Європейський союз та США 2 травня засудили закон про «іноземних агентів», який розглядається законодавцями Грузії. У столиці країни Тбілісі тисячі людей знову перекрили рух транспорту, висловлюючи незгоду з суперечливим законопроєктом. Протестувальники заповнили площу Героїв, ключове перехрестя, через яке проходить більша частина руху транспорту між районами міста. Автомобілі на дорогах утворили довгі черги.
Законопроєкт, який опоненти називають авторитарним і «російським», пройшов два з трьох читань у парламенті, і останні коментарі відображають тривогу як у Вашингтоні, так і в Брюсселі з приводу майбутнього напрямку розвитку кавказької країни.
Владна партія «Грузинська мрія» заявляє, що закон, який вимагатиме від організацій, що отримують понад 20% свого фінансування з-за кордону, реєструватися як агентів іноземного впливу, «необхідний для забезпечення прозорості».
Про протести в Грузії, які тривають із початку квітня, Українська редакція Радіо Свобода розпитала в ефірі програми Свобода Live Нану Плієву, журналістку проєкту Радіо Свобода «Ехо Кавказу».
– На думку прем'єр-міністра Грузії Іраклія Кобахідзе, ухвалення законопроекту про іноагентів необхідне для того, щоб, цитую, «у довгостроковій перспективі умиротворити цю країну». Як це розшифрувати? Що це означає?
– Це означає, що, як кажуть протестувальники і опозиція, умиротворення буде як в Росії, бо грузинське суспільство сприймає це як деякий авторитарний крен. І про це ми вже говоримо відкрито після того, як виступив саме засновник«Грузинської мрії», де-факто керівник Грузії, мільярдер Бідзіна Іванішвілі.
«Мрія» провела великий мітінг, провладну демонстрацію, на яку вони привезли людей з усієї Грузії. І це був беспрецедентна промова Іванішвілі. Це була антизахідна риторика, помножена на параною, помножена на конспірологічні теорії.
– Що саме він сказав?
– Він сказав, що Захід виростив в країні агентуру, увів зовнішнє управління в 2003 році після Революції троянд, а зараз ми маємо таку національну патріотичну владу, і вони не допустять, щоб це знову сталося.
Тобто закон про іноагентів – це для них можливість проконтролювати і якось змусити замовчати голоси і опозиції, і громадянського сектору, і неурядових організацій. Саме так це сприймається у Грузії.
Іванішвілі назвав опонентів «кажанами», він сказав, що вони не патріоти, в них немає батьківщини. Тобто, кажан – це не миша і не птах. Таке незрозуміле щось.
І після цього вже побили лідера найбільшої опозиційної партії – «Єдиного національного руху».
Грузія віддаляється від Європейського союзу
Тобто це такий анонс репресій. І це також показує, що країна може піти російським шляхом. І про це говорять і в Брюсселі, і в Вашингтоні.
Грузія віддаляється від Євросоюзу. І цей закон не є європейським, скільки б про це не казала «Грузинська мрія». Це закон, який віддаляє Грузію від Європи.
І це буде такий авторитарний механізм. Вони зможуть туди додавати деякі поправки, як це робила Росія. І це буде інструмент проти тих, хто не задоволений станом речей в країні.
Багатотисячна «Хода за Європу» у Тбілісі проти «закону про іноагентів у путінському стилі» (фотогалеря)
– А як, до речі, грузини реагують на ось ці заяви, які лунають із Заходу щодо позбавлення кандидатства на вступ до Європейського союзу?
– Грузинське суспільство все ж таки сподівається, що будуть покарані олігарх (Бідзіна Іванішвілі – ред), будуть покарані ті, хто в його оточенні, але не будуть покарані ті люди, які вже третій тиждень виходять на вулиці, їх дуже багато.
Іванішвілі ніколи не каже про Росію в негативному плані. Він ніколи не каже, що є агресія Росії проти України
Якщо запитати також ветеранів різних протестів, а їх за більш ніж 30 років незалежності в Грузії було багато, вони кажуть, що такого вони не пам'ятають.
Дуже-дуже багато людей вже третій тиждень стоять під водометами, сльозогінним газом, гумовими кулями...
І ці протестувальники, ці громадяни Грузії, суспільство грузинське каже «Так» Європі, але не Росії. Дуже багато людей кажуть, що вони очікують підтримки Заходу, а не якогось покарання.
Антиурядові протестувальники вважають, що покараний має бути олігарх (Бідзіна Іванішвілі – ред), як вони його називають, «російський олігарх», та його оточення, яке вибрало для себе авторитарний шлях як в Росії.
– Нана, скажіть, будь ласка, чи коректно нині проводити паралелі між Україною 10 років тому і Грузією сьогодні? Між Україною і Грузією? Адже в обох випадках на кону стоїть євроінтеграція, а те, що відбувається нині на вулицях Тбілісі, дуже нагадує центр Києва у 2014-му. Чи грузини проводять такі паралелі?
– Це дуже гарне запитання. Я питала грузинських експертів про це. І поки що ми не можемо сказати, що це грузинський Євромайдан, але паралелі є. По-перше, те, що в неочікуваний момент, коли у владної команди не було жодних проблем, вони спокійно йшли на вибори, вони могли виграти ці вибори, вони виходять і налаштовують проти себе все суспільство. І це викликає дуже багато запитань. Навіщо це владі?
Дуже багато людей кажуть, що це тиск з Москви, що ця промова Іванішвілі – це такий його «розворот над Атлантикою». Це був такий звіт Путіну.
Він повторив його тези про Захід, його тези про війну в Україні навіть.
Іванішвілі ніколи не каже про Росію в негативному плані. Він ніколи не каже, що це агресія Росії в Україні. Він каже, що це Захід поставив Україну і Грузію в таку ситуацію... Ось вони нас не взяли в НАТО, і ось що з нами сталось.
Поки що ми не можемо сказати, що це грузинський Євромайдан, але є паралелі з Україною
Ніколи нічого Іванішвілі не каже про Росію, про Путіна в негативному сенсі. І дуже багато аналітиків вважають, що це тиск з Росії. І в цьому сенсі це теж паралель, адже був тиск на Януковича тоді з Кремля.
Але яка буде його відповідь? Чи він спроможний програти ці вибори, якщо він їх програє, чи він піде? Або він буде стріляти, як це робив Янукович, ми не можемо зараз сказати. Але єдине, що дуже ясно, що в Грузії влада, яка стріляє, вона потім іде геть.
Форум