Близько 700 журналістів підписали вимоги до президента України, де йдеться про публічне вибачення Ющенка перед журналістом та про оприлюднення відомостей про доходи його родини.
А вже у п‘ятницю, 29 липня, президент Ющенко зателефонував журналістові Лещенку і після довірчої розмови вони символічно потисли один одному руки.
Отже, конфлікт наче вичерпаний, але залишився його резонанс.
Тему продовжує мій київський колега Сергій Грабовський.
Віктор Ющенко
Брехня. Це хлопець гарно вихований, моральний, духовний, глибоко віруючий.
Сергій Грабовський
Вважаючи у чинному випадку поводження Ющенка-старшого з пресою некоректним, чимало знаних журналістів підписали вимоги до президента. Якою була мотивація такого кроку? Говорить киянин Юрій Луканов.
Юрій Луканов
При всій повазі до Ющенка, я і досі продовжую ставитись до нього з повагою і хочу вірити, що його поведінка на прес-конференції ця його поведінка була просто якимось нервовим зривом, він знаходиться під серйозним психологічним тиском, але все ж таки голова держави повинен відповідати за свої слова, особливо, якщо він ображає людей, журналістів.
Сергій Грабовський
З числа тих журналістів, хто не підписав вимоги до президента, багато хто також вважає поведінку Віктора Ющенка некоректною, але робить наголос на дещо інших моментах. Скажімо, не дуже подобається цим журналістам проголошений Сергієм Лещенком та “Українською правдою” намір і далі відстежувати поведінку дітей знаних політиків. Слово киянці Наталці Білоцерківець.
Наталкя Білоцерківець
Я сама маю сина 17 років і знаю, що це за люди в такому віці. Я б радила президентові провести такий показовий сенс виховання, наприклад, забрати його на рік з університету і відправити в армію. Думаю, що Андрій дещо міг би зрозуміти більше про життя, ніж він зрозуміє зараз або нехай він поїде допомагати дітям в Африку бідним, нещасним, голодним. Зрештою, є бідні діти і в нас в Україні, хай піде попрацює хоча б місяць санітаром в госпіс, в лікарню для онкохворих.
Сергій Грабовський
Отже, Наталка Білоцерківець вважає, що розв’язання конфлікту можливе через вибачення президента і приструнчення ним свого сина, то Ігор Лосєв вельми скептично ставиться до намагань певної частини журналістів стати з “четвертої” першою владою. Ігор Лосєв, Севастополь.
Ігор Лосєв
Звичайно, інформація про матеріальний стан родини вищих посадовців має бути надана громадськості. Однак, реакція журналістської громадськості, оці ультиматуми, оцей тон погроз, оце прагнення встановити собі таку журналістську диктатуру в Україні теж не викликає симпатій. Насамперед, оцей, я б сказав, екстаз полювання на родину президента, то все це породжує недобрі почуття і до журналістів. Тим більше, що ми добре знаємо, що серед наших колег є чимало таких людей, які продаються як остання повія, але саме такі голосі інше за інших кричать про свободу слова.
Сергій Грабовський
На відміну від Ігоря Лосєва, чернівчанин Петро Кобевко підписав вимоги до президента, але він відрізняється від ряду колег тим, що налаштований на конструктив, а не на конфронтацію з Ющенком.
Петро Кобевко
Президент зробив велику помилку, коли він почав вчити журналістів як себе вести і як їм працювати. Українська журналістика вже, слава Богу, вже навчилася як їм вести себе і як працювати.
Те, що сталося з сином президента, я не думаю, що він такий. Просто батько під час виборчої кампанії, під час тої напруги, яка була у нас у всіх у цьому суспільстві, то упустив десь виховання сина.
Президенти також люди, вони теж допускають помилки. Давайте будемо один одному допомагати виправляти помилки і ніколи не будемо радіти, що хтось зробить якусь помилку.
Сергій Грабовський
А поки конфлікт триває, на нього вельми своєрідно реагує широкий загал. Днями я почув у київському автобусі репліку: краще б обрали рецидивіста, він і господарює краще, і “цим базікам” рота б заткнув. Хоча зараз конфлікт начебто вичерпаний, його резонанс залишився. Є над чим замислитися і главі держави, і журналістам, чи не так?
