Прага, 18 травня 2002 – У сьогоднішньому нашому огляді ми знову зупинимося на кількох найголовніших подіях, що сталися у світі протягом минулого тижня, серед іншого на близькосхідній ситуації і на становищі в Афганістані. Коротко нагадаємо також про перебіг і рішення наради міністрів закордонних справ країн союзу НАТО, яка проходила у столиці Ісландії Рейк’явіку від понеділка до четверга.
Минулий тиждень пройшов на Близькому сході в супроводі заяв лідерів обох ворогуючих сторін про потребу шукати політичних шляхів вирішення конфлікту, хоча рейди ізраїльських підрозділів на західному березі Йордану і в секторі Газа і далі тривали, особливо наприкінці тижня. Ізраїльські сили безпеки за підтримкою танків на кілька годин увійшли до Рамали і Налуса, щоб провести арешти палестинців, які фігурують в ізраїльських списках терористів. Заарештовано близько 25-ти осіб, одного палестинця вбито під час перестрілки. Загинув також палестинський поліцейський у секторі Газа, де ізраїльські вертольоти обстріляли палестинський біженський табір після того, як палестинські бойовики обстріляли єврейські поселення.
Проте найважливішою подією тижня, на думку оглядачів, стала вівторкова заява ізраїльського прем’єра Шарона, у якій він у принципі підтримав ідею створення палестинської держави, але за жорстких умов припинення терору й проведення радикальних реформ усіх палестинських політичних і владних структур. Шарон виступив за розділення виконавчої, законодавчої і судової влади палестинської автономії, а також за проведення загальних виборів. Західні коментатори із зацікавленням поставилися до пропозиції Шарона, згідно з якою палестинський тимчасовий уряд мали би призначити західні країни. Цей уряд мав би залишатися при владі лише один рік, щоб провести радикальні реформи.
За словами ізраїльського лідера, створення палестинської держави вимагатиме тривалого переговорного процесу, який не може розпочатися до зреформування, за його словами, скорумпованого режиму Арафата. До речі, на початку тижня очолювана Шароном партія лікуд проголосувала проти створення палестинської держави, хоча, як підкреслюють спостерігачі, такі голосування не мають зобов’язуючої сили.
Що теж надзвичайно важливо – палестинський лідер Арафат визнав необхідність зреформування палестинської адміністрації. Виступивши у вівторок на спеціальній сесії палестинського парламенту, він заявив також по необхідність якнайшвидшого проведення виборів. Арафат визнав також, що він допускався помилок в управлінні автономією. Тим часом у четвер палестинський парламент ухвалив резолюцію, в якій закликав до проведення виборів ще до кінця цього року.
Керівники Європейського союзу й адміністрація США привітали палестинські наміри і побажали, щоб ці наміри якнайшвидше були втілені в життя. Однак, остання заява Арафата знову дещо спантеличила оглядачів. У п’ятницю, всупереч своїм попереднім заявам він сказав, що вибори на палестинських землях відбудуться лише після закінчення ізраїльської окупації.
Інша важлива подія минулого тижня – це нарада 19-ти міністрів закордонних справ країн союзу НАТО за участю 10-х міністрів східноєвропейських країн, що бажають вступити до оборонного союзу. Були тут також присутні міністри 19-ти інших країн, в тому числі закавказьких і середньо-азійських. За словами Генерального секретаря НАТО Робертсона, союз має намір зміцнювати зв’язки зі згаданими країнами для спільних зусиль у боротьбі поти тероризму і для зміцнення миру. Учасники наради у вівторок схвалили рішення сформувати раду «НАТО-Росія» для координації зусиль у таких надзвичайно важливих ділянках, як боротьба з міжнародним тероризмом, із поширенням зброї масового знищення, миротворчі місії, а також кризові ситуації у світі. Угоду про створення цієї ради буде підписано під час самміту у Римі 28 травня.
