12 громадських правозахисних організацій з усієї України об’єдналися у коаліцію «Проти катувань». Вони заявляють, що останнім часом порушення прав людини стали більш серйозними і вимагають спільних зусиль для боротьби з ними. Члени коаліції займатимуться насамперед захистом жертв, а також будуть забезпечувати дотримання поліцією прав людини.
На прес-конференції у Києві очільники Української Гельсінської та Харківської правозахисної груп повідомили, що найбільше випадків жорстокого поводження стається в Донецькій та Луганській областях. А от на решті території України рівень незаконного застосування сили правоохоронцями впав. Згідно із дослідженнями, у 2015 році зафіксовано удвічі менше таких випадків, ніж у 2011-му.
Правозахисники стверджують, що найбільше проблем із катуванням – на охоплених конфліктом територіях. За їхніми словами, у незаконних місцях позбавлення волі побувало понад сто тисяч осіб. У зв’язку з цим у другій половині минулого року Харківська правозахисна група ініціювала більше ніж 100 звернень до Європейського суду з прав людини. За словами директора цієї групи Євгена Захарова, до насильства вдаються не лише проросійські бойовики, але й українські військові та представники СБУ.
«У деяких наших вояків є презумпція того, що всі ті люди (ред.) – сепаратисти, і їм нічого не варто замінувати всю територію навкруги, після чого селяни не можуть випасти козу чи корову. Чи розтяжки ставлять. Ви би знали, скільки людей – цивільних – підірвалося на цих розтяжках», – сказав Захаров.
В СБУ та Міноборони такі звинувачення спростовують. Прес-секретар СБУ Олена Гітлянська у коментарі Радіо Свобода сказала, що інформація про катування є неправдивою. За її словами, низка перевірок довела: в українських тюрмах всі ув’язнені перебувають на законних підставах.
Речник Міноборони з питань АТО Олександр Мотузяник запевнив, що немає жодних задокументованих фактів насильства з боку українських військових щодо місцевих мешканців.
Українські військовослужбовці не застосовують жодних насильницьких дій до місцевих мешканців, наше завдання – це захист держави і допомога тим людямОлександр Мотузяник
«Українські військовослужбовці не застосовують жодних насильницьких дій до місцевих мешканців, оскільки наше завдання – це захист нашої держави і допомога тим людям, які сьогодні потерпають від обстрілів з боку російсько-окупаційних військ, – наголосив він. – Наші групи розміновують боєприпаси, які не розірвались, і мінно-вибухові пристрої, залишені незаконними збройними формуваннями».
Правоохоронці рідше вдаються до катувань – дослідження
А от на решті українських територій правоохоронці стали значно менше незаконно застосовувати силу. Про це свідчать дані Харківського інституту соціальних досліджень . У 2011 році оціночна кількість жертв незаконного насильства в міліції склала понад 900 тисяч, а у 2015 році – впала майже удвічі. Задокументована кількість катувань при цьому – понад 113 тисяч у 2011-му та близько 63 тисяч у 2015-му.
Як пояснив Захаров, соціологічна вибірка в обох випадках була однакова: 5 областей, 3000 респондентів. Однак у 2015 році результати дослідження перенесли на загальну кількість мешканців України без населення Криму та Донбасу. Це є однією із причин, чому у 2015 році цифри значно менші.
Кількість випадків незаконного насильства впала також завдяки новому Кримінально-процесуальному кодексу. Тепер правоохоронці повинні мати дозвіл слідчого судді для затримання, зобов’язані викликати адвоката на перший допит, стверджують експерти. Водночас під час досудового розслідування рівень насильства досі високий. За словами виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадія Бущенка, правоохоронці самі в цьому зізнаються.
«Вони не бачать нічого поганого у тому, щоб в’язня побити. Так, ну він там трошки шумів, прийшли наглядачі і побили. А в’язень шумів, бо він хотів зателефонувати адвокатові. Бажання в’язня зателефонувати адвокатові – це порушення дисципліни в уявленні наших наглядачів», – сказав Бущенко.
Директор департаменту комунікації МВС Артем Шевченко у коментарі Радіо Свобода погодився, що незаконне насилля у правоохоронній системі ще зберігається і поки що не вдалося викреслити його «повністю та остаточно». А речник Нацполіції Ярослав Тракало пояснив, що забезпеченням прав затриманих займаються працівники Управління із забезпечення прав людини: вони виїжджають за викликом, якщо отримують сигнал.
Уповноважена з прав людини Валерія Лутковська раніше зазначила, що кілька років тому найбільше звернень надходило щодо протиправних дій правоохоронних органів, тортур і катувань на етапі досудового слідства. Тепер, за її словами, кількість таких звернень зменшилася на 90%.
Спад незаконного насильства правоохоронців констатує і директор Харківського інституту соціальних досліджень Денис Кобзін. Однак він передбачає, що цей тренд може змінитися на протилежний. Експерт стверджує, що потрібно створити систему незалежного розслідування таких випадків і залучати громадськість. Причиною застосування незаконних методів може стати й система показників рівня розкриття злочинів.
