Доступність посилання

ТОП новини

Ердоган як миротворець: думки експертів про посередництво між Зеленським і Путіним


Туреччина – член НАТО, який має дружні взаємини як з Києвом, так і з Москвою. Тому питання в тім, наскільки ефектичним могло б стати посередництво Ердогана
Туреччина – член НАТО, який має дружні взаємини як з Києвом, так і з Москвою. Тому питання в тім, наскільки ефектичним могло б стати посередництво Ердогана

Анкара готова до посередництва у відносинах Росії та України, заявив президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фахівці пояснюють: він переслідує кілька цілей.

Анкара налагодила контакти і з українською стороною, і з президентом Росії Володимиром Путіним, і готова до посередництва, заявив турецький лідер у бесіді з журналістами під час поїздки на саміт Організації економічного співробітництва в Ашгабаді.

Туреччина – член НАТО, який має дружні взаємини як з Києвом, так і з Москвою. Тому питання в тім, наскільки ефективним могло б стати посередництво Ердогана.

Анкара замість Мінська

Повністю відкидати можливість посередництва Ердоганом між Україною та Росією не варто, вважає керівник українського центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

В Мінськ ніхто вже літати не буде
Олександр Мусієнко

«Якийсь формат, якусь можливість можна було б спробувати. Принаймні точно постане питання перенесення перемовин з Мінська, адже з боку України, принаймні, точно є розуміння того, що в Мінськ ніхто вже літати не буде. Можливо, тоді нам запропонують як майданчик Стамбул або Анкару. Чому ні?», – говорить фахівець.

Експерт Центру політичних досліджень в Анкарі Орхан Гафарли наголошує: перемовини між Росією і Україною не ведуться вже дуже довго, і якщо Туреччині вдасться посадити їх за стіл перемовин – це у будь-якому випадку буде позитивним зрушенням.

«Мінські угоди, Нормандський формат не працюють. Йде пошук нових форматів для перемовин. Туреччина пропонує свій майданчик. Я думаю, це позитивно і для безпеки у Чорному морі, і для добросусідських взаємин як Туреччини і України, так і Туреччини і Росії», – говорить Гафарли.

Чому Ердогана варто розглядати?

Ердогана не можна назвати на сто відсотків заангажованим
Олександр Мусієнко

«Ердогана не можна назвати на сто відсотків заангажованим чи з питань України, чи з питань Росії. Тому що Туреччина проводить доволі прагматичну політику: з одного боку не визнає анексію Криму, і допомагає Україні у військово-технічній співпраці, з іншого – має серйозні стратегічні проєкти з Росією, як то по купівлі систем ППО С-400 чи будівництво атомних електростанцій, газові проєкти тощо», – вважає Мусієнко.

В Офісі президента України Володимира Зеленського розглядають потенційне посередництво Ердогана як можливість вирішити гуманітарні питання на тимчасово окупованих територіях, повідомив радник голови ОП Михайло Подоляк «Українській правді».

П'ять цілей Ердогана

Одне з головних питань у тім, яку мету переслідує сам турецький лідер, виявляючи бажання стати посередником у можливих переговорах України і Росії.

«Туреччина виступає за забезпечення миру з акцентом на становище кримських татар. Ми неодноразово обговорювали це питання із дружньою Росією. Контакти тривають. Сподіваємося, що регіон не перетвориться на зону бойових дій і запанує мир», – так пояснив свої наміри сам турецький лідер.

Мусієнко зазначає, що Туреччина наразі натхненна своїми відносними успіхами в Азербайджані при врегулюванні карабаського конфлікту, в якому вони відігравали роль спільно з Росією, виступаючи посередниками. У ситуації з Україною і Росією, у Ердогана, на думку фахівців, одразу кілька можливих цілей.

1. Внутрішньополітична

Тюрколог, професор і голова товариства Україна-Туреччина Тимур Масаутов вважає, що посередництво Ердогана хоча й корисне для України, але ще більше воно корисне для його власної внутрішньополітичної повістки.

«У нього зараз великі проблеми. Якщо б президентські вибори відбулися сьогодні у Туреччини, які мають бути через 1,5 роки, то ситуація там зараз (для Ердогана – ред.) 50 на 50. Тому він посилює електорат – тих самих кримських татар (у Туреччині – ред.), тому зараз йде така гра», – зазначає Масаутов.

2. Геополітична

Мусієнко, в свою чергу, згадує про «надзвичайно амбітні геополітичні проєкти» Туреччини у регіоні, які вона намагається втілювати – мова про так званий тюркський світ, поглиблення співпраці з державами центральної Азії, Азербайджаном та іншими.

3. Економічна

Туреччина надзвичайно зацікавлена у безпеці та стабільності Чорного моря, Середземного і проток саме через транзит товарів й послуг.

4. Безпекова

Анкара також зацікавлена загалом у стабільності у регіоні, зокрема через підтримку кримських татар і питання Криму й загалом у розвитку економічної співпраці.

5. Репутаційна

Мусієнко також зазначає, що Туреччина намагається виступати як амбітний гравець регіону і навіть світу. Ердоган постійно наголошує на тому, що потрібно реформувати ООН, і потрібно, щоб Туреччина навіть була присутня у Раді Безпеки ООН.

Туреччині потрібні якісь вдалі приклади успішної міжнародної діяльності

«Задля того, щоб це доводити у світовому масштабі, Туреччині потрібні якісь вдалі приклади успішної міжнародної діяльності Туреччини, як раз в, наприклад, посередництві у врегулюванні конфліктів, якихось гуманітарних криз і тому подібне, для того, щоб створити відповідну репутацію».

За словами турецького лідера, для цього Анкара налагодила контакти і з українською стороною, і з Путіним
За словами турецького лідера, для цього Анкара налагодила контакти і з українською стороною, і з Путіним

Чи зміг би Ердоган реально допомогти?

У Росії своя повістка, у Ердогана своя. Це більше такий собі піар-хід
Тимур Масаутов

Якщо одна частина експертів вважає, що змусити сісти сторони за стіл перемовин вже буде позитивним результатом, інша переконана, що насправді нічого не зміниться.

Тимур Масаутов вважає, що «у Росії своя повістка, у Ердогана своя. Це більше такий собі піар-хід».

Чи сяде Росія за стіл перемовин?

Речник Путіна Дмитро Пєсков вважає, що ідея про тристоронній саміт за участю лідерів Росії, України та Туреччини немає сенсу, оскільки Москва нібито не є стороною конфлікту, передає російський РБК. Через це нібито знайти шляхи вирішення проблеми буде неможливо, сказав Пєсков.

Мусієнко вважає, що сяде Росія за стіл перемовин чи ні – питання перемовин і дискусії. «Туреччина точно не є тією державою, яка сто відсотків викликає у Росії небажання до дискусії. У них є багато проблем і розбіжностей по врегулюванню, зокрема, того ж сирійського конфлікту. Але загалом у Росії немає категоричної опозиції до Туреччини. Я думаю, якщо почати дискусії щодо цього, в принципі теоретично можливо було б отримати якусь згоду Росії», – каже експерт.

Тимур Масаутов вважає, що Росія навряд чи погодиться сісти за стіл перемовин, адже не відступає від своїх позицій щодо того, що Україна нібито має виконувати свої зобов'язання у рамках вже підписаних домовленостей.

Відмова Росії від пропозиції турецького лідера буде свідчити про невпевненість в собі перед сильним суперником, сказав радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк «Українській правді».

Потенційні виклики

Але в ідеї посередництва Ердогана все не так просто, вважає Мусієнко. «Росія навідріз відмовляється брати участь у будь-яких майданчиках, де може обговорюватися питання Криму. А долучати Туреччину як посередника і не сказати ні слова про Крим, щоб було у цьому форматі, це теж мабуть було б не до кінця правильним. Адже, з ким, як не з Туреччиною, нашим сусідам по Чорному морю обговорювати безпеку в Чорному морі і, зокрема, в контексті анексії Криму. Тут може бути проблема», – каже експерт.

Не перша пропозиція Ердогана

Насправді це вже не перша пропозиція турецького лідера стати посередником у різного роду конфліктах поза межами її територій.

Наприклад, у 2017 році він вже виступав у цій ролі, після чого заступники голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров були звільнені з російської в’язниці і передані турецькому керівництву. Вони спочатку були доставлені з території анексованого Криму до Туреччини. Там відбулася їхня зустріч із президентом Реджепом Таїпом Ердоганом.

Минулого тижня, коментуючи під час прес-марафону відсутність упродовж останніх майже двох років обмінів утримуваними особами із Росією, президент України Володимир Зеленський наголосив на ролі свого турецького колеги.

«У нас є верифікований повний список, ми вважаємо, повністю справедливий, хоча там теж можуть бути помилки і прорахунки. Список переданий Туреччині, нещодавно я розмовляв із президентом (Реджепом) Ердоганом, у нього була зустріч із президентом Російської Федерації, списки були передані російській стороні, я хочу йому подякувати, він просив за це, він просив саме за кримських татар окремо. Для нього це особисте також питання. Я йому подякував, чекаємо відповіді, відповіді поки що немає», – сказав Зеленський.

Пєсков залишив без коментаря питання про участь Ердогана у переговорах щодо обміну полоненими з Україною.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG