Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 09:14

“Альтернатива”


Андрій Охрімович “Альтернатива”

Київ, 30 жовтня 2003 року.

Андрій Охрімович

Карикатура – сатиричне, чи гумористичне зображення на суспільно-політичну, або побутову тему. Здавна карикатура використовувалась, як ідеологічна зброя в класовій боротьбі. В СРСР досягла розцвіту політична карикатура, яка безпощадно розвінчує фашизм, американський імперіалізм та його агентів; велику роль карикатура грає і як засіб боротьби з пережитками капіталізму в побуті.

(Енциклопедичний словник “Большой совєтской енциклопєдіі”. 1954 рік).

Ганна Стеців

Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Альтернатива”. Експеримент в мистецтві, науці, політиці, і просто у житті...

Як ви уже здогадались, мова нині піде про складне і часом небезпечне мистецтво карикатури. Енциклопедичний словник за п’ятдесят четвертий рік минулого століття, даючи визначення цьому жанру, на хвильку повертає нас у той час, коли художник за найменший правдивий штрих запросто міг загриміти до білих ведмедів.

Альтернативними до дубових формул радянського часу є думки окремо взятих мудрих людей. Скажімо, Бернард Шоу вважає, що дійсно розумна думка – завжди іронічна. А Франсуа де Ларошфуко переконує нас в тому, що в людях не так смішні ті якості, які їм притаманні, як ті, на які вони претендують. Ну а Фрідріх Ніцше потрактовує гумор, як грізну зброю. “Вбивають не гнівом, а сміхом”, - вважає він.

Гості нинішньої “Альтернативи”: карикатурист газети “Дзеркало тижня” Олег Смаль та майстер філософської карикатури Олександр Явтушенко. Модерує Ганна Стеців, текстмейкер – Віктор Недоступ, автор – Андрій Охрімович.

Олег Смаль Оскільки я працюю в жанрі політичної карикатури, мені доводиться фільтрувати те, що показує телевізор, те, що пишуть газети, те, що говорить радіо. Часом через цей фільтр виходить таке, що язик не повертається його чимось назвати. І по змозі смішно доводиться те малювати. Хоча в політиці так виходить: що ж тут малювати, де ж тут смішно: то літак впаде, до ракетою щось зіб’ють, то дамби якісь будують. Проте доводиться якось веселити народ, щоб нестрашно було жити.

Олександр Явтушенко

Я, як запеклий читач, чітко знаю, в яких виданнях є цікаві карикатуристи, на малюнки яких звертаєш увагу, тому що це є стиль, це є, певною мірою, ступінь свободи. Не всі видання мають таку свободу і внутрішнє право намалювати те, що вони малюють. Насправді дуже мало видань, які малюють контраверсійні, дошкульні карикатури.

Олег Смаль

До речі, мені працювати в цьому жанрі досить важко, тому що, як сказав Сашко, існує дуже обмежене коло видань, які друкують політичну карикатуру, тобто карикатуру не з якимись так алегоричними зайчиками, з удавчиками, а з конкретними персонажами. Зайчиків малювали і в радянські часи, отримуючи пристойну заробітну платню.

Ганна Стеців

Іван Грозний намагався навчити московитів посміхатись. Під час своїх прогулянок тим, хто не посміхається, він наказував рубати голови. Теперішні росіяни вважають його родоначальником “чорного” гумору.

Олег Смаль

Якось я потрапив до Шевченківського суду міста Києва через те, що позивач побачив якусь схожість своєї персони з моєю карикатурою. Суд сам був подібний до карикатури. Сума позову в голову не вкладалася - 120 мільярдів гривень. Ми завжди перепитували: “А може мільйонів?” На що нам уточнювали: “Ні-ні, мільярдів”. Кілька бюджетів України! Як ви розумієте, виграти йому, на щастя для мене, не вдалося. Але, можливо, для держави, то було б краще – ми ж тоді б процвітали!

Ганна Стеців

На загал, мистецтво карикатури з’явилось раніше од самого слова “карикатура”. Хто ж був першим пересмішником? Може диявол? Хіба не він придумав мавпу – живу карикатуру на творця. Але карикатуристом номер один був сам Бог, який сотворив диявола, першу і кращу карикатуру всіх часів. Можливо у хвилини творчості він посміхався, не відаючи, що творить, і навіть зареготав, побачивши кінцевий результат, але згодом йому було не до сміху. “Витвір мистецтва” зажив власним життям.

