Світовий конгрес угорців і Союз судетських німців Австрії виступають за скасування декретів Бенеша.

Угорщина, 3 лютого 2004 – Світовий конгрес угорців і Союз судетських німців Австрії вирішили об’єднати зусилля у спільній акції за скасування декретів чехословацького президента Едуарда Бенеша. Після ІІ Світової війни ці урядові акти, як відомо, стали причиною примусового виселення великої кількості судетських німців і словацьких угорців з земель, де вони народилися. Ініціатори акції заявляють, що прагнуть відновити історичну справедливість щодо цих двох нацменшин колишньої ЧССР. Однак громадськість Чехії та Словаччини разом з урядами цих країн далеко неоднозначно сприймає такі кроки.

2 лютого в Будапешті зустрілися керівники Світового конгресу угорців і Союзу судетських німців Австрії, щоб започаткувати спільну справу. Акція цих організацій матиме кілька етапів. Насамперед представники СКУ і ССНА поїдуть до Брюсселя. Вони протестуватимуть перед мерією бельгійської столиці, адже в цьому західноєвропейському місті один із проспектів названо на честь післявоєнного президента Чехословаччини Едуарда Бенеша, автора згаданих декретів. Але головною метою вихідців із Судетської області та угорських районів Словаччини, які проживають нині за кордоном, є скасування декретів цього лідера повоєнної ЧССР. Причому зробити це, на думку учасників учорашньої наради в Будапешті, повинні вже правонаступниці цієї федеративної держави – Чехія і Словаччина, які в травні поточного року стануть повноправними членами Євросоюзу. Оскільки Брюссель є столицею даної організації, то репресовані меншини домагатимуться правди саме через ЄС.

Важко сказати наперед, як поставиться мерія Брюсселя до вимоги закордонних громадських організацій перейменувати один із проспектів бельгійської столиці. Едуард Бенеш відомий своїми антифашистськими поглядами. Він тривалий час мешкав у вигнанні за кордоном після окупації Німеччиною Чехословаччини наприкінці 30 років минулого століття. Також не можна знати реакції головних європейських інституцій на домагання Світового конгресу угорців і Союзу судетських німців Австрії. Чому? Справа в тому, що спроби привернути увагу західноєвропейських держав до цієї проблеми вже були. Кілька років тому про це заявив на одному з брюссельських форумів колишній прем’єр-міністр Угорщини консерватор Віктор Орбан. Його підтримали деякі громадські організації Німеччини, зокрема земляцтва судетських німців. Однак Європа, особливо такі країни, як Франція, Бельгія, Велика Британія, Греція відреагували на пропозицію скасування декретів Бенеша прохолодно, не кажучи про Чехію та Словаччину. Тут побутує думка, що визнання недійсними урядових актів чехословацького президента Бенеша може стати початком відродження нацистського реваншизму і, чого доброго, навіть пробудить територіальні апетити в сусідніх державах. Тому спроби судетських німців і репресованих словацьких угорців домогтися відновлення історичної справедливості не зовсім вписуються в модель повоєнної Європи і Гельсинкських домовленостей. Водночас подібні ініціативи допоможуть правим організаціям в Німеччині, Австрії, Угорщині активізувати свою діяльність аж до певної консолідації партійних сил. Німецькі праві неохоче розвивають судетську тему, бо чеський уряд займає в цьому питанні принципову позицію. Так само чинять і словаки, коли зустрічаються з угорськими урядовими делегаціями. Останнього разу декрети Бенеша стали справжнім каменем спотикання між колишнім консервативним урядом Орбана і словацьким Мікулаша Дзюринди. І лише зміна кабінету міністрів у Будапешті 2002 року зробила можливим продовження конструктивного діалогу. Але відтоді ніхто з партнерів ані жестом, ані натяком не прохоплюється про декрети, бо це одразу посилює конфронтацію.