фронтом проти намірів уряду вже 15 серпня. Саме тоді буде повторно розглядатися земельне питання в кабінеті міністрів.
