У звіті, оприлюдненому в понеділок, Україна опинилася серед 11 країн чи територій, із яких, за повідомленнями, походить «дуже велика» кількість жертв торгівлі людьми. У дальшому переліку, що стосується транзиту таких жертв, Україна серед 14 з «великою» кількістю повідомлень про цей злочин. І навіть серед країн, що є пунктом призначення для жертв торгівлі людьми, Україна є в досить численному списку з «середньою», як повідомляють, кількістю цих жертв.
За даними ООН, громадяни України опиняються внаслідок торгівлі людьми ледь не по всьому світі. Найбільше їх дістається до Європи – і Західної, і Середньої й Східної, і на Балкани, – але також і до Об’єднаних Арабських Еміратів, Ізраїлю, Туреччини чи США. Транзитом через Україну возять жертв торгівлі людьми переважно до Західної Європи з Афганістану, Індії, Пакистану чи Росії. А до України потрапляють люди з інших держав післярадянського простору – таких, як Білорусь, Росія чи Таджикистан.
Доволі схоже становище і в багатьох інших державах із нинішньої СНД. До того ж у цьому реґіоні, згідно з повідомленнями, що лягли в основу звіту ООН, є й своя внутрішня торгівля людьми: в той час, як українці опиняються в Білорусі чи Таджикистані, білоруси й таджики потрапляють до України.
Нинішній звіт – перша спроба здійснити авторитетне всесвітнє дослідження про торгівлю людьми. Як заявив виконавчий директор Управління ООН із наркотиків і злочинності Антоніо Марія Коста, сам факт, що такий різновид рабства існує в 21 столітті, – це сором для нас усіх. За його словами, уряди мають серйозніше ставитися до визначення обсягу проблеми, щоби змогти серйозніше поставитися до її викорінення.
За даними ООН, громадяни України опиняються внаслідок торгівлі людьми ледь не по всьому світі. Найбільше їх дістається до Європи – і Західної, і Середньої й Східної, і на Балкани, – але також і до Об’єднаних Арабських Еміратів, Ізраїлю, Туреччини чи США. Транзитом через Україну возять жертв торгівлі людьми переважно до Західної Європи з Афганістану, Індії, Пакистану чи Росії. А до України потрапляють люди з інших держав післярадянського простору – таких, як Білорусь, Росія чи Таджикистан.
Доволі схоже становище і в багатьох інших державах із нинішньої СНД. До того ж у цьому реґіоні, згідно з повідомленнями, що лягли в основу звіту ООН, є й своя внутрішня торгівля людьми: в той час, як українці опиняються в Білорусі чи Таджикистані, білоруси й таджики потрапляють до України.
Нинішній звіт – перша спроба здійснити авторитетне всесвітнє дослідження про торгівлю людьми. Як заявив виконавчий директор Управління ООН із наркотиків і злочинності Антоніо Марія Коста, сам факт, що такий різновид рабства існує в 21 столітті, – це сором для нас усіх. За його словами, уряди мають серйозніше ставитися до визначення обсягу проблеми, щоби змогти серйозніше поставитися до її викорінення.