(В. Іванов. Стаття “Коли з’явилась карикатура?” Сайт “Карелія.ру.”).

Олег Смаль

Я думаю, що зв’язок між політичною карикатурою і свободою не такий вже і чіткий. Наприклад, відомий демократ Адольф Гітлер, який в 33-му році шляхом всенародного волевиявлення прийшов до влади, в 33-му році відразу видав збірку карикатури, яка називалася “Кращі карикатури на Адольфа Гітлера за останні 10 років”.

Олександр Явтушенко

Мені видається, що це був піар-хід.

Олег Смаль

Це цілком можливо. Але, як Ви розумієте, зв’язку між демократією і любов’ю Гітлера до карикатури немає ніякого.

Андрій Охрімович

А от, наприклад, соціал-демократи як реагують на карикатури? В них відчувається присутність чи відсутність почуття гумору?

Олег Смаль

Чесно кажучи, я навіть переконаний, що шкоди Україні люди, в яких аж занадто: навіть і підштаники вишиті хрестиком, приносять більше, ніж копачі дамби на Тузлі. Я пригадую приклад. На початку 90-х на Андріївському узвозі виставив я карикатуру, на якій був намальований Т.Шевченко зі значком тризуба на грудях, в папасі з жовто-блакитною стрічкою партизанською. Відразу знайшовся якийсь: “Як ви можете Т.Г.Шевченка чіпати. Це ж святе!” Я на це: “Та у Т.Г.Шевченка було прекрасне почуття гумору. Ви читали його щоденники?” Та де ж там – вони ж написані російською.

Ганна Стеців

За патріархату борці за правду і справедливість, в більшості своїй, гумору не розуміючи, вбивали і з’їдали карикатуристів на місці злочину. Але до решти звести їх не змогли. Тому вчені досі знаходять карикатури тих часів. У людей завжди була жива потреба сміятися над іншими. Карикатура перетворює ворога у жалюгідного пігмея або ж на потвору і в таких ось перетвореннях “черпає задоволення”.

(В. Іванов. Сайт “Карелія.ру.”).

Андрій Охрімович

Переведемо розмову на Сашка. Наскільки я знаю, Сашко займається ще й філософською карикатурою. Де тут межа? В чому тут різниця?

Олександр Явтушенко

В принципі, я більше унебезпечений від таких позовів в суд, хоча в деяких моїх персонажах хтось може побачити і себе. Це безперечно так. Але філософська карикатура, вона поза злобою дня, вона за тим пульсом, який ми переживаємо щодня, за новинами політичними, має універсальний статус: її можна намалювати будь-де, будь-коли. Сьогодні, завтра, через тисячу років вона залишиться актуальною.

Андрій Охрімович

Її, очевидно, можна назвати карикатурою на повний тип людей?

Олександр Явтушенко

І на певні категорії людських патологій, людських слабкостей, людських гріхів, яких завжди було повно. В цьому сенсі для карикатуриста непочатий край роботи.

Олег Смаль

Політична карикатура в моєму розумінні – це, як пиво в одноразовій тарі: випив – викинув. Там через рік будеш дивитися на ту карикатуру і не зможеш пригадати, що то за політик, і чи він був взагалі. А от філософська карикатура, яка зачіпає вічні теми, то вона нагадує вино, яке лежить в підвалах в Масандрі: воно може лежати там і 10, і 20 і 100 років і від того стає тільки краще.

Олександр Явтушенко

Але на захист політичної карикатури я хочу сказати, що все ж таки і тут повторюються схеми жорстких розкладів. Не дивлячись на те, що персонажі міняються (інші прізвища, вибачте, інші мармизи), але сутність лишається тією ж самою. Тобто це все одно якась боротьба, між якимись силами, і так чи інакше це є фіксація цього процесу карикатуристом, коли його можна назвати рекордсменом з кількості політичних шаржів нашого президента. Я не думаю, що хтось інший намалював таку кількість, вибачте, “кучм”.

Андрій Охрімович

Цікаво було б знати, чи Кучма видасть подібний альбом Адольфа Гітлера? Тільки той видавав альбом на свій прихід, а цей – на свій відхід, мабуть.

