Київ, 4 серпня 2002 - У своєму зверненні до народу з нагоди 11-ої річниці незалежності держави президент України Леонід Кучма заявив, що боротьбу з бідністю відтепер він бере під свій персональний контроль. Ще раніше про це ж оголосив і прем’єр-міністр Анатолій Кінах. Скидається на те, що влада вирішила позмагатися із представниками лівих сил за соціальну справедливість.
У травні минулого року, одразу ж після свого призначення прем’єр-міністром, боротьбу з бідністю Анатолій Кінах проголосив пріоритетним напрямком у роботі очолюваного ним Кабінету міністрів. Уже через два місяці після цього президент Леонід Кучма своїм указом затвердив розроблену урядом стратегію подолання бідності в Україні. І вже сьогодні, як твердить Анатолій Кінах, можна говорити про позитивні зрушення у соціальній сфері.
Анатолій Кінах
За сім місяців поточного року реальні доходи населення зросли на 18.4, в липні поточного року середня заробітна плата в Україні склала 400 гривень на людину і перевищує офіційний прожитковий мінімум, який визначено на працюючу людину у поточному році, у розмірі 365 гривень. У нас є можливість, спираючись на достатньо високий рівень макрофінансової стабільності, підсилити зростання платоспроможності внутрішнього ринку й громадян.
Сергій Руденко
Крім цього, як твердить міністр соціальної праці й політики Іван Сахань, за останні півтора року в Україні на 55% збільшився у реальному обчисленні розмір пенсій. За його словами, зменшилась у державі і кількість безробітних - із початку року навантаження на одне робоче місце серед безробітних знизилось з 30 до 7 чоловік. Водночас офіційна статистика свідчить, що цього року за межею бідності в Україні перебуває 22% усіх сімей. Це означає, що доход на одну людину становив менше, ніж 175 гривень. Як каже Іван Сахань, кількість сімей, які вважаються бідними, обчислюється, виходячи із суми їхніх витрат, а не доходів. Подібна методика визначення бідності існує у Польщі і, як переконує Іван Сахань, розрахунки свідчать, що показник бідності в Україні нині приблизно такий самий, як і у сусідній Польщі.
Завідувач відділу Інституту світової економіки і міжнародних відносин Олексій Плотников вважає таке порівняння некоректним.
Олексій Плотников
Якщо казати конкретно про досвід Польщі та про методологію обрахування бідності у Польщі та в Україні, все ж таки Польща - це інша країна. У неї багаторічна динаміка зростання, набагато більше ВВП на душу населення, в неї фантастичний у порівнянні з Україною рівень іноземних інвестицій, у неї традиції розвитку індивідуальних господарств. Тобто це не є коректним - використання конкретного досвіду країни чи конкретної методології Польщі в Україні.
Сергій Руденко
З Олексієм Плотниковим погоджується і керівник Департаменту політико-правових програм Інституту порівняльного аналізу Ростислав Павленко.
Ростислав Павленко
Це є некоректним порівнянням, виходячи з того, що за основу обрахунків бралася так звана межа малозабезпеченості або прожитковий мінімум, обрахований як 300 із невеликою сумою гривень, який дійсно покриває останні фізіологічні потреби людини, але далекий від того, щоб людина могла мати квартиру в нормальному районі міста, задовольняти свої культурні, соціальні та інші потреби. А саме такий більш розширений пакет обраховується в західний країнах а тепер і в країнах Східної і Центральної Європи.
У травні минулого року, одразу ж після свого призначення прем’єр-міністром, боротьбу з бідністю Анатолій Кінах проголосив пріоритетним напрямком у роботі очолюваного ним Кабінету міністрів. Уже через два місяці після цього президент Леонід Кучма своїм указом затвердив розроблену урядом стратегію подолання бідності в Україні. І вже сьогодні, як твердить Анатолій Кінах, можна говорити про позитивні зрушення у соціальній сфері.
Анатолій Кінах
За сім місяців поточного року реальні доходи населення зросли на 18.4, в липні поточного року середня заробітна плата в Україні склала 400 гривень на людину і перевищує офіційний прожитковий мінімум, який визначено на працюючу людину у поточному році, у розмірі 365 гривень. У нас є можливість, спираючись на достатньо високий рівень макрофінансової стабільності, підсилити зростання платоспроможності внутрішнього ринку й громадян.
Сергій Руденко
Крім цього, як твердить міністр соціальної праці й політики Іван Сахань, за останні півтора року в Україні на 55% збільшився у реальному обчисленні розмір пенсій. За його словами, зменшилась у державі і кількість безробітних - із початку року навантаження на одне робоче місце серед безробітних знизилось з 30 до 7 чоловік. Водночас офіційна статистика свідчить, що цього року за межею бідності в Україні перебуває 22% усіх сімей. Це означає, що доход на одну людину становив менше, ніж 175 гривень. Як каже Іван Сахань, кількість сімей, які вважаються бідними, обчислюється, виходячи із суми їхніх витрат, а не доходів. Подібна методика визначення бідності існує у Польщі і, як переконує Іван Сахань, розрахунки свідчать, що показник бідності в Україні нині приблизно такий самий, як і у сусідній Польщі.
Завідувач відділу Інституту світової економіки і міжнародних відносин Олексій Плотников вважає таке порівняння некоректним.
Олексій Плотников
Якщо казати конкретно про досвід Польщі та про методологію обрахування бідності у Польщі та в Україні, все ж таки Польща - це інша країна. У неї багаторічна динаміка зростання, набагато більше ВВП на душу населення, в неї фантастичний у порівнянні з Україною рівень іноземних інвестицій, у неї традиції розвитку індивідуальних господарств. Тобто це не є коректним - використання конкретного досвіду країни чи конкретної методології Польщі в Україні.
Сергій Руденко
З Олексієм Плотниковим погоджується і керівник Департаменту політико-правових програм Інституту порівняльного аналізу Ростислав Павленко.
Ростислав Павленко
Це є некоректним порівнянням, виходячи з того, що за основу обрахунків бралася так звана межа малозабезпеченості або прожитковий мінімум, обрахований як 300 із невеликою сумою гривень, який дійсно покриває останні фізіологічні потреби людини, але далекий від того, щоб людина могла мати квартиру в нормальному районі міста, задовольняти свої культурні, соціальні та інші потреби. А саме такий більш розширений пакет обраховується в західний країнах а тепер і в країнах Східної і Центральної Європи.
