Запоріжжя, 25 липня 2003 - На Приморській площі Бердянська з каналізаційного люка виліз і застиг навічно… слюсар-сантехнік. Городяни лагідно охрестили нового героя “дядько Мишко”. Бронзовий слюсар став уже четвертою гумористичною пам”яткою “перлини запорізьких курортів”. До того приморське місто прикрашали: “Бичок-годувальник”, “Крісло бажань” та “Діти лейтенента Шмідта”, пам”ятник якому, до речі, також височить в одному з бердянських парків.
Ідейним натхненником оригінальної скульптури став міський голова Бердянська Валерій Баранов, котрий побачив подібні “викрутаси” для приваблення туристів у Скандинавії. А втілив проект – автор “бичка” та “дітей Шмідта”, місцевий скульптор Микола Мироненко.
Охочих сфотографуватися з “новинкою сезону” наразі не менше, ніж із його бронзовими попередниками. Вже знайшлися й охочі “докласти руку”, точніше, ногу, до пам”ятки: мундштук дядькової цигарки розтрощили у перший же день. “Мишка” швиденько відремонтували, а поблизу поставили міліціянтів.
Ідейним натхненником оригінальної скульптури став міський голова Бердянська Валерій Баранов, котрий побачив подібні “викрутаси” для приваблення туристів у Скандинавії. А втілив проект – автор “бичка” та “дітей Шмідта”, місцевий скульптор Микола Мироненко.
Охочих сфотографуватися з “новинкою сезону” наразі не менше, ніж із його бронзовими попередниками. Вже знайшлися й охочі “докласти руку”, точніше, ногу, до пам”ятки: мундштук дядькової цигарки розтрощили у перший же день. “Мишка” швиденько відремонтували, а поблизу поставили міліціянтів.
