Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 20:36

“Моніторинг тижня”


Марина Пирожук “Моніторинг тижня”

Прага, 14 лютого 2004 року.

Марина Пирожук

Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилі радіо “Свобода”. В ефірі “Моніторинг тижня”, програма про найважливіші події в Україні та світі очима наших кореспондентів. З празької студії вас вітає Марина Пирожук.

Почнемо з огляду головних подій тижня, який підготував мій колега Василь Дарчук.

Василь Дарчук

Почнемо наш огляд від Іраку, де терористичні атаки і сутички між коаліційними підрозділами і новими іракськими формуваннями, з одного боку, і прорежимними терористичними групами, з другого, протягом тижня не припинялися. У вівторок у місті Ель-Ескандерія унаслідок вибуху бомби неподалік від поліцейської дільниці загинуло 50 осіб, переважно мирних жителів. Відразу ж наступного дня у центрі Багдада під будинком, де ведеться набір молоді до нової іракської армії, вибухнула запаркована машина, начинена вибухівкою. 47 людей загинули і понад 50 були поранені.

Таким чином, протягом тижня загинуло принаймні 100 осіб і стільки ж було поранено. Керівник тимчасової коаліційної адміністрації у Багдаді Пол Бремер висловив співчуття іракському народові і заявив про намір дати відсіч терористам. Тим часом журналісти повідомляють з Іраку про поширеного “Аль-Каїдою” листа із залякуванням дальшими терактами. Згідно із припущеннями, автором листа є йорданський екстреміст Мусаб Аль-Заркауї, зв’язаний із терористичною мережею “Аль-Каїда”. Американське командування оголосило нагороду в 10 мільйонів доларів за допомогу в пошуках і арешті терориста.

Протягом тижня прорежимні групи здійснили кілька інших терористичних атак на коаліційні підрозділи, у тому числі невдалий замах на життя американського генерала Джона Абізаїда. До цього слід додати також, що протягом кількох днів, аж до п’ятниці, в Іраку перебувала група фахівців ООН, завданням якої було визначити можливості проведення загальних виборів до передання коаліційним командуванням влади іракському тимчасовому керівництву до 1 липня.

Таких виборів вимагають шиїтські лідери Іраку, сподіваючись зайняти в новому керівництві домінуючу позицію. Протягом тижня в шиїтських містах на півдні країни тривали організовані ісламськими лідерами демонстрації на підтримку дострокових виборів. Група фахівців ООН зустрілася з верховним лідером шиїтів аятолою Алі Ас-Систані. Після цієї зустрічі представник ООН Ібрагімі висловив підтримку дострокових виборів, проведення яких однак, на його думку, не слід прив’язувати до конкретної дати.

Познайомившись із рекомендаціями групи, генеральний секретар ООН Кофі Аннан заявив, що іракці виступають за створення тимчасового уряду на основі прямих виборів, які, за словами Аннана, слід добре підготувати. Поки що жодних термінів проведення таких виборів керівництво ООН не запропонувало.

Тим часом, в Афганістані протягом минулого тижня теж тривав неспокій. Обстріляно ракетами американський військовий аеродром неподалік від міста Хост на сході країни. По аеродрому випущено щонайменше 20 ракет. Після цієї атаки американська авіація бомбардувала гірський масив неподалік від аеродрому, звідки здійснено ракетний обстріл. Терористичні атаки влаштовано також в інших частинах країни.

Дотеперішній командуючий стабілізаційними силами НАТО в Афганістані генерал Глімерот заявив, що згідно з даними розвідки, терористи планують провести терористичні атаки і в Кабулі. Від понеділка Глімерота замінить на цій посаді представник Канади. Тим часом, як заявляє кабульська поліція, терористичні акти влаштовують групи талібів, рештки яких мають свої бази в горах. Головну миротворчу місію в Афганістані нині виконують підрозділи союзу НАТО. Новий генеральний секретар союзу НАТО Схеффер днями заявив у Лондоні, що установлення миру і стабільності в Афганістані є нині головним завданням Північноатлантичного Альянсу. Проте, як видно з останніх подій, до миру і порядку в цій країні ще досить далеко.

Марина Пирожук

Ситуація довкола радіо “Свобода” привернула увагу громадськості як в Україні, так і за її межами. Низка українських політичних партій зробили у цьому зв’язку заяви, в яких рішення радіо “Довіра” кваліфікуються як наступ на свободу слова та демократію. Дії “Довіри” також засудило посольство США в Україні.

Нагадаємо, що 11 лютого керівництво української редакції радіо “Свобода” отримало листа від телерадіоорганізації “Довіра” про виключення програм “Свободи” із мережі мовлення з 17 лютого. Таке рішення “Довіра” мотивує тим, що інформаційна продукція “Свободи” не вписується в її концепцію. Бюро іноземного радіомовлення США, яке уклало угоду з “Довірою”, кваліфікує такі рішення телерадіоорганізації “Довіра” як неправові, оскільки у відповідності до угоди, сторона, яка вирішила припинити мовлення, має про це попередити за місяць до розірвання контракту. У свою чергу генеральний продюсер всеукраїнської радіомережі Сергій Кичигін відкидає звинувачення у політичній вмотивованості рішення “Довіри” про позбавлення радіо “Свобода” ефіру.

Директор із питань політики й стратегії “Радіо Вільна Європа-Радіо Свобода” Джефф Тримбл, виступаючи у п’ятницю на прес-конференції в Києві, заявив про політичний підтекст рішення нового керівництва радіо “Довіра” зняти з їхнього етеру програми Української редакції радіо “Свобода”. Владні сили в Україні наполягають, що в справи між “Довірою” й “Свободою” не втручаються. Але “Свободу” підтримують і західні журналісти, правозахисники, політичні діячі й міжнародні організації. Продовжує тему Сергій Драчук.

Сергій Драчук

Джефф Тримбл, згадуючи про заяви керівництва “Довіри”, що воно лише хоче поліпшити рейтинг свого радіо, наголосив: “Ми дійшли висновку, що рішення радіо “Довіра” припинити трансляцію наших програм пов’язане не з цими причинами – це політична акція, і спрямовано її якраз проти демократії, свободи слова й свободи преси, проти радіо “Свобода”, проти його програм і того важливого внеску, що його ці програми роблять у демократичній дискусії в (українському) суспільстві.”

Оглядачі називають нового генерального продюсера “Довіри” Сергія Кичигіна людиною, наближеною до голови Адміністрації Президента України Віктора Медведчука.

У самій Президентській Адміністрації керівник Головного управління інформаційної політики Сергій Васильєв категорично відкидає будь-який зв’язок між ситуацією навколо “Свободи” й “Довіри” та українськими владними колами.

Сергій Васильєв

При чому тут керівник Інформаційного управління до конкретного контракту між двома юридичними особами? При чому тут влада? Так що, я думаю, здіймати галас навколо цього, тим паче приплітати сюди якісь політичні сегменти – це просто абсурдно і некоректно.

Сергій Драчук

Але на Заході багато хто має іншу думку. “Дуже тривожною подією, особливо ж лише за кілька місяців до президентських виборів”, називає несподіване рішення усунути трансляцію “Свободи” міжнародна журналістська організація, “Репортери без кордонів”. Журналістів-правозахисників непокоїть, що якраз напередодні виборів “більшість впливових засобів інформації перейшли під контроль прихильників Кучми”.

Європейський Союз на п’ятничній конференції в Брюсселі про відносини блоку з Україною скритикував Київ за погане дотримання прав людини і окремо висловив занепокоєння тим, що “Свободу” в Україні перестають транслювати.

А у США сенатор і співголова американської Гельсінкської комісії Бен Найтгорс Кемпбел стверджує: “Цей останній крок, разом із репресивними заходами проти демократичної опозиції та незалежних засобів інформації останніми місяцями, порушує серйозні сумніви, чи будуть президентські вибори в жовтні вільними, чесними, відкритими й прозорими. Те, що по суті вимикається важливе незалежне джерело інформації, не віщує добра демократії в Україні,” – попередив американський сенатор Бен Найтгорс Кемпбел у своєму виступі в четвер у сенаті.

У Києві ж посольство Сполучених Штатів зреагувало заявою, що її західні агентства схарактеризували як “надзвичайно різку”. Рішення “Довіри” в ній назване “кричущим намаганням зняти радіо “Свобода” з етеру, особливо вартим засудження в рік виборів, коли потреба в новинах і інформації з різноманітних незалежних джерел найбільша”. На думку посольства, в Україні існує гідна осуду тенденція обмежувати незалежну інформацію.

Повідомляючи про заяву, британський щоденник “Financial Times”(“Файненшл Таймз”) зауважує до цього, що зміна власника на радіо “Довіра” – це лише останній епізод із довгої історії скуповування засобів інформації бізнесменами, прихильними до Леоніда Кучми. Тут газета пригадує, що минулого року президентів зять купив 2 загальноукраїнські телеканали. “Файненшл Таймз” також нагадує, що останнім часом тиск на ті засоби інформації, які ще залишаються незалежними, зріс. Прикладом може бути радіо “Рокс”, що прямо транслює засідання парламенту, і яке минулого місяця зняли з етеру. Або ж радіо “Континент”, яке висилає, наприклад, передачі “Бі-Бі-Сі” українською мовою і яке пережило тривалу юридичну боротьбу з владою за ліцензію.

Марина Пирожук

У четвер у Варшаві пройшли чергові щорічні консультації президентів України та Польщі. Александр Кваснєвський і Леонід Кучма обговорили практично весь спектр польсько-українських стосунків і висловили задоволення їхнім розвитком.

Кваснєвський хвалив Україну за рішення продовжити нафтопровід Одеса-Броди до Ґданська, за участь українських військових у Іраку, а також за унормування внутрішньополітичної ситуації, а саме за припинення спроб перетворити вибори президента з загальнонародних у парламентські. Леонід Кучма дякував польському колезі за підтримку, обіцяв і надалі йти на зустріч Європейському Союзові, але критикував українську опозицію в цілому і Віктора Ющенка зокрема. Повідомляє Володимир Павлів з Варшави.

Володимир Павлів

На зустрічі із журналістами президенти Кваснєвський і Кучма хотіли тільки констатували ті успішні моменти, які є в українсько-польських стосунках і які всім відомі. А саме: рішення українського уряду про продовження нафтопроводу Одеса-Броди до Ґданська, про спільну службу українських та польських військових у Іраку, про вдале вирішення проблеми візового режиму тощо. Однак журналістів, як польських так і українських, найбільше цікавила внутріполітична ситуація в Україні, а саме доля так званої конституційної реформи та президентських виборів, котрі повні відбутися у жовтні.

Президент Кваснєвський сказав, що отримав від Леоніда Кучми запевнення в тому, що той і не планував балотуватися втретє і що вибори відбудуться на принципах демократичної держави: “Я отримав запевнення, що вибори, як і виборча кампанія будуть проходити згідно з усіма стандартами демократичної держави. Попередній український досвід показує, що це не порожні декларації. Бо Україна на тлі багатьох колишніх радянських держав безсумнівно має чим похвалитися, якщо йдеться про демократичні інститути і демократичні стандарти”.

Разом з тим, Александр Кваснєвський уникнув відповіді на запитання про те, як він оцінює критичну щодо української дійсності статтю лідера “Нашої України” Віктора Ющенка у “Газеті виборчій”, а також про останні контакти польського президента з Віктором Ющенком. Натомість, згадка про лідера “Нашої України” помітно схвилювала Леоніда Кучму, котрий, на думку українського президента, надто часто їздить до Варшави зі скаргами. Ще більше Леоніда Даниловича розлютила згадка про демократичні інститути західних країн, котрі критикують Україну за брак демократії та свободи слова. Президент України вважає, що їхні ради в Україні нікому не потрібні.

Леонід Кучма

Нам такі радники не потрібні, у нас розуму достатньо свого. І повірте, ми приймем виважене, правильне рішення на користь Україні, а не на користь якимось окремим політичним силам.

Володимир Павлів

Президент України намагався переконувати журналістів, що політична система, яка діє зараз в Україні, вже застаріла і так звана конституційна реформа покликана її замінити на більш “європейську”. Тому Леоніда Кучму обурює реакція західних країн, що вони критикують спроби провести в Україні так звану конституційну реформу. Президент України порадив їм застосувати у себе застарілу українську модель, забувши від хвилювання українське слово.

Леонід Кучма

Якщо так подобається українська модель побудови державної влади, так візьміть її, будь ласка. Попробуйте у себе, на своїй країні зробити...(як українською?) досвід. І я на вас подивлюсь.

Володимир Павлів

Подивитися зблизька на лідерів західних держав Леонід Кучма зможе знову ж таки у Варшаві наприкінці квітня, оскільки прийняв запрошення президента Польщі взяти участь у Європейському Економічному Форумі.

Марина Пирожук

Мода у Великій Британії на довге волосся у жінок, можливо, живиться матеріалом, що його здобуто у Росії з порушенням прав людини. Англію шокувало припущення, що до ексклюзивних лондонських перукарських салонів потрапляє волосся з російських в’язниць для жінок. Докладніше повідомляє наш британський кореспондент Олекса Семенченко.

Олекса Семенченко

Нині Лондон переживає вибух моди на подовження волосся. Секрет успіху простий. Жінці з короткою зачіскою не треба чекати, доки відросте її натуральне волосся. Прийшовши до салону, за пару годин можеш змінити хлопчачий стиль на фризуру “а-ля рокова жінка”, ставши такою собі Венерою з картин Ботічеллі. Все за допомогою справжнього людського волосся, яке клеїться до кінцівок натурального. Але зростання числа жінок, що прагнуть подовження, навмисно спричинилося до зловживань у Росії.

Моду на подовження популяризують в Англії такі поп-зірки, як Вікторія Бекхем (екс-“Спайс-герл” і дружина капітана збірної Англії з футболу Девіда Бекхема) і секс-символ співачка Кайлі Міноуг. Бажання інших жінок їх наслідувати і платити близько 3 тисяч доларів за довше і густіше волосся призвело до нестачі матеріалу. Як визначило розстеження газети “Times” (“Таймс”), ці матеріали часто походять із сумнозвісних російських в’язниць, де жінок-в’язнів стрижуть наголо. Постачається також волосся дітей і пацієнтів психіатричних лікарень.

Нещодавно Вікторія Бекхем визнала: “Моє подовження походить від російських в’язнів.” Цей коментар, який вона кинула кореспондентові газети “Sunday Times” (“Сандей Таймс”), викликав твердження, що російські тюремні наглядачі наживаються на продажу нелегально голеного волосся в’язнів.

Заступник директора московського Центру для реформи в’язниць Людміла Алтерн каже: “Якщо ви потрапляєте до в’язниці з довгим, гарним волоссям, маєте дуже мало шансів, що воно залишиться недоторканим. Вони кажуть жінкам, що стрижуть їх із міркувань гігієни, але це неправда. Наглядачі стрижуть їх, бо хочуть зробити бізнес на стороні.”

Нема підтвердження, що волосся Вікторії Бекхем було нелегального походження. Її перукарка Селені Георгіу сказала: “Хоча її волосся, дійсно, з Росії, воно не є від в’язнів.” Саймон Хорбс, знаменитий перукар-модельєр, що винайшов техніку подовження, окреслив практику імпорту волосся в’язнів як аморальну. Він зазначив, що “Англійкам не відомо, звідки походить волосся. Інакше вони були б нажахані.” Сам Хорбс використовує лише штучні монофібри для подовжень. Він каже: “Чому жінки, що мають купу грошей, не навмисне, але ходять з волоссям, що, можливо, належало російському в’язневі?”

Вільям Сенкі, редактор журналу “Good Shopping Guide” (“Гуд шопінг гайд”), що стежить за етичним боком процесу купівлі і продажу, каже, що кілька перукарських салонів висловили занепокоєння з походження людського волосся. “Багато походить з Росії, але насправді це мінне поле,” – заявив Сенкі. У Великій Британії імпорт на використання людського волосся не регулюється жодними законами.

Марина Пирожук Федеральний суд у Нью-Йорку має вирішити розмір страхової виплати для відбудови Світового Торговельного Центру, зруйнованого ісламськими терористами 11-го вересня 2001-го року. Наш нью-йоркський кореспондент Юрій Дулерайн детальніше про це.

Юрій Дулерайн

Театральні жести, обопільні звинувачення й навіть сльози супроводжували початкові заяви двох сторін на цьому цивільному процесі. В залі суду – юристи, спеціалісти страхової справи, знавці будівельних термінів і визначень. З одного боку – Ларрі Силверстін, будівельний магнат, чия фірма споруджувала Світовий Торговельний Центр і мала ексклюзивне право його експлуатації: “Хмарочоси мають бути збудовані на старому місці, на півдні острова Мангеттен.” З другого боку – група страхових компаній: американські, швейцарські, німецькі, які у принципі погоджуються фінансувати відбудову величезного комерційного комплексу, але сперечаються щодо суми.

За страховим контрактом, ліміт відшкодування збитків, завданих терактом, становить 3 мільярди 550 мільйонів доларів. Але Ларрі Силверстін стверджує, що його компанії належиться отримати майже подвійну ціну страховки, 7 мільярдів доларів, оскільки того трагічного дня мав місце не один терористичний акт, а два. Він аргументує тим, що два літаки, захоплені ісламськими терористами, врізалися у два хмарочоси Світового Торговельного Центру. Отже, за цією логікою, було два теракти. Силверстін вже програв низку судових процесів, поки апеляції піднесли цю справу до рівня федерального окружного суду.

За процесом пильно стежать власті міста й штату Нью-Йорк, особливо з огляду на те, що вже затверджений архітектурний план відбудови. Спорудження головного хмарочоса проекту, під назвою “Freedom Tower” (“Башта Свободи”) має коштувати 1 мільярд 400 мільйонів доларів.

Федеральний суддя Майкл Мукасей попередив обидві сторони на процесі не коментувати справу у пресі, намагаючись схилити на свій бік громадську думку. Але Кевін Рамп, голова Корпорації для відбудови Нижнього Мангеттена, яка займається планами відродження Світового Торговельного Центру, заявив, що рішення суду вплине на долю відбудови, тому громадськість міста мусить бути у курсі справи. За підрахунками Рампа, остаточна вартість відбудови сягне від 9 до 11 мільярдів доларів. Судовий процес, як очікують, триватиме принаймні кілька місяців.

Марина Пирожук

Держави-члени Європейського Союзу продовжують загострювати свою політику стосовно іммігрантів не лише із країн, які через нецілих три місяці стануть членами ЄС, а й також проти бажаючих “перелитися” до Західної Європи із таких держав як Китай, Ірак та Туреччина. Днями генеральний секретар ООН Кофі Аннан закликав європейських лідерів переосмислити справу запровадження обмежень в імміграційній політиці. Критика цієї політики прозвучала також з трибуни Європейського парламенту. З подробицями – мій колега Михайло Мигалисько.

Михайло Мигалисько

Ще минулого місяця, виступаючи в Європарламенті, генеральний секретар ООН Кофі Аннан висловив стурбованість щодо ситуації, яка виникла довкола імміграційної політики в Європі: “Деколи вагомість імміграційних справ губиться в гучних дебатах про необхідність покласти край нелегальній імміграції. Створюється враження, що, мовляв, це питання є суттю у імміграційній політиці. Увагу громадськості залито повідомленнями по потоки нелегалів та про загрози їхніх суспільств. В цьому процесі іммігрантів спаплюжено, позбавлено людської гідності. В цьому процесі втрачено суть правди, адже більшість іммігрантів працьовиті, сміливі та рішучі. Вони не прагнуть жити на чиїсь кошти,” – наголосив Аннан.

Однак теперішня політична хвиля в Європі йде, власне, проти заклику генерального секретаря ООН досягти нових домовленостей у справі іммігрантів. У Великобританії проблема притулку для іноземців стає однією з головних тем виборів, які мали б відбутися наступного року. Прем’єр-міністр Тоні Блер уже виконав свою обіцянку скоротити на половину (тобто до 50 тисяч) кількість тих, хто отримує статус біженця. Однак він опинився під тиском ЗМІ та опозиційних сил, щоб досягти ще більших обмежень імміграційного потоку.

Аналогічна ситуація виникла і в інших західноєвропейських державах. Справа в тому, що крім Ірландії, яка тепер головує в ЄС, усі інші країни-члени цієї спільноти починають накладати обмеження не лише на імміграції з позаєвропейських країн, а й на вільне пересування робочої сили з тих 10 європейських держав, які з 1 травня матимуть членство в ЄС.

Під час обговорення цього питання у середу в Європарламенті, низка депутатів, переважно з лівих кіл, критикувала політику Євросоюзу як репресивний підхід до імміграційних питань. Деякі з них натомість закликали застосувати американську еміграційну систему як більш відповідну до європейських умов. Антоніо Вітторіно, комісар ЄС з внутрішніх справ, відкинув обвинувачення в репресивному підході до імміграційних питань: “Я хотів би звернути вашу увагу на той факт, що коли ми говоримо про посилення безпеки наших зовнішніх кордонів та про гарантування внутрішньої безпеки, то ми це робимо не шляхом репресій, а в імені свободи. Власне, в дусі свободи ми зможемо більш ефективно інтегрувати легальних іммігрантів.”

Марина Пирожук

На цьому – досить. Прoграма “Моніторинг тижня” добігла кінця. Я з вами прощаюся і нагадую, що програму підготувала і провела Марина Пирожук. Тримайтеся!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG