Ідея виникнення польсько-українського вузу саме в Любліні – найбільшому польському місті біля кордону з Україною, яке також є важливим академічним центром, належить відомому українському історику та публіцисту Богданові Осадчукові. Її підтримала польська та українська академічна спільнота і п''ять років тому Колеґіум було започатковано. Особливість цього вузу полягає у тому, що студенти, незалежно від спеціалізації, відвідують лекції присвячені європейській проблематиці. Студенти з України вивчають польську мову, історію та культуру, а поляки – українську.
Символічну дошку з назвою Європейського колеґіуму у 2000-му році відкривав тодішній прем`єр, а нині президент України Віктор Ющенко. Але досі ця установа, в якій в цьому році в Любліні навчається 150 аспірантів, не має ні визначеного статусу, ні джерел фінансування.
До складу Колегіуму входять два польські університети та три українські – Університет Марії Кюрі-Склодовської, Люблінський католицький університет Івана Павла II, Київський університет національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка та Національний університет "Києво-Могилянська Академія". Представники цих вузів зустрілися наприкінці минулого тижня на спільному засіданні в Люблині. Як кажуть, сподівалися почути від представника польської влади реальний план як Колеґіум зможе отримати юридичний статус, а з цим і постійне фінансування.
Однак проект договору, який підготувало Міністерство освіти Польщі, ставить крапку на подальшому існуванні польсько-українського університету. Член Конвенту, найвищого органу Колегіуму, проректор Університету ім.Марії Кюрі-Склодовської в Любліні проф.Тадеуш Боровєцький розповів Радіо Свобода про атмосферу під час цього засідання:
- З огляду на обставини, під час зборів Конвенту стало погано одному з представників української сторони, який опинився в лікарні. Раніше ніж було заплановано виїхала львівська делегація. І ми були змушені перервати засідання.
Після зборів заяви про відставку написали голова Конвенту професор Ян Поморський та канцлер Григорій Купріянович.
Дотепер Європейський колегіум польських та українських університетів у Любліні фінансували з польського бюджету. Деякі стипендії оплачували приватні спонсори. Однак нинішня польська влада вважає, що проект є надто коштовним. Про це сказав Радіо Свобода речник Міністерства освіти Польщі Мєчислав Граб''яновський:
- Не існує закону, який дозволяв би фінансувати цей проект із державного бюджету, тобто створення третього вузу в Любліні. Польща не має юридичних, фінансових, а також кадрових можливостей, щоб підтримувати в Любліні третій університет.
Натомість Міністерство освіти Польщі пропонує надавати стипендії аспірантам для навчання в уже існуючих вузах у Любліні. Проте журналісти місцевої люблінської преси неофіційно натякають, що новий правий польський уряд не підтримує проект, щоб таким чином помститися своїм лівим попередникам.
Втім, доля спільного польсько-українського вузу ще остаточно невирішена. Польща передала проект договору українській стороні. До нього мають внести правки представники українських учбових закладів, які входять до складу Колегіуму. Наступне спільне засідання заплановане на березень. Оглядачі очікують, що боротьба за Європейський колеґіум у Любліні буде запеклою.
Символічну дошку з назвою Європейського колеґіуму у 2000-му році відкривав тодішній прем`єр, а нині президент України Віктор Ющенко. Але досі ця установа, в якій в цьому році в Любліні навчається 150 аспірантів, не має ні визначеного статусу, ні джерел фінансування.
До складу Колегіуму входять два польські університети та три українські – Університет Марії Кюрі-Склодовської, Люблінський католицький університет Івана Павла II, Київський університет національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка та Національний університет "Києво-Могилянська Академія". Представники цих вузів зустрілися наприкінці минулого тижня на спільному засіданні в Люблині. Як кажуть, сподівалися почути від представника польської влади реальний план як Колеґіум зможе отримати юридичний статус, а з цим і постійне фінансування.
Однак проект договору, який підготувало Міністерство освіти Польщі, ставить крапку на подальшому існуванні польсько-українського університету. Член Конвенту, найвищого органу Колегіуму, проректор Університету ім.Марії Кюрі-Склодовської в Любліні проф.Тадеуш Боровєцький розповів Радіо Свобода про атмосферу під час цього засідання:
- З огляду на обставини, під час зборів Конвенту стало погано одному з представників української сторони, який опинився в лікарні. Раніше ніж було заплановано виїхала львівська делегація. І ми були змушені перервати засідання.
Після зборів заяви про відставку написали голова Конвенту професор Ян Поморський та канцлер Григорій Купріянович.
Дотепер Європейський колегіум польських та українських університетів у Любліні фінансували з польського бюджету. Деякі стипендії оплачували приватні спонсори. Однак нинішня польська влада вважає, що проект є надто коштовним. Про це сказав Радіо Свобода речник Міністерства освіти Польщі Мєчислав Граб''яновський:
- Не існує закону, який дозволяв би фінансувати цей проект із державного бюджету, тобто створення третього вузу в Любліні. Польща не має юридичних, фінансових, а також кадрових можливостей, щоб підтримувати в Любліні третій університет.
Натомість Міністерство освіти Польщі пропонує надавати стипендії аспірантам для навчання в уже існуючих вузах у Любліні. Проте журналісти місцевої люблінської преси неофіційно натякають, що новий правий польський уряд не підтримує проект, щоб таким чином помститися своїм лівим попередникам.
Втім, доля спільного польсько-українського вузу ще остаточно невирішена. Польща передала проект договору українській стороні. До нього мають внести правки представники українських учбових закладів, які входять до складу Колегіуму. Наступне спільне засідання заплановане на березень. Оглядачі очікують, що боротьба за Європейський колеґіум у Любліні буде запеклою.
