Прага, 6 грудня, 2001 – Західна преса сьогодні зосереджує увагу на результатах боннської конференції щодо політичного майбутнього в Афганістані і на останніх подіях на Близькому Сході. Ще одна тема – взаємини між Росією і НАТО.
Домовленості, досягнуті в Бонні, це лише перший крок на шляху до відбудови афганської держави, зазначають західні оглядачі. Як пише німецька газета “Франкфуртер Альгемайне Цайтунг,” йдеться про передумови для мирного майбутнього в Афганістані, а не його гарантії. Оглядач газети переконаний, що роль світової спільноти в Афганістані не повинна обмежуватися лише політичними порадами чи наданням грошей. Він радить ввести в цю країну міжнародні сили, які могли б захищати афганців, а точніше, стримувати чисельні етнічні угруповання та племена, що впродовж останніх двадцяти років звикли ворогувати один з одним. Чимало з афганських воєначальників були відсутні за столом переговорів у Бонні, а вони мають дуже різні ідеї щодо майбутнього Афганістану і своєї ролі в ньому, зауважує “Франкфуртер Альгемайне Цайтунг.”
Зі свого боку, автори редакційної статті в газеті “Джерусалем Пост” критикують політику підтримки репресивних режимів заради стабільності. Ще рік тому ніхто не збирався допомогати Північному альянсу у боротьбі з Талібанам, хоча таліби прикривали терориста номер один, зазначає ця ізраїльська газета. Вона вважає, що світова сіпльнота робить таку ж помилкму із Ясіром Арафатом та Саддамом Хуссейном, прикриваючися інтересами стабільності на Близькому Сході.
Тим часом британська газета “Індепендент” надає свої шпальти фахівцеві із міжнародного права Джону Вітбеку. Він вважає, що подальші палестинсько-ізраїльські переговори приречені на поразку, а мир на Близькому Сході зможе гарантувати лише Організація Об’єднаних Націй. В цьому контексті оглядач радить враховувати два принципи. По-перше, не визнавати територій, захоплених шляхом війни, а, по-друге, пам’ятати про суверенне право кожної держави визначати, хто саме може у ній жити.
Велику увагу преси на Заході викликає і нове зближення між НАТО і Росією. Відомий американський експерт з російський питань Ендрю Вайс на шпальтах газети “Інтернешенал Геральд Трибьюн” намагається розвіяти побоювання “яструбів,” таких як Збігнєв Бжезінський, що виступають проти такої політики. Ендрю Вайс переконаний, що новий механізм взаємин між Росією і НАТО допоможе обом сторонам ефективніше розв’язувати власні проблеми в галузі безпеки. Ба більше. Ендрю Вайс прогнозує, що “правильне” використання цього зближення може допомогти Заходу впливати на перебіг внутрішніх дебатів у Росії і гарантувати, що наступний етап розширення НАТО (запланований на осінь наступного року) пройде без проблем. Натомість німецька газета “Берлінер Цайтунг” сьогодні вміщує дуже гостру критику на адресу НАТО. За оцінкою коментатора, внесок альянсу у боротьбу з тероризмом є мізерним. Першу скрипку в цій організації грають американці, а бюрократи НАТО, з Росією чи без, витрачають більшість часу на підготовку безкінечних заходів.
Домовленості, досягнуті в Бонні, це лише перший крок на шляху до відбудови афганської держави, зазначають західні оглядачі. Як пише німецька газета “Франкфуртер Альгемайне Цайтунг,” йдеться про передумови для мирного майбутнього в Афганістані, а не його гарантії. Оглядач газети переконаний, що роль світової спільноти в Афганістані не повинна обмежуватися лише політичними порадами чи наданням грошей. Він радить ввести в цю країну міжнародні сили, які могли б захищати афганців, а точніше, стримувати чисельні етнічні угруповання та племена, що впродовж останніх двадцяти років звикли ворогувати один з одним. Чимало з афганських воєначальників були відсутні за столом переговорів у Бонні, а вони мають дуже різні ідеї щодо майбутнього Афганістану і своєї ролі в ньому, зауважує “Франкфуртер Альгемайне Цайтунг.”
Зі свого боку, автори редакційної статті в газеті “Джерусалем Пост” критикують політику підтримки репресивних режимів заради стабільності. Ще рік тому ніхто не збирався допомогати Північному альянсу у боротьбі з Талібанам, хоча таліби прикривали терориста номер один, зазначає ця ізраїльська газета. Вона вважає, що світова сіпльнота робить таку ж помилкму із Ясіром Арафатом та Саддамом Хуссейном, прикриваючися інтересами стабільності на Близькому Сході.
Тим часом британська газета “Індепендент” надає свої шпальти фахівцеві із міжнародного права Джону Вітбеку. Він вважає, що подальші палестинсько-ізраїльські переговори приречені на поразку, а мир на Близькому Сході зможе гарантувати лише Організація Об’єднаних Націй. В цьому контексті оглядач радить враховувати два принципи. По-перше, не визнавати територій, захоплених шляхом війни, а, по-друге, пам’ятати про суверенне право кожної держави визначати, хто саме може у ній жити.
Велику увагу преси на Заході викликає і нове зближення між НАТО і Росією. Відомий американський експерт з російський питань Ендрю Вайс на шпальтах газети “Інтернешенал Геральд Трибьюн” намагається розвіяти побоювання “яструбів,” таких як Збігнєв Бжезінський, що виступають проти такої політики. Ендрю Вайс переконаний, що новий механізм взаємин між Росією і НАТО допоможе обом сторонам ефективніше розв’язувати власні проблеми в галузі безпеки. Ба більше. Ендрю Вайс прогнозує, що “правильне” використання цього зближення може допомогти Заходу впливати на перебіг внутрішніх дебатів у Росії і гарантувати, що наступний етап розширення НАТО (запланований на осінь наступного року) пройде без проблем. Натомість німецька газета “Берлінер Цайтунг” сьогодні вміщує дуже гостру критику на адресу НАТО. За оцінкою коментатора, внесок альянсу у боротьбу з тероризмом є мізерним. Першу скрипку в цій організації грають американці, а бюрократи НАТО, з Росією чи без, витрачають більшість часу на підготовку безкінечних заходів.
