Прага, 23 квітня 2002 – Президентські вибори у Франції, в яких серед трьох кандидатів друге місце за кількістю здобутих голосів зайняв націоналіст Ле Пен, залишаються у центрі уваги західної преси. Коментатори аналізують також шанси Шірака й Ле Пена у другому турі виборів, які відбудуться 5 травня.
Результати недільних президентських виборів у Франції газета «Вашінгтон пост» вважає сюрпризом, який шокував Францію і загалом Європу. Результати виборів свідчать, веде далі газета, що лідер Національного фронту Ле Пен, відомий своєю расовою демагогією, спрямованою проти іммігрантів, здобув кожен п’ятий голос французьких виборців, які підтримали таким чином платформу фанатизму і неприязні до іноземців. На думку газети, результати виборів мали б послужити пересторогою і змусити французьку політичну еліту серйозно задуматися над тим – як відновити серед населення толерантність до іммігрантів, особливо тих із мусульманських країн, а також побороти зростаючий антисемітизм. При цьому нагально потрібна також, як підкреслює газета «Вашингтон пост», кампанія проти корупції. Проте більшість французів, як видно з результатів виборів, підкреслює газета, все ж таки не бажають президента-екстреміста.
Тим часом британська газета «Таймс» вказує на причини успіху Ле Пена у виборах. Передусім, на думку газети, це імміграційна політика дотеперішніх урядів, зростаюча злочинність, інтеграція Європи й неспроможність більшості політичних партій захистити національні інтереси. У своїх передвиборних промовах Ле Пен наголосив на передані Брюсселеві повноваження французького керівництва і на окуповані злочинцями вулиці міст. Крайньо праві обіцяють тим часом стати на захист національних інтересів, повести боротьбу проти нелегальної імміграції і безробіття.
Як і інші газети, «Уолл стріт джорнел» називає президентські вибори у Франції політичним землетрусом, який мав би розбудити Францію і який свідчить про потребу провести серйозні політичні реформи. Правляча французька соціалістична партія тепер повинна усвідомити, підкреслює в редакційній статті «Уолл стріт джорнел», що найліпшим шляхом допомогти суспільству – це створити умови для збільшення місць праці. Газета критикує примусовий 35-годинний робочий тиждень, який позбавляє людей значної частини заробітку.
Результати недільних президентських виборів у Франції газета «Вашінгтон пост» вважає сюрпризом, який шокував Францію і загалом Європу. Результати виборів свідчать, веде далі газета, що лідер Національного фронту Ле Пен, відомий своєю расовою демагогією, спрямованою проти іммігрантів, здобув кожен п’ятий голос французьких виборців, які підтримали таким чином платформу фанатизму і неприязні до іноземців. На думку газети, результати виборів мали б послужити пересторогою і змусити французьку політичну еліту серйозно задуматися над тим – як відновити серед населення толерантність до іммігрантів, особливо тих із мусульманських країн, а також побороти зростаючий антисемітизм. При цьому нагально потрібна також, як підкреслює газета «Вашингтон пост», кампанія проти корупції. Проте більшість французів, як видно з результатів виборів, підкреслює газета, все ж таки не бажають президента-екстреміста.
Тим часом британська газета «Таймс» вказує на причини успіху Ле Пена у виборах. Передусім, на думку газети, це імміграційна політика дотеперішніх урядів, зростаюча злочинність, інтеграція Європи й неспроможність більшості політичних партій захистити національні інтереси. У своїх передвиборних промовах Ле Пен наголосив на передані Брюсселеві повноваження французького керівництва і на окуповані злочинцями вулиці міст. Крайньо праві обіцяють тим часом стати на захист національних інтересів, повести боротьбу проти нелегальної імміграції і безробіття.
Як і інші газети, «Уолл стріт джорнел» називає президентські вибори у Франції політичним землетрусом, який мав би розбудити Францію і який свідчить про потребу провести серйозні політичні реформи. Правляча французька соціалістична партія тепер повинна усвідомити, підкреслює в редакційній статті «Уолл стріт джорнел», що найліпшим шляхом допомогти суспільству – це створити умови для збільшення місць праці. Газета критикує примусовий 35-годинний робочий тиждень, який позбавляє людей значної частини заробітку.
