Бєлград, 12 березня 2002 – У п’ятдесятьох найбільших містах Сербії усі знають хто очолює мафію, з ким лідери мафії спілкуються та які їхні зв’язки з поліцією й правосуддям. Про це заявив Джінджич й додав, що нарешті треба покінчити з мирним співіснуванням демократичної влади й організованої злочинності.
Міністр внутрішніх справ Душан Михайлович, який сидів поруч, почервонів і промовисто мовчав. Відтак пішов у відпустку. Преса пише, що він написав гострого листа до прем’єр-міністра, в якому стверджує, що в поліції досі були зав’язані руки. Михайлович нібито попередив, що подасть у відставку у разі якщо уже в квітні не буде ухвалено нові закони з питань внутрішніх справ й держбезпеки, а також закон про люстрацію та відкриття досьє політичної поліції.
Заява прем’єр-міністра схвилювала громадян. Якщо влада знала хто очолює мафійні структури, чому досі мовчала? Чи тому, що боялася їх, а чи тому, що й окремі урядовці пов’язані з тими структурами? Ставлячи такі запитання, оглядачі подають чимало прикладів бізнесменів, які після перемоги демократичних сил півтора року тому пристосувалися до нової ситуації та навіть закріпили свої привілейовані позиції в суспільстві. Хто заплатив так званий податок на екстраприбуток, його фактично амністовано, незважаючи на те, як він здобув майно та чим займався в минулому.
Нагадаємо, що в час режиму Слободана Мілошевича державні компанії пропадали, а одночасно створено кілька десятків приватних імперій, які стали господарями на сербському ринку харчів, сигарет, нафти, газу, машин, алкоголю, наркотиків тощо. Власники таких компаній стояли поза законом. Від них вимагали лише брати участь в майже безперервних кампаніях на підтримку режиму та час від часу фінансувати окремі акції уряду.
Нова влада, як ми вже сказали, досі уникала відвертого конфлікту із, так би мовити, тіньовими можновладцями. Чому Джінджич наразі відважився оголосити їм війну? Чи тому, що щойно тепер створено відповідні умови чи йдеться лише про дешевий передвиборчий маркетинг? Засоби масової інформації відзначають, що боротьба проти організованої злочинності буде ефективною лише у разі якщо до неї буде залучено усі державні інституції та якщо влада здобуде підтримку найширших кіл громадян. Поліція та суди, в свою чергу, будуть ефективними якщо з них буде усунено корумпованих й скомпрометованих осіб.
Завдання надто складне. Тому окремі коментатори висловлюють побоювання, що й ця акція завершиться нічим, тобто що переможцем ще раз вийде – мафія. На думку скептиків, правляча коаліція надто слабка, щоби могла завдати рішучого удару силам яким вдалося вижити й після падіння їхнього творця Мілошевича.
Міністр внутрішніх справ Душан Михайлович, який сидів поруч, почервонів і промовисто мовчав. Відтак пішов у відпустку. Преса пише, що він написав гострого листа до прем’єр-міністра, в якому стверджує, що в поліції досі були зав’язані руки. Михайлович нібито попередив, що подасть у відставку у разі якщо уже в квітні не буде ухвалено нові закони з питань внутрішніх справ й держбезпеки, а також закон про люстрацію та відкриття досьє політичної поліції.
Заява прем’єр-міністра схвилювала громадян. Якщо влада знала хто очолює мафійні структури, чому досі мовчала? Чи тому, що боялася їх, а чи тому, що й окремі урядовці пов’язані з тими структурами? Ставлячи такі запитання, оглядачі подають чимало прикладів бізнесменів, які після перемоги демократичних сил півтора року тому пристосувалися до нової ситуації та навіть закріпили свої привілейовані позиції в суспільстві. Хто заплатив так званий податок на екстраприбуток, його фактично амністовано, незважаючи на те, як він здобув майно та чим займався в минулому.
Нагадаємо, що в час режиму Слободана Мілошевича державні компанії пропадали, а одночасно створено кілька десятків приватних імперій, які стали господарями на сербському ринку харчів, сигарет, нафти, газу, машин, алкоголю, наркотиків тощо. Власники таких компаній стояли поза законом. Від них вимагали лише брати участь в майже безперервних кампаніях на підтримку режиму та час від часу фінансувати окремі акції уряду.
Нова влада, як ми вже сказали, досі уникала відвертого конфлікту із, так би мовити, тіньовими можновладцями. Чому Джінджич наразі відважився оголосити їм війну? Чи тому, що щойно тепер створено відповідні умови чи йдеться лише про дешевий передвиборчий маркетинг? Засоби масової інформації відзначають, що боротьба проти організованої злочинності буде ефективною лише у разі якщо до неї буде залучено усі державні інституції та якщо влада здобуде підтримку найширших кіл громадян. Поліція та суди, в свою чергу, будуть ефективними якщо з них буде усунено корумпованих й скомпрометованих осіб.
Завдання надто складне. Тому окремі коментатори висловлюють побоювання, що й ця акція завершиться нічим, тобто що переможцем ще раз вийде – мафія. На думку скептиків, правляча коаліція надто слабка, щоби могла завдати рішучого удару силам яким вдалося вижити й після падіння їхнього творця Мілошевича.
