Прага, 7 травня 2004 року.
Мар`яна Драч
Неділя, 9-те травня, це День матері. Українські заробітчани в Італії та греко-католицька церква цього року з нагоди свята підготували велику програму. Подробиці радіо “Свобода” розповів координатор української греко-католицької церкви у Римі отець Василь Поточняк.
Отець Василь Поточняк
Останніх кілька років українці в Італії гуртувались і гуртуються переважно навколо церкви з двох причин: тому що, по-перше, люди не мали документів, і тому церква могла швидше дійти до них і бути з народом, а по-друге, все ж таки церкві довіряють.
Таким чином, 2 роки тому ми вперше організували велике Свято Матері, на яке прибули українські артисти, а також духовенство і багато людей. Минулого року це свято відбувалось. І того року воно вже почалось з 1 травня. Богослужіння та концерти проходили у 8 містах Італії : Брешіа, Мілан, Болонья, Терні, Венеція, Феррара, Неаполь...
8-9 травня святкування пройдуть у Римі. 8 травня приїжджають наші люди з різних міст Італії. Зранку ми їм проводимо у Римі екскурсію, а опісля буде вечір поезії, потім зустріч студентів з Олександром Пономарьовим.
Вже ввечері, з 7 до 10 години наші люди будуть представляти художньо-мистецьку програму. Ми вже зможемо побачити плоди організованої діяльності наших людей. Цілу ніч буде молитовна програма. І в неділю зранку, о 10:30 архієрейська літургія на площі, яку очолить Блаженніший Патріарх Любомир.
О 13:30 розпочнеться концерт за участю Павла Дворського, Тараса Петриненка, Олександра Пономарьова, гурту “Соколи”, дуету “Ярославна” та гумориста Гриця Драпака.
Мета того свята є, з однієї сторони, підтримати самих себе, бо ми тут дуже зневірились. Наші люди дуже зневірились. По-друге, показати себе іншій культурі – італійцям, що ми хоч фінансово, хоч матеріально бідніші, але наша культура, духовність залишається і надалі на висоті.
Мар’яна Драч
Мені здається, що тут є і певна сумна символіка, адже більшість українських заробітчан в Італії – це жінки. Багато з цих жінок мають своїх дітей в Україні, вони були змушені покинути свої родини. То яке значення має ця обставина?
Отець Василь Поточняк
Я з Вами згідний цілковито. 85%, по наших опитуваннях, це жінки. Ми якраз хочемо вшанувати їх як тих, які в більшості своїй виїхали з України не тому, що не люблять сім’ю, не люблять родину, а, власне, тому, що дуже її люблять і, можливо, більшість із них не вміють якимось іншим чином здобувати гроші, тому приїхали тут працею, переважно доброю працею, заробити ці гроші.
Мар’яна Драч
У нас є ще час до Дня Матері. Можливо, у Вас є якісь конкретні поради, як відзначити це свято?
Отець Василь Поточняк
Хотілось би, щоб Свято Матері було для кожного жителя нашої України призадумою: чому сотні тисяч, а, може, й мільйони тисяч українських матерів скитаються по світу? Це, напевно, дасть свої плоди (мабуть, негативні) в майбутньому. І ми всі повинні зробити все для того, щоб матір повернути сім’ї. Бо сім’я без матері нездатна розвинутись у своїй повноті. Це страшна ситуація, коли матері ідуть на заробітки. Не батьки, не чоловіки, а жінки йдуть заробляти на сім’ю. Думаю, в історії таких моментів не було багато.
Мар`яна Драч
Неділя, 9-те травня, це День матері. Українські заробітчани в Італії та греко-католицька церква цього року з нагоди свята підготували велику програму. Подробиці радіо “Свобода” розповів координатор української греко-католицької церкви у Римі отець Василь Поточняк.
Отець Василь Поточняк
Останніх кілька років українці в Італії гуртувались і гуртуються переважно навколо церкви з двох причин: тому що, по-перше, люди не мали документів, і тому церква могла швидше дійти до них і бути з народом, а по-друге, все ж таки церкві довіряють.
Таким чином, 2 роки тому ми вперше організували велике Свято Матері, на яке прибули українські артисти, а також духовенство і багато людей. Минулого року це свято відбувалось. І того року воно вже почалось з 1 травня. Богослужіння та концерти проходили у 8 містах Італії : Брешіа, Мілан, Болонья, Терні, Венеція, Феррара, Неаполь...
8-9 травня святкування пройдуть у Римі. 8 травня приїжджають наші люди з різних міст Італії. Зранку ми їм проводимо у Римі екскурсію, а опісля буде вечір поезії, потім зустріч студентів з Олександром Пономарьовим.
Вже ввечері, з 7 до 10 години наші люди будуть представляти художньо-мистецьку програму. Ми вже зможемо побачити плоди організованої діяльності наших людей. Цілу ніч буде молитовна програма. І в неділю зранку, о 10:30 архієрейська літургія на площі, яку очолить Блаженніший Патріарх Любомир.
О 13:30 розпочнеться концерт за участю Павла Дворського, Тараса Петриненка, Олександра Пономарьова, гурту “Соколи”, дуету “Ярославна” та гумориста Гриця Драпака.
Мета того свята є, з однієї сторони, підтримати самих себе, бо ми тут дуже зневірились. Наші люди дуже зневірились. По-друге, показати себе іншій культурі – італійцям, що ми хоч фінансово, хоч матеріально бідніші, але наша культура, духовність залишається і надалі на висоті.
Мар’яна Драч
Мені здається, що тут є і певна сумна символіка, адже більшість українських заробітчан в Італії – це жінки. Багато з цих жінок мають своїх дітей в Україні, вони були змушені покинути свої родини. То яке значення має ця обставина?
Отець Василь Поточняк
Я з Вами згідний цілковито. 85%, по наших опитуваннях, це жінки. Ми якраз хочемо вшанувати їх як тих, які в більшості своїй виїхали з України не тому, що не люблять сім’ю, не люблять родину, а, власне, тому, що дуже її люблять і, можливо, більшість із них не вміють якимось іншим чином здобувати гроші, тому приїхали тут працею, переважно доброю працею, заробити ці гроші.
Мар’яна Драч
У нас є ще час до Дня Матері. Можливо, у Вас є якісь конкретні поради, як відзначити це свято?
Отець Василь Поточняк
Хотілось би, щоб Свято Матері було для кожного жителя нашої України призадумою: чому сотні тисяч, а, може, й мільйони тисяч українських матерів скитаються по світу? Це, напевно, дасть свої плоди (мабуть, негативні) в майбутньому. І ми всі повинні зробити все для того, щоб матір повернути сім’ї. Бо сім’я без матері нездатна розвинутись у своїй повноті. Це страшна ситуація, коли матері ідуть на заробітки. Не батьки, не чоловіки, а жінки йдуть заробляти на сім’ю. Думаю, в історії таких моментів не було багато.
