Напередодні офіційного візиту до Сирії білоруський президент Аляксандр Лукашенка дав інтерв’ю сирійській газеті «Аль Баас», в якому заявив, що Сирія є його давнім союзником. Проте розмова зайшла не лише про двосторонні стосунки Білорусі та Сирії. Президент Лукашенка зробив кілька цікавих заяв про Ірак та США.

Мінськ, 5 грудня 2003 – Аляксандр Лукашенка наголосив, що головний урок Іраку полягає в тому, що жодна супердержава, яка має величезну силу та зброю, не може перемогти народ, що хоче бути незалежним та жити за своїми законами. Цитую: “Свідченням того є Ірак. Здавалося б, ну що там – зараз скинемо суперточну зброю, розбомбимо країну і завтра житимемо там, як ми вважаємо потрібним, побудуємо там суспільство таке, яке хоче керівництво Америки. Цього не відбулося. Це головний урок для майбутніх агресорів. Перш ,ніж бомбувати незалежну державу, нехай вона менша, слабша, треба сильно подумати”, – заявив президент Білорусі. Він також додав, що “американське керівництво й саме раде було б вийти з Іраку, щоб хоча б якось зберегти обличчя”, проте амбіції монстра не дозволяють американцям зробити саме так. Аляксандр Лукашенка сказав: “Чим далі це триватиме, чим далі залишатимуться окупаційні війська різних держав, тим гірше буде для них. Вже весь світ бачить: іракці не здаються, вони ніколи не схилять свою голову перед окупацією”, – переконаний білоруський лідер.

Кореспонденти сирійської газети “Аль Баас” повідомили Аляксандрові Лукашенці, що до нього арабські народи ставляться з величезною повагою, подякували йому за добре ставлення до Сирії. У відповідь на це президент Білорусі заявив: “Я завжди робив усе, що обіцяв. Ніколи не ховався за спинами. У всіх конфліктах виступав за арабський народ, за ту політику, яку вони самі хочуть проводити”.

Президент Лукашенка також піддав критиці американську політику неолібералізму. Він зауважив, що вона призводить до “оголтєлого реформування”, тому в світі все більше людей негативно до неї ставиться, багато хто усвідомлює, що це шлях у нікуди. За словами білоруського президента, ця політика потрібна деяким державам для утвердження своєї гегемонії. А ось Білорусь тримається політики стриманого консерватизму, і результати її, за словами Аляксандра Лукашенки, такі: країна досягла рівня 1991 року, який білоруський лідер вважає найкращим за економічними індикаторами. Цю заяву білоруський президент зробив напередодні 12-річчя скасування СРСР у Біловезькій пущі. Варто нагадати, що 91 року в Білорусі були величезні черги за продуктами та дефіцит майже всіх товарів.