Прес-секретар голови Служби безпеки України Марина Остапенко не згідна із заявою Олега Рибачука про порушення процедури депортації, і підтверджує належність депортованих до радикального ісламського угруповання. Марина Остапенко:
“Служба безпеки України в даній ситуації діяла виключно в правовому полі України. До речі прокуратура, яка перевіряла дії СБУ, також не знайшла порушень в діях працівників кримського управління.
У даному випадку йдеться про здійснення зазначеними особами протиправних дій, перешкоджання яким, є прямими обов‘язком української влади, згідно з міжнародними зобов‘язаннями України. Зокрема, йдеться про резолюцію Ради безпеки ООН від 28 вересня 2001 року, яка вимагає від усіх держав утриматися від надання в будь якій формі підтримки організаціям чи особам причетним до терористичної діяльності. А всі зазначені громадяни Узбекистану, про яких йде мова, належали до організації Ісламський рух Узбекистану, яка згідно з резолюцією Ради безпеки ООН, визнана терористичною. Тобто у випадку продовження перебування цих осіб на території нашої держави, Україна могла б стати об‘єктом критики з боку інших держав та міжнародних організацій, як країна, яка не виконує резолюції Ради безпеки ООН у сфері боротьби з тероризмом. І звинувачення України у порушення норм міжнародного права, зокрема конвенції про статус біженців, є абсолютно безпідставними, оскільки громадяни Узбекистану не лише не набули статусу біженців, а й отримали від відповідного органу аргументовану відмову. До того ж, як ми вже повідомляли, маючи повну можливість оскаржити це рішення, вони свідомо і добровільно відмовилися це робити, що підтверджено ними письмово”.
Прес-секретар голови СБУ Марина Остапенко зазначила, що питання, хто визначає радикальність, чи шкідливість міжнародних організацій може коментувати лише після отримання санкції відповідного відділу.
Чекаючи на санкцію відповідного відділу ми звернулися за коментарем до заступника керівника Товариства Узбецькі політичні біженці в Україні Хаттама Хаджматова. Він спростовує інформацію СБУ, що депортовані були членами радикальних ісламських угруповань:
“Це дуже смішне звинувачення. Такі ж звинувачення в Узбекистані застосовують до звичайних, простих, незручних для влади людей. Це страшенне порушення прав людини. Узбекистан – це країна, де застосовують тортури, та інші заборонені законом засоби. В Узбекистані відсутній справедливий суд. Про це заявляють багато авторитетних правозахисних організацій. ООН офіційно визнає, що Узбекистан – це країна тортур. Тому, навіть, якщо ці люди були б членами “Аль-Каіди”, якщо Узбекистан вимагатиме їх, Україна не повинна була б видавати. А ці люди звичайні трудівники. Їх провина в тому, що вони разом перебували в одному місті. Це було зручно для узбецьких правоохоронних органів, яким для звіту потрібно було показати, що вони працюють, що за кордоном існує якась терористична мережа, і ось вони борються з цією мережею”.
Так вважає заступник керівника Товариства Узбецькі політичні біженців в Україні Хаттам Хаджматов.
А Управління верховного комісара ООН у справах біженців продовжує вимагати від України покарати винних у порушенні прав людини. Радник управління Наталія Прокопчук заявила, що до цього часу Державний комітет з питань національностей і міграції не надав для ознайомлення особисті справи депортованих узбеків, і свідчення, які підтверджують їх причетність до терористичної діяльності.
“Служба безпеки України в даній ситуації діяла виключно в правовому полі України. До речі прокуратура, яка перевіряла дії СБУ, також не знайшла порушень в діях працівників кримського управління.
У даному випадку йдеться про здійснення зазначеними особами протиправних дій, перешкоджання яким, є прямими обов‘язком української влади, згідно з міжнародними зобов‘язаннями України. Зокрема, йдеться про резолюцію Ради безпеки ООН від 28 вересня 2001 року, яка вимагає від усіх держав утриматися від надання в будь якій формі підтримки організаціям чи особам причетним до терористичної діяльності. А всі зазначені громадяни Узбекистану, про яких йде мова, належали до організації Ісламський рух Узбекистану, яка згідно з резолюцією Ради безпеки ООН, визнана терористичною. Тобто у випадку продовження перебування цих осіб на території нашої держави, Україна могла б стати об‘єктом критики з боку інших держав та міжнародних організацій, як країна, яка не виконує резолюції Ради безпеки ООН у сфері боротьби з тероризмом. І звинувачення України у порушення норм міжнародного права, зокрема конвенції про статус біженців, є абсолютно безпідставними, оскільки громадяни Узбекистану не лише не набули статусу біженців, а й отримали від відповідного органу аргументовану відмову. До того ж, як ми вже повідомляли, маючи повну можливість оскаржити це рішення, вони свідомо і добровільно відмовилися це робити, що підтверджено ними письмово”.
Прес-секретар голови СБУ Марина Остапенко зазначила, що питання, хто визначає радикальність, чи шкідливість міжнародних організацій може коментувати лише після отримання санкції відповідного відділу.
Чекаючи на санкцію відповідного відділу ми звернулися за коментарем до заступника керівника Товариства Узбецькі політичні біженці в Україні Хаттама Хаджматова. Він спростовує інформацію СБУ, що депортовані були членами радикальних ісламських угруповань:
“Це дуже смішне звинувачення. Такі ж звинувачення в Узбекистані застосовують до звичайних, простих, незручних для влади людей. Це страшенне порушення прав людини. Узбекистан – це країна, де застосовують тортури, та інші заборонені законом засоби. В Узбекистані відсутній справедливий суд. Про це заявляють багато авторитетних правозахисних організацій. ООН офіційно визнає, що Узбекистан – це країна тортур. Тому, навіть, якщо ці люди були б членами “Аль-Каіди”, якщо Узбекистан вимагатиме їх, Україна не повинна була б видавати. А ці люди звичайні трудівники. Їх провина в тому, що вони разом перебували в одному місті. Це було зручно для узбецьких правоохоронних органів, яким для звіту потрібно було показати, що вони працюють, що за кордоном існує якась терористична мережа, і ось вони борються з цією мережею”.
Так вважає заступник керівника Товариства Узбецькі політичні біженців в Україні Хаттам Хаджматов.
А Управління верховного комісара ООН у справах біженців продовжує вимагати від України покарати винних у порушенні прав людини. Радник управління Наталія Прокопчук заявила, що до цього часу Державний комітет з питань національностей і міграції не надав для ознайомлення особисті справи депортованих узбеків, і свідчення, які підтверджують їх причетність до терористичної діяльності.