Створення ради «НАТО-Росія» викликало на загал схвальну реакцію у світі. Деякі оглядачі з ентузіазмом пишуть про нову політичну еру. Проте не бракує тут і скептиків, які наголошують на численних політичних і стратегічних розбіжностях між Москвою, Сполученими Штатами й Заходом загалом, а також на соціально-економічних проблемах Росії, на порушеннях там прав людини і незакінченому процесі демократизації.
Коротко згадаємо також минулий тиждень у Нідерландах, де у парламентських виборах у середу 15 травня перемогу здобули консерватори, а друге місце за кількістю голосів зайняло крайньо праве, сформоване 3 місяці до виборів об’єднання недавно вбитого популіста і правого екстреміста Піма Фортайна. Тим часом лівоцентристська партія, яка правила країною останні 8 років, зазнала поразки. Оглядачі пояснюють успіх правих сил у Голландії, віддавна відомій високим рівнем демократії, саме вбивством лідера правих екстремістів. Поряд зі зростанням серед певної частини датського населення антипатій до іммігрантів із країн третього світу й мусульманських країн, зокрема, на додаток до цього, як вважають коментатори, виборці, голосуючи за правих, запротестували таким чином проти політичного насильства. Проте ніхто з оглядачів або західних політичних лідерів не очікує серйозних змін у зовнішній або внутрішній політиці Нідерландів.
На закінчення згадаємо коротко і про Афганістан. Нещодавно командуючий британськими військами в Афганістані генерал Лейн оголосив про закінчення антитерористичної операції і, як виявилося, передчасно. Згідно з четверговою заявою командуючого силами міжнародної коаліції генерала Френкса, антитеористична операція ще далека до завершення, терористична мережа Аль-Кайда ще не ліквідована. Під час боїв у четвер і п’ятницю з австралійськими й британськими підрозділами у південно-східній провінції Пактія було вбито кількох бойовиків Аль-Кайди.
Занепокоєння серед коаліційних сил викликало також невідоме вірусне захворювання, яке від початку тижня поширилося серед британських військовослужбовців. Наприкінці тижня на хворобу, подібну до черевного тифу, захворіли 40 британських військовослужбовців. Хоча військові фахівці виключають можливість терористичного акту, тобто вжиття біологічної зброї, ЗЗ0 інших британських військовослужбовців у районі бази Баграм біля Кабула поставлено на карантин, а тяжко хворих перевезено до Європи.
Минулий тиждень пройшов на Близькому сході в супроводі заяв лідерів обох ворогуючих сторін про потребу шукати політичних шляхів вирішення конфлікту, хоча рейди ізраїльських підрозділів на західному березі Йордану і в секторі Газа і далі тривали, особливо наприкінці тижня. Ізраїльські сили безпеки за підтримкою танків на кілька годин увійшли до Рамали і Налуса, щоб провести арешти палестинців, які фігурують в ізраїльських списках терористів. Заарештовано близько 25-ти осіб, одного палестинця вбито під час перестрілки. Загинув також палестинський поліцейський у секторі Газа, де ізраїльські вертольоти обстріляли палестинський біженський табір після того, як палестинські бойовики обстріляли єврейські поселення.
Проте найважливішою подією тижня, на думку оглядачів, стала вівторкова заява ізраїльського прем’єра Шарона, у якій він у принципі підтримав ідею створення палестинської держави, але за жорстких умов припинення терору й проведення радикальних реформ усіх палестинських політичних і владних структур. Шарон виступив за розділення виконавчої, законодавчої і судової влади палестинської автономії, а також за проведення загальних виборів. Західні коментатори із зацікавленням поставилися до пропозиції Шарона, згідно з якою палестинський тимчасовий уряд мали би призначити західні країни. Цей уряд мав би залишатися при владі лише один рік, щоб провести радикальні реформи.
За словами ізраїльського лідера, створення палестинської держави вимагатиме тривалого переговорного процесу, який не може розпочатися до зреформування, за його словами, скорумпованого режиму Арафата. До речі, на початку тижня очолювана Шароном партія лікуд проголосувала проти створення палестинської держави, хоча, як підкреслюють спостерігачі, такі голосування не мають зобов’язуючої сили.
Що теж надзвичайно важливо – палестинський лідер Арафат визнав необхідність зреформування палестинської адміністрації. Виступивши у вівторок на спеціальній сесії палестинського парламенту, він заявив також по необхідність якнайшвидшого проведення виборів. Арафат визнав також, що він допускався помилок в управлінні автономією. Тим часом у четвер палестинський парламент ухвалив резолюцію, в якій закликав до проведення виборів ще до кінця цього року.
Керівники Європейського союзу й адміністрація США привітали палестинські наміри і побажали, щоб ці наміри якнайшвидше були втілені в життя. Однак, остання заява Арафата знову дещо спантеличила оглядачів. У п’ятницю, всупереч своїм попереднім заявам він сказав, що вибори на палестинських землях відбудуться лише після закінчення ізраїльської окупації.
Інша важлива подія минулого тижня – це нарада 19-ти міністрів закордонних справ країн союзу НАТО за участю 10-х міністрів східноєвропейських країн, що бажають вступити до оборонного союзу. Були тут також присутні міністри 19-ти інших країн, в тому числі закавказьких і середньо-азійських. За словами Генерального секретаря НАТО Робертсона, союз має намір зміцнювати зв’язки зі згаданими країнами для спільних зусиль у боротьбі поти тероризму і для зміцнення миру. Учасники наради у вівторок схвалили рішення сформувати раду «НАТО-Росія» для координації зусиль у таких надзвичайно важливих ділянках, як боротьба з міжнародним тероризмом, із поширенням зброї масового знищення, миротворчі місії, а також кризові ситуації у світі. Угоду про створення цієї ради буде підписано під час самміту у Римі 28 травня.
Створення ради «НАТО-Росія» викликало на загал схвальну реакцію у світі. Деякі оглядачі з ентузіазмом пишуть про нову політичну еру. Проте не бракує тут і скептиків, які наголошують на численних політичних і стратегічних розбіжностях між Москвою, Сполученими Штатами й Заходом загалом, а також на соціально-економічних проблемах Росії, на порушеннях там прав людини і незакінченому процесі демократизації.
Коротко згадаємо також минулий тиждень у Нідерландах, де у парламентських виборах у середу 15 травня перемогу здобули консерватори, а друге місце за кількістю голосів зайняло крайньо праве, сформоване 3 місяці до виборів об’єднання недавно вбитого популіста і правого екстреміста Піма Фортайна. Тим часом лівоцентристська партія, яка правила країною останні 8 років, зазнала поразки. Оглядачі пояснюють успіх правих сил у Голландії, віддавна відомій високим рівнем демократії, саме вбивством лідера правих екстремістів. Поряд зі зростанням серед певної частини датського населення антипатій до іммігрантів із країн третього світу й мусульманських країн, зокрема, на додаток до цього, як вважають коментатори, виборці, голосуючи за правих, запротестували таким чином проти політичного насильства. Проте ніхто з оглядачів або західних політичних лідерів не очікує серйозних змін у зовнішній або внутрішній політиці Нідерландів.
На закінчення згадаємо коротко і про Афганістан. Нещодавно командуючий британськими військами в Афганістані генерал Лейн оголосив про закінчення антитерористичної операції і, як виявилося, передчасно. Згідно з четверговою заявою командуючого силами міжнародної коаліції генерала Френкса, антитеористична операція ще далека до завершення, терористична мережа Аль-Кайда ще не ліквідована. Під час боїв у четвер і п’ятницю з австралійськими й британськими підрозділами у південно-східній провінції Пактія було вбито кількох бойовиків Аль-Кайди.
Занепокоєння серед коаліційних сил викликало також невідоме вірусне захворювання, яке від початку тижня поширилося серед британських військовослужбовців. Наприкінці тижня на хворобу, подібну до черевного тифу, захворіли 40 британських військовослужбовців. Хоча військові фахівці виключають можливість терористичного акту, тобто вжиття біологічної зброї, ЗЗ0 інших британських військовослужбовців у районі бази Баграм біля Кабула поставлено на карантин, а тяжко хворих перевезено до Європи.
