Речниця МАҐАТЕ особливо наголосила на тому консенсусі, який, за її словами, нарешті виник щодо наслідків Чорнобиля для здоров’я й довкілля. Але тим часом деякі українські фахівці категорично не погоджуються з висновками міжнародних експертів.
Представлений сьогодні в МАҐАТЕ звіт наступними двома днями стане темою розгляду спеціяльної міжнародної конференції у Відні. Дослідження близько ста фахівців зібрав у тритомний 600-сторінковий звіт так званий Чорнобильський форум. До нього належать сама МАҐАТЕ і ще кілька установ Організації Об’єднаних Націй, а також уряди України, Білорусі й Росії, країн, що постраждали від Чорнобиля найбільше.
Головною відмінною рисою цього звіту став зсув акцентів, розповів радіо “Свобода” працівник МАҐАТЕ, вчений секретар Чорнобильського форуму і нинішньої конференції Михайло Балонов: “Досі акцент, за оцінкою всього світового наукового співтовариства та й урядів трьох (уражених) країн, завжди був на суто радіологічних наслідках Чорнобильської аварії: рівень захворювань, смертність, пов’язана з Чорнобилем – реальна, можлива, іноді применшена, іноді перебільшена. А зараз, коли розглянули справу з усіх основних позицій, тобто і радіологічні аспекти здоров’я, довкілля, і соціяльно-економічні аспекти, то дійшли висновку, що поступово акценти мають зсунутися в бік соціяльно-економічних питань: тяжка соціяльно-економічна депресія вражених районів Білорусі, Росії, України, серйозні психологічні проблеми населення, аварійних працівників. Ми радимо урядам звернути більше уваги на це, вкладати, можливо, інвестицій більше в це питання, бо це реально утруднює людям життя”, – сказав Михайло Балонов, фахівець із дозиметрії з Росії і один із авторів звіту.
Зокрема, за даними дослідження, позначення тих, хто пережив Чорнобильську катастрофу, як “жертв”, поруч із глибокою травмою від переселення й часто втратою роботи, нерідко призводило до того, що ці люди починали сприймати самих себе як безпомічних, слабих і нездатних вплинути на власне майбутнє. На думку авторів звіту, зусилля на допомогу постраждалим треба зосередити тільки на найзабрудненіших територіях, і то змінити систему допомоги так, щоб її отримувачі не ставали від неї залежні; натомість, радять вони, треба розвивати ініціятиви, що заохочують використання всіх можливостей і надають людям упевненість у своєму майбутньому.
Із твердженнями звіту, що більшість проблем “чорнобильців” не від радіяції , а від радіофобії, не від хворого тіла, а від хворої голови, категорично не погоджується голова благодійного фонду порятунку дітей України від Чорнобильської катастрофи Наталя Преображенська, яка є також консультантом комісії Верховної Ради з радіяційної безпеки. За її словами, ми й нині живемо не після, а під час Чорнобильської катастрофи: “Я вам наведу тільки декілька цифр. Ну ви мені скажіть, у якій країні є 2 мільйони 405 тисяч 890 осіб, які постраждали від наслідків радіаційної катастрофи? А серед них 428 тисяч 58 дітей? Це офіційні дані Міністерства охорони здоров’я. Яке безглуздя говорити про те, що це тільки психічна хвороба!” – переконана український фахівець із чорнобильських питань Наталя Преображенська.
І це далеко не єдине суперечливе місце звіту. Ось, наприклад, прогноз, за яким від радіяції, яку вивільнив Чорнобиль, із часом може померти загалом близько 4 тисяч осіб. Таку оцінку звіту захищає вчений секретар Чорнобильського форуму, фахівець із дозиметрії з Росії Михайло Балонов: “Я б не сказав, що вона дуже відрізняється від оцінок, які давали фахівці раніше, починаючи з 1986 року, ще в колишньому Радянському Союзі для трьох уражених республік. Скажімо, десять років тому була велика конференція в МАҐАТЕ, й там давали дуже близькі оцінки. Інша річ, що в засобах масової інформації з’являються якісь жахливі цифри – я сам бачив, наприклад, 400 тисяч осіб. Нерідко фігурує цифра в десятки тисяч осіб, які померли серед ліквідаторів. Так, вони померли, це правда, але скільки з них померло через радіяцію, а скільки померло звичайною смертю? Адже ми говоримо про радіяційно індуковані захворювання. І мушу сказати, що фахівці досить єдині в такій оцінці”, – наголосив Михайло Балонов, працівник МАҐАТЕ і один із авторів згаданого дослідження.
Або ось іще одне з тверджень цього звіту – що чорнобильська аварія не призвела до зростання кількості захворювань на лейкемію чи рак, за винятком раку щитовидки.
Консультант комісії Верховної Ради з радіяційної безпеки Наталя Преображенська називає такі заяви “злочинними”: “Недавно в Україні буди слухання парламентські щодо зростання онкологічних захворювань в Україні. Можна, я вам дам декілька цифр? Ось наприклад: в одному 2003 році було тільки первинно зареєстровано 155 тисяч 328 хворих. Це що – радіофобія? Слава Богу, що теперішній міністр (охорони здоров’я України) поставив на перше місце серед чинників, що провокують онкозахворювання, Чорнобиль”, – сказала в інтерв’ю для радіо “Свобода” голова благодійного фонду порятунку дітей України від Чорнобильської катастрофи Наталя Преображенська.
У вівторок і середу згаданий звіт Чорнобильського форуму обговорюватимуть на спеціяльній міжнародній конференції у Відні. Вона має назву: “Чорнобиль: озирнутись назад, щоб іти вперед”.
