Угорщина, 1 червня 2004 – Голова Верховної Ради України Володимир Литвин побував сьогодні в Будапешті. Він поставив свій підпис під заявою трьох спікерів про підтримку демократії та євроінтеграційних процесів в Україні.
Заяву скріпили своїми підписами також голова Державних Зборів Угорської Республіки Каталін Силі та спікер нижньої палати Англії Майкл Мартин. Після цього документ відправлять на ім’я спікера Європарламенту та голови Європейської Комісії.
Каталін Силі, керівник Національних Зборів Угорщини, окремо рекомендувала голові Верховної Ради України Володимиру Литвину звернути увагу на такі пункти. Йдеться передусім про підвищену увагу до продовження курсу на євроінтеграцію, зміцнення підвалин ринкової економіки й захист національних та етнічних меншин. Цими питаннями опікуватимуться у своїй подальшій співпраці також угорський, британський та український парламенти. Згідно з планами, до цих тем раз на рік будуть повертатися український та угорський голови парламентів. Зі свого боку Володимир Литвин заявив у Будапеші, що Україні потрібен не адвокат у європейських справах. За його словами, слід розбудовувати таку Європу, не в останню чергу для українців, де б дотримувалися духу ялтинських домовленостей у сфері безпеки і представляли загальні інтереси держав.
Перша частина заяви українського політика ґрунтується на поширеній у Будапешті думці про те, що Угорська Республіка і Польща, як члени Північно-атлантичного та Європейського союзів, могли б представляти у Брюсселі деякі справи своїх сусідок – Румунії, України чи Хорватії. Ці посткомуністичні держави, як відомо, мають плани вступити до згаданих структур, як тільки для цього будуть створені внутрішні політичні та економічні передумови. Аби прискорити цей процес Угорщина готова поділитися своїм досвідом ведення переговорів з Євросоюзом і НАТО. При цьому ніхто з високопоставлених угорців ніде не говорив, що Будапешт хоче підмінити цим самим прямий діалог країн-претендентів із Брюсселем.
Заяву скріпили своїми підписами також голова Державних Зборів Угорської Республіки Каталін Силі та спікер нижньої палати Англії Майкл Мартин. Після цього документ відправлять на ім’я спікера Європарламенту та голови Європейської Комісії.
Каталін Силі, керівник Національних Зборів Угорщини, окремо рекомендувала голові Верховної Ради України Володимиру Литвину звернути увагу на такі пункти. Йдеться передусім про підвищену увагу до продовження курсу на євроінтеграцію, зміцнення підвалин ринкової економіки й захист національних та етнічних меншин. Цими питаннями опікуватимуться у своїй подальшій співпраці також угорський, британський та український парламенти. Згідно з планами, до цих тем раз на рік будуть повертатися український та угорський голови парламентів. Зі свого боку Володимир Литвин заявив у Будапеші, що Україні потрібен не адвокат у європейських справах. За його словами, слід розбудовувати таку Європу, не в останню чергу для українців, де б дотримувалися духу ялтинських домовленостей у сфері безпеки і представляли загальні інтереси держав.
Перша частина заяви українського політика ґрунтується на поширеній у Будапешті думці про те, що Угорська Республіка і Польща, як члени Північно-атлантичного та Європейського союзів, могли б представляти у Брюсселі деякі справи своїх сусідок – Румунії, України чи Хорватії. Ці посткомуністичні держави, як відомо, мають плани вступити до згаданих структур, як тільки для цього будуть створені внутрішні політичні та економічні передумови. Аби прискорити цей процес Угорщина готова поділитися своїм досвідом ведення переговорів з Євросоюзом і НАТО. При цьому ніхто з високопоставлених угорців ніде не говорив, що Будапешт хоче підмінити цим самим прямий діалог країн-претендентів із Брюсселем.
