Прага, 12 грудня 2003 – З усього видно, погляди Йоко Оно з часів легендарних “Бітлз” не змінились: авторка і далі підтримує гуманітарні ініціативи, не перестає боротись за права жінок, допомагає дітям.
Дуже різні жіночі обличчя, різний колір шкіри, різні країни, між якими часто лежать тисячі кілометрів, але повсюди одна непроста доля жінки у світі, повному безправ’я, фізичних і моральних знущань, злиднів, цивілізаційних захворювань. Йоко Оно почала фотографувати ще на початку 60-х років. Те, що здавалось звичайним захопленням молодості, з часом переросло в потребу і навіть переконання. Йоко Оно своїми фотографіями звертає увагу на прості людські долі, на потребу діалогу і небайдужості до світу людини. А від 1996 року до її фотовиставок долучився один обов’язковий експонат – ялинка бажань. Ця традиція походить з Японії, звідки Йойо Оно родом. На ялинку кожна з відвідувачок може повісити записочку з бажанням, наприклад, “Здоров’я”, “Кохання”, “Подорож” чи, скажімо, “Щастя” – такі собі звичайні жіночі прагнення. Ялинка бажань засвітилась і в Празі.
Йоко Оно цього року відзначила 70. У 1966 році після двох невдалих шлюбів вона приїхала до Лондона. Саме там познайомилась з Джоном Ленноном і ця зустріч визначила долю обох на все життя. Можна сказати і так: музикально обдарована, з добрим художнім смаком Йоко Оно внесла до групи “Бітлз” емоційність, потребу відкритого спілкування. Йоко Оно сама співала, задовольнивши вимоги багатьох шанувальників свого таланту, як ось ця пісня, яку вона по смерті Джона присвятила йому.
У Празі фотовиставка з неодмінною ялинкою жіночих бажань відкрилась у престижній приватній галереї “Совові млини”, що на Малій Страні в самому центрі столиці. На вернісажі було багато гостей, а потім всі разом пішли на зустріч з самим Ленноном. Стіна Джона Леннона постала у Празі в 1988 році, тобто в рік його загибелі. На стіні сґрафіто – портрет легендарного співака, а поруч вірші, рисунки, написи, присвячені його пам’яті. До них Йоко Оно долучила свій підпис. Відтепер і в Празі зустрілись назавжди Йоко Оно і Джон Леннон, зустрілись, як у музиці й у пісні.
Дуже різні жіночі обличчя, різний колір шкіри, різні країни, між якими часто лежать тисячі кілометрів, але повсюди одна непроста доля жінки у світі, повному безправ’я, фізичних і моральних знущань, злиднів, цивілізаційних захворювань. Йоко Оно почала фотографувати ще на початку 60-х років. Те, що здавалось звичайним захопленням молодості, з часом переросло в потребу і навіть переконання. Йоко Оно своїми фотографіями звертає увагу на прості людські долі, на потребу діалогу і небайдужості до світу людини. А від 1996 року до її фотовиставок долучився один обов’язковий експонат – ялинка бажань. Ця традиція походить з Японії, звідки Йойо Оно родом. На ялинку кожна з відвідувачок може повісити записочку з бажанням, наприклад, “Здоров’я”, “Кохання”, “Подорож” чи, скажімо, “Щастя” – такі собі звичайні жіночі прагнення. Ялинка бажань засвітилась і в Празі.
Йоко Оно цього року відзначила 70. У 1966 році після двох невдалих шлюбів вона приїхала до Лондона. Саме там познайомилась з Джоном Ленноном і ця зустріч визначила долю обох на все життя. Можна сказати і так: музикально обдарована, з добрим художнім смаком Йоко Оно внесла до групи “Бітлз” емоційність, потребу відкритого спілкування. Йоко Оно сама співала, задовольнивши вимоги багатьох шанувальників свого таланту, як ось ця пісня, яку вона по смерті Джона присвятила йому.
У Празі фотовиставка з неодмінною ялинкою жіночих бажань відкрилась у престижній приватній галереї “Совові млини”, що на Малій Страні в самому центрі столиці. На вернісажі було багато гостей, а потім всі разом пішли на зустріч з самим Ленноном. Стіна Джона Леннона постала у Празі в 1988 році, тобто в рік його загибелі. На стіні сґрафіто – портрет легендарного співака, а поруч вірші, рисунки, написи, присвячені його пам’яті. До них Йоко Оно долучила свій підпис. Відтепер і в Празі зустрілись назавжди Йоко Оно і Джон Леннон, зустрілись, як у музиці й у пісні.
