Угорщина, 10 грудня 2003 – З 8 до 10 грудня в Будапешті відбулася міжнародна наукова конференція істориків з нагоди 70-ї річниці голодомору в Україні. Захід організувало українське самоврядування в Угорщині за підтримки Фонду нацменшин і столичного Музею терору.
Конференції передувало відкриття тематичної виставки фотоматеріалів та експонатів про голодомор у часі від 1932 до 1933 року в будапештському Музеї терору 8 грудня. Цей унікальний у своєму роді заклад створений кілька літ тому з ініціативи консервативного уряду Угорщини періоду 1998-2002 років. Основна ідея експозиції – наочна демонстрація документів про злочини тоталітарних режимів Угорщини ХХ століття.
Учасників виставки привітала голова Державного самоврядування українців Угорщини Ярослава Хортяні. Перед численним зібранням також виступила директор Музею терору Марія Шмідт. Крім аспидських методів винищення мільйонів українців під час голодомору, сказала вона, тоталітарний режим вражає сучасників невпинною брехнею тих років. За словами пані Шмідт, постійною неправдою тиранія хотіла витіснити в мізках людей саму пам’ять про жертви геноциду. Чорним демонам обману таки вдалося ошукати людей на якийсь час, і тому минуле повинне говорити до нас мовою правди, сказала Марія Шмідт.
Лист угорського уряду до учасників будапештської конференції читав актор Ґабор Кисель. Відтак у скорботній тиші присутні слухали виступ ужгородського греко-католицького хору “Кредо”.
Від українського уряду привітання виголосив міністр культури України Юрій Богуцький. Він сказав, що в цьому році штучний характер голодомору визнано найвищими державними інституціями України, а український уряд звернувся до міжнародної спільноти з проханням визнати голодомор в Україні актом винищення українського народу. Він висловив подяку угорському парламенту й урядові за висловлену солідарність з українською нацією 24 листопада поточного року в резолюції Національних Зборів Угорщини. Пан Богуцький також високо оцінив підтримку Угорщини в цьому питанні, коли вона приєдналась до спільної заяви, розповсюдженої під час роботи 58-ї сесії Генеральної асамблеї ООН За словами міністра, виставка в Музеї терору Угорщини стала першою помітною акцією в країнах Центральної Європи на відзначення 70-ї річниці голодомору в Україні.
8 грудня ввечері в одному з будапештських храмів на вулиці Головній, 88 відбулася греко-католицька заупокійна літургія за українцями, що вмерли голодною смертю в 1932-33 роках. Учасники служби Божої запалили свічки і поклали їх на місце майбутнього монумента жертвам голодомору в Україні.
9 грудня в одному з приміщень Музею терору розпочалася наукова конференція. На ній було представлено близько півтора десятка доповідей. Історики з України, Англії, Франції та Угорщини торкнулися широкого спектру подій в Україні другої чверті ХХ століття. Серед інших свої виступи підготували професор університету Сорбонни Володимир Косик, відомий угорський історик і дослідник сталінізму Міклош Кун, киянин Сергій Білокінь, філософ та історичний публіцист Євген Сверстюк з України, історик Ярослава Хортяні з Угорщини та інші.
10 грудня учасники конференції здійснили автобусну поїздку в місто Тигонь на узбережжі о.Балатон. Вони поклали квіти до пам’ятника київської княжни Анастасії, дочки Ярослава Мудрого і дружини угорського короля Андраша.
Конференції передувало відкриття тематичної виставки фотоматеріалів та експонатів про голодомор у часі від 1932 до 1933 року в будапештському Музеї терору 8 грудня. Цей унікальний у своєму роді заклад створений кілька літ тому з ініціативи консервативного уряду Угорщини періоду 1998-2002 років. Основна ідея експозиції – наочна демонстрація документів про злочини тоталітарних режимів Угорщини ХХ століття.
Учасників виставки привітала голова Державного самоврядування українців Угорщини Ярослава Хортяні. Перед численним зібранням також виступила директор Музею терору Марія Шмідт. Крім аспидських методів винищення мільйонів українців під час голодомору, сказала вона, тоталітарний режим вражає сучасників невпинною брехнею тих років. За словами пані Шмідт, постійною неправдою тиранія хотіла витіснити в мізках людей саму пам’ять про жертви геноциду. Чорним демонам обману таки вдалося ошукати людей на якийсь час, і тому минуле повинне говорити до нас мовою правди, сказала Марія Шмідт.
Лист угорського уряду до учасників будапештської конференції читав актор Ґабор Кисель. Відтак у скорботній тиші присутні слухали виступ ужгородського греко-католицького хору “Кредо”.
Від українського уряду привітання виголосив міністр культури України Юрій Богуцький. Він сказав, що в цьому році штучний характер голодомору визнано найвищими державними інституціями України, а український уряд звернувся до міжнародної спільноти з проханням визнати голодомор в Україні актом винищення українського народу. Він висловив подяку угорському парламенту й урядові за висловлену солідарність з українською нацією 24 листопада поточного року в резолюції Національних Зборів Угорщини. Пан Богуцький також високо оцінив підтримку Угорщини в цьому питанні, коли вона приєдналась до спільної заяви, розповсюдженої під час роботи 58-ї сесії Генеральної асамблеї ООН За словами міністра, виставка в Музеї терору Угорщини стала першою помітною акцією в країнах Центральної Європи на відзначення 70-ї річниці голодомору в Україні.
8 грудня ввечері в одному з будапештських храмів на вулиці Головній, 88 відбулася греко-католицька заупокійна літургія за українцями, що вмерли голодною смертю в 1932-33 роках. Учасники служби Божої запалили свічки і поклали їх на місце майбутнього монумента жертвам голодомору в Україні.
9 грудня в одному з приміщень Музею терору розпочалася наукова конференція. На ній було представлено близько півтора десятка доповідей. Історики з України, Англії, Франції та Угорщини торкнулися широкого спектру подій в Україні другої чверті ХХ століття. Серед інших свої виступи підготували професор університету Сорбонни Володимир Косик, відомий угорський історик і дослідник сталінізму Міклош Кун, киянин Сергій Білокінь, філософ та історичний публіцист Євген Сверстюк з України, історик Ярослава Хортяні з Угорщини та інші.
10 грудня учасники конференції здійснили автобусну поїздку в місто Тигонь на узбережжі о.Балатон. Вони поклали квіти до пам’ятника київської княжни Анастасії, дочки Ярослава Мудрого і дружини угорського короля Андраша.
