Іван Крячко, завідувач лабораторії Головної астрономічної обсерваторії НАН УкраїниВідразу три нові планети претендують на звання «другої Землі». Відкриття презентували у NASA. Насправді йдеться про цілу систему: 7 планет, розміром приблизно з Землю, обертаються довкола однієї зірки, і ця система – відносно недалеко від нашої, за 40 світлових років. Всі 7 планет – досить близько одна до одної. Згадайте, як виглядає для нас повний Місяць. Згадали? Так-от, якби ви стояли на якійсь із цих нововідкритих планет, то бачили б сусідні, і вони були б більші за Місяць. Найголовніше – на трьох із цих планет може бути вода. Радіо Свобода вирішило обговорити ймовірність існування життя на цих і інших, раніше відкритих, екзопланетах, разом із завідувачем лабораторії Головної астрономічної обсерваторії НАН України Іваном Крячком.
Це – планета з-поза меж Сонячної системи, тобто така, що обертається довкола іншої – не Сонця – зорі.
Вчені підтвердили понад 3,5 тисячі екзопланет, ще кілька тисяч досліджують. Першу екзопланету відкрили у 1995 році, а на 2016 рік припав пік відкриття цього типу небесних тіл – майже півтори тисячі.
«Радість полягає в тому, що, по-перше, не одна-дві планети виявлені, а відразу сім, і це – ціла система, – каже Іван Крячко. – По-друге, важливий науковий момент – ці планети знайшли біля дуже-дуже невеликої зорі – біля холодного червоного карлика. Таких зір у Всесвіті більшість, хоча ми їх якраз і не бачимо. І виявляється, біля цих зір є отакі-от планети. Ну і третє – це відкриття підвищує шанси на життя у Всесвіті, поза межами Землі».
Перш за все, має бути вода. «У трьох станах – рідкому, твердому й газоподібному, те, що ми маємо на Землі, – пояснює Іван Крячко. – Взагалі в астрономії є таке поняття, як зона, придатна для життя. Зона життя – це така відстань від материнської зорі (наприклад, від Сонця) до планети, на якій складаються умови для існування води у трьох станах».
Друге – атмосфера.
Крім того, має бути певний температурний режим. «Адже наші земні білкові тіла існують при певній середній температурі», – додає Іван Крячко.
Водночас варто пам’ятати: коли вчені говорять про придатність планети до життя, то відштовхуються від умов, що заклали основи для зародження життя на Землі – поки єдиній відомій людству населеної планети.
Не дуже. Наприклад, у випадку останнього презентованого NASA відкриття говорять не про факт, а про ймовірність існування води на трьох із семи планет.
«Ми можемо відкривати ці планети, можемо спостерігати атмосфери цих планет (якщо вони є), але це – на межі сучасних технічних можливостей, – розповідає Іван Крячко. – Але вже через рік астрономія відкриє для себе і для людства нове вікно можливостей – новий телескоп імені Джеймса Вебба».
«Порівняймо, – каже Іван Крячко, – зараз ми маємо у космосі телескоп «Хаббл», у якого дзеркало – 2,4 метра. У нового буде 6,5. Й у цілому можливості у нового будуть більші, ніж у попередніх». Вчені сподіваються, що у телескоп можна буде розгледіти значно більше деталей на самій екзопланеті та в її оточенні.
Це – математичне рівняння, за допомогою якого його автор, американський астроном Френк Дрейк, пропонує визначати кількість у нашій галактиці цивілізацій, з якими у землян є шанс вступити у контакт.
З огляду на запропоноване Дрейком рівняння, італійський фізик Енріко Фермі запитав: якщо людство – не єдина розвинута цивілізація, то чому ті, інші, досі не вступили з землянами у контакт?
Так, і не один раз. Окрім сигналів, надсилали навіть такі собі посилки: згадаймо, наприклад, диск «Вояджера» – платівки на борту космічних кораблів «Вояджер-1» та «Вояджер-2», де записані цілі послання (зокрема й українською мовою). Поки що ніхто не відповів.
«Поживемо – побачимо», – усміхається Іван Крячко.