Олександр Явтушенко

А це цікава думка. І взагалі, цікаво було б з’ясувати наявність почуття гумору і ступінь цього почуття гумору наших політиків.

Андрій Охрімович

Наявність гумору тут потрібно перевіряти, тому що людина без почуття гумору є страшнувата, при зустрічі з нею аж “зябка дєлається”.

Олександр Явтушенко

Ти знаєш, я рідко помічаю, щоб кандидати в депутати чи якісь інші виборні посади користувалися послугами карикатуристів.

Олег Смаль

Я можу вам сказати, що за тижнів два до виборів в мене почнуть деренчати телефони, як правило, це люди, в яких на грудях і на спині написано “демократи”: страшенно свідомі, які знають, що от за два тижні загине демократія, і треба її рятувати саме за 2 тижні до виборів, а ніби не щодня. Тоді розпочинається робота. Після виборів моментально телефон затихає.

Олександр Явтушенко

В мене теж.

Ганна Стеців

В більш цивілізовані часи, наприклад, у стародавньому Єгипті, карикатуристи малювали на папірусі і сатирою не зловживали. Рамзесу третьому сподобалось, що його намалювали левом, та ще й таким, що виграв у шашки мішочок золота. Відтоді бере початок “позитивна карикатура”.

Андрій Охрімович

Чи зробив хтось із вас карикатуру по цій гарячій темі “Тузла”? До якого жанру належить ця тема: до філософського чи до гострополітичного?

Олександр Явтушенко

Я думаю, що це гострополітична карикатура.

Олег Смаль

Я вже дві карикатури на тему “Тузли” в “Дзеркалі тижня” намалював. Відкрию вам невеличкий секрет: я вів переговори з представниками російського посольства, щоб там організувати виставку “Карикатури українсько-російських відносин”. Сподіваюся, що це питання буде розглянуте у відповідних інстанціях.

Андрій Охрімович

А від кого чекати “наїзду”: від наших націоналістів чи від російських шовіністів?

Олег Смаль

Я думаю, що по голові отримаю і від тих, і від інших.

Олександр Явтушенко

Мені чомусь видається, що якщо у посла Черномирдіна і є почуття гумору, то воно досить специфічне.

Олег Смаль

Мені не так часто доводиться спілкуватися з політиками, але з Черномирдіним довелося таки спілкуватися. Нічого. Нормально.

Андрій Охрімович

Спробуємо зачепити ще одну тему – вона стосується Сашка. Мені відомо, що він – музикознавець. І от цікаво, чи можемо ми говорити про музичну карикатуру?

Олександр Явтушенко

Можемо, тому що в музиці є дуже багато зразків, які я назвав би “сміховою культурою музичною”. І в українському фольклорі існує цілий пласт таких прикладів. Згадайте жартівливі пісні, весільні пісні. Дуже багато веселих, пародійних, яких завгодно пісень, які вказують на те, що українська нація здорова нація, тому що вона любить і вміє сміятися. Ми маємо цілий пласт сміхової культури, яка так чи інакше існує зараз в живій творчості живих, нині сущих команд, артистів, виконавців.

Я не хотів би говорити про надто пародійні, надто кітчеві зразки цієї культури. Стосовно здорового і талановитого гумору, то я назвав би такі команди, як “Брати Гадюкині”, “Жаба в дережаблі”, деякі пісні “ВВ”. Суто музичних пародій теж багато.

Андрій Охрімович

Бретон якось зазначив, що гумор є головним нервом сучасного мистецтва, яке прагне бути легким, іронічним. Мистецтво генія сюрреалізму Сальвадора Далі має енергію філософського гумору: риби, які беруть участь в кориді, годинник стікає мертвим деревом...

Він був паяцом у вищому сенсі цього слова. Згадаймо його незабутній фрак, до якого було прикріплено вісім маленьких пляшечок лікеру з мертвою мухою в кожній. Подібний костюм нагадує стару гравюру – символ молодого виноградного вина у вигляді юнака в штанах “глечиках” обвішаного пляшечками, гронами винограду та дзвіночками.

Ганна Стеців

На цьому все. Нинішню “Альтернативу” творили карикатурист газети “Дзеркало тижня” Олег Смаль та майстер філософської карикатури Олександр Явтушенко. Текстмейкер – Віктор Недоступ. Модерувала Ганна Стеців. Автор – Андрій Охрімович. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень. Говорить радіо “Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG