Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:40

Міжнародна наукова конференція, присвячена життю і творчості видатного українського вченого Дмитра Чижевського наприкінці минулого тижня закінчилась у Празі


Міжнародна наукова конференція, присвячена життю і творчості видатного українського вченого Дмитра Чижевського наприкінці минулого тижня закінчилась у Празі

Прага, 17 червня 2002 - Не шукайте цього імені в шкільних чи навіть університетських підручниках. Дмитра Чижевського – всесвітньо відомого вченого, радянська наука не визнавала. Не підходило тоталітарній ідеології ні його шляхетське походження, ні погляди, ні наукові переконання, і насамперед тому, що вони відкривали правду про історію України. Нині Чижевський повертається на батьківщину, але й минуле 10-ліття незалежної України тільки ледь наблизило співвітчизникам багатющу спадщину цієї людини, для котрої принципи людської та наукової честі стояли понад усе.

Дмитро Чижевський походив із давнього українського роду з Олександрії, нині Кіровоградської області, там він народився 4 квітня 1894 року. Батьки не мали великих прибутків, та в родині культивувались інші цінності – ідеї просвітництва, науки, духовно наповненого життя, які визначили його подальшу долю. Дмитро Чижевський здобув два дипломи: фізико-математичного факультету Петербурзького університету та історико-філологічного факультету університету Святого Володимира в Києві. Ще студентом його захопили бурхливі революційні події. Однак Чижевський швидко пізнав справжнє обличчя більшовизму, а тому не вагаючись став на бік тих, хто ніколи не змирився з жодним тоталітарним режимом. «Більшовизм не знає гуманності й повертає до варварства. Дивно, що знаходяться поети, які у своїх віршах прославляють цей бандитизм, мов досягнення поступу», - писав він. За ці переконання більшовики вкинули Чижевського до табору, однак йому вдалося втекти. Чижевський виїжджає до Німеччини. На батьківщину він уже ніколи не повернувся, хоча присвятив їй кожен день свого життя.

Головні наукові інтереси Дмитра Чижевського спрямовувались до філософії та літератури, він швидко здобуває авторитет. Чижевського запрошує викладати низка європейських університетів – у Празі, Мюнхені, Гарварді, у Фрайбургу в Німеччині він бере участь у створенні Вільної Української Академії, а в Гайдельберзі засновує інститут славістики. Однак так ніколи і не надійшло до нього запрошення з рідного Києва, де Дмитра Чижевського комуністичний режим без вагань зарахував до «буржуазних націоналістів». Наприклад, академік Білецький назвав фундаментальну й визнану науковим світом працю Чижевського «Історія української літератури» диверсією проти країни Рад.

І все ж режим комуністичної Чехословаччини, намагаючись продемонструвати відкритість свого суспільства, у серпні 1968 року запросив Дмитра Чижевського на 6-й міжнародний з’їзд славістів. Та на кордоні гостя обшукали, всі до останньої сторінки наукові записи, книжки, дослідження були конфісковані. Так приїхав учений до Праги. Вийшовши на трибуну з’їзду, Дмитро Чижевський про це розповів і на знак протесту проти неправди й замовчування його імені в Радянському Союзі від виступу відмовився. Чехи назвали Чижевського героєм, а світ довідався про моральні знущання над ученим із світовим іменем. Це сталось рівно за тиждень до окупації Чехословаччини військами Варшавського пакту.

Дмитро Чижевський – автор майже тисячі наукових праць, серед яких капітальні твори з історії української літератури, порівняльного аналізу слов’янських літератур, історії української філософії. Чижевський – це також праці з логіки й хрестоматія з грецької філософії, монографія «Сковорода». Чижевський – учений-новатор, який увів у науковий обіг такі поняття, як монументальний і орнаментальний стилі в літературі, визначив поняття літератури українського бароко. Він розглядав літературний процес у комплексі й нерозривному зв’язку з історією, соціологією, філософією. Не одне покоління учених ще лущитиме спадщину Дмитра Чижевського, але це потрібно, щоб реабілітувати добре ім’я й престиж української науки у світі.

У празькій науковій конференції взяли участь учені з України, США, Канади, Німеччини, Росії, Чеської Республіки.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG