Прага, 20 серпня 2003 - У липні цього року помер у Москві Степан Червоненко – “дипломат окупації”, як називають його громадяни колишньої Чехословаччини. Червоненко, тодішній посол Радянського Союзу, відіграв одну з найактивніших ролей у кривавому придушенні танками “празької весни”. У цьому контексті чеська преса звернула увагу на нинішні публікації окремих російських газет, котрі про Червоненка відгукнулись, як про здібного дипломата, що завжди вміло вирішував найскладніші проблеми.
“Дипломат окупації” Степан Червоненко прибув до Праги як радянський посол в 1965 році. Звідси він справно надсилав до Москви інформації про реформаційний рух і небезпеку інакомислія. Так само справно передавав вказівки з центру тодішньому керівництву Чехословаччини. Саме Червоненко в ніч на 21 серпня 68-го року викликав “на килим” президента країни Людвіка Свободу, щоб переказати наказ Москви: “Не чинити жодного опору війську Варшавського договору”. Червоненко також був серед перших, хто взяв участь у створенні так званого робітничо-селянського уряду. У дні, коли чехи відзначають 35 річницю кривавих подій серпня 68-го року, спомини про ці події виринають з новою силою.
Але чи всі пам’ятають про радянські танки в самому центрі Праги, на Вацлавській площі й сотні кривавих розправ над тими, хто все ж так званим союзникам не підкорився? На Вацлавській площі, на тому самому місці, де на знак протесту проти окупації празький студент Ян Палах самоспаленням закінчив життя і де встановлений йому символічний пам’ятник, ми провели малу анкету. На запитання: “Яка подія сталась 21 серпня 1968 року?” - почули:
Голос: Господи, не знаю. Не знаю.
Голос: Ну, так я не знаю.
Голос: Приїхали росіяни.
Голос: Ну, я не знаю.
Голос: Напало на нас радянське військо, союзне військо.
О.Пеленська: А чи це якось змінило ваше життя ?
Голос: Ні, мені ні.
Голос: Я тоді була досить мала, багато не пам’ятаю. Але пам’ятаю танки, які їздили навколо нас.
О.Пеленська: А чи мали ці події вплив на ваше життя ?
Голос: Від того часу в нас змінилось життя.
Голос: Сказати, що ми конкретно постраждали, то ні. Але психічно події, звичайно, моєї родини торкнулось.
О.Пеленська: Що сталось 21 серпня 68 року ?
Голос: Ввійшло російське військо на наші терени, а також інші війська, як було домовлено. Сталось так на лист-запрошення, під яким у Москві поставили свої підписи 11 з 12 наших керівників. Звичайно, це змінило життя в нашій країні. Був зупинений розвиток демократії й “празької весни”.
Про окупацію Чехословаччини і про Яна Палаха пам’ятають очевидці цих подій. Однак чеська молодь про своїх героїв і події з найновішої історії не знає.
“Дипломат окупації” Степан Червоненко прибув до Праги як радянський посол в 1965 році. Звідси він справно надсилав до Москви інформації про реформаційний рух і небезпеку інакомислія. Так само справно передавав вказівки з центру тодішньому керівництву Чехословаччини. Саме Червоненко в ніч на 21 серпня 68-го року викликав “на килим” президента країни Людвіка Свободу, щоб переказати наказ Москви: “Не чинити жодного опору війську Варшавського договору”. Червоненко також був серед перших, хто взяв участь у створенні так званого робітничо-селянського уряду. У дні, коли чехи відзначають 35 річницю кривавих подій серпня 68-го року, спомини про ці події виринають з новою силою.
Але чи всі пам’ятають про радянські танки в самому центрі Праги, на Вацлавській площі й сотні кривавих розправ над тими, хто все ж так званим союзникам не підкорився? На Вацлавській площі, на тому самому місці, де на знак протесту проти окупації празький студент Ян Палах самоспаленням закінчив життя і де встановлений йому символічний пам’ятник, ми провели малу анкету. На запитання: “Яка подія сталась 21 серпня 1968 року?” - почули:
Голос: Господи, не знаю. Не знаю.
Голос: Ну, так я не знаю.
Голос: Приїхали росіяни.
Голос: Ну, я не знаю.
Голос: Напало на нас радянське військо, союзне військо.
О.Пеленська: А чи це якось змінило ваше життя ?
Голос: Ні, мені ні.
Голос: Я тоді була досить мала, багато не пам’ятаю. Але пам’ятаю танки, які їздили навколо нас.
О.Пеленська: А чи мали ці події вплив на ваше життя ?
Голос: Від того часу в нас змінилось життя.
Голос: Сказати, що ми конкретно постраждали, то ні. Але психічно події, звичайно, моєї родини торкнулось.
О.Пеленська: Що сталось 21 серпня 68 року ?
Голос: Ввійшло російське військо на наші терени, а також інші війська, як було домовлено. Сталось так на лист-запрошення, під яким у Москві поставили свої підписи 11 з 12 наших керівників. Звичайно, це змінило життя в нашій країні. Був зупинений розвиток демократії й “празької весни”.
Про окупацію Чехословаччини і про Яна Палаха пам’ятають очевидці цих подій. Однак чеська молодь про своїх героїв і події з найновішої історії не знає.